Дорогі співвітчизники!
Сьогодні відзначаємо 103-тю річницю від дня проголошення Універсалу про об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в соборну Україну.
22 січня 1919 року урочиста подія на Софійській площі в Києві зібрала десятки тисяч українців.
Проголошення Акта злуки – важлива сторінка в літописі державотворення, і нині, за більш ніж століття, ми розуміємо, що соборність України – це не лише про історію, це про наше сьогодення і майбутнє.
День Соборності України – національне свято і важлива пам’ятна дата.
Цього дня ми святкуємо річницю втілення прагнень про єдність України, торжества оптимізму і віри. «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка» – ці рядки з Універсалу вкарбувалися в нашу генетичну пам’ять на віки.
Переглядаючи хроніки тих днів та перечитуючи спогади людей, які творили історію і які на площі вітали це доленосне рішення, відчуваєш дух часу, переймаєшся особливим настроєм.
Історія України – не тільки предмет для вивчення, важливо її зрозуміти, осягнути причини дій, усвідомити їх наслідки, проаналізувати помилки, провести історичні паралелі та зробити правильні висновки. Відповісти на питання – чому так сталося, що відлік сучасної незалежної України ведеться не з 22 січня 1919 року, і як нам діяти, щоб цей відлік більше ніколи не переривався.
Відповідь очевидна – єдність Українського народу. Це підґрунтя наших успіхів, запорука сильної незалежної держави і відновлення її територіальної цілісності. Це принципова цінність для нас.
Ми – це Україна. Україна – це ми.
Виконаймо свій обов’язок перед майбутніми поколіннями – збережімо Незалежність і Соборність України.
З Днем Соборності усіх!
Слава Україні!
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ