Слава Збройним Силам України!
Хлопці й дівчата, наші захисники! Ви блискуче захищаєте країну від однієї з найпотужніших держав світу.
Сьогодні Росія атакувала всю територію нашої держави. І сьогодні наші захисники зробили дуже багато. Захистили майже всю територію України, яка зазнала безпосередніх ударів. Відбивають ту, яку ворогу вдалося зайняти. Наприклад, Гостомель під Києвом. Це дає більше впевненості столиці.
За попередніми даними, на жаль, ми втратили за сьогодні 137 наших героїв – наших громадян. З них – 10 офіцерів. Поранено – 316.
На нашому острові Зміїний, захищаючи його до останнього, всі хлопці-прикордонники геройськи загинули. Але не поступилися. Всім їм буде присвоєно звання Героя України посмертно.
Вічна пам'ять тим, хто віддав життя за Україну.
Я вдячний усім, хто рятує людей саме зараз і допомагає зберігати порядок в державі.
Ворог завдає ударів не тільки по військових об'єктах, як заявляє. А й по цивільних. Вони вбивають людей і перетворюють мирні міста на військові мішені. Це підло й ніколи не буде пробачено.
Знаю, що зараз вкидають дуже багато фейків. Зокрема й про те, що нібито я поїхав з Києва. Я залишаюсь у столиці, залишаюсь зі своїм народом. Протягом дня я провів десятки міжнародних переговорів, безпосередньо керував нашою державою. І я залишусь у столиці. Моя родина також в Україні. Мої діти також в Україні. Моя сім’я – не зрадники, а громадяни України. Але де вони зараз знаходяться, я не маю права сказати.
За наявною у нас інформацією, ворог позначив мене як ціль номер один. Мою родину – як ціль номер два. Вони хочуть знищити Україну політично, знищивши Главу держави.
Маємо інформацію й про те, що в Київ зайшли диверсійні групи ворога. Тому я дуже прошу киян: будьте уважними, дотримуйтеся правил комендантської години. Я залишаюсь в урядовому кварталі разом з усіма, хто необхідний для роботи центральної влади.
Скільки б розмов сьогодні я не проводив з лідерами різних держав, я чув декілька речей. Перше – нас підтримують. І я вдячний кожній державі, яка допомагає Україні конкретно, а не просто словами.
Але є й друге – ми залишаємось наодинці у захисті нашої держави. Хто готовий воювати разом з нами? Чесно – не бачу таких. Хто готовий дати Україні гарантію вступу до НАТО? Чесно – всі бояться.
Сьогодні ми чули з Москви, що вони таки хочуть говорити. Вони хочуть говорити про нейтральний статус України.
Я кажу всім партнерам нашої держави: зараз важливий момент – вирішується доля нашої країни. Я запитую у них: чи ви з нами? Вони відповідають, що з нами. Але нас із собою в Альянс брати не готові.
Я запитав сьогодні у двадцяти семи лідерів Європи, чи бути Україні в НАТО. Запитав прямо. Всі бояться. Не відповідають.
А ми не боїмося нічого. Не боїмося захищати нашу держави. Не боїмось Росії. Не боїмось говорити з Росією. Не боїмося говорити про все – про гарантії безпеки для нашої держави. Не боїмося говорити про нейтральний статус. Ми зараз не в НАТО. Але головне – які при цьому у нас будуть гарантії безпеки? І які конкретно країни їх дадуть?
Розмовляти про закінчення цього вторгнення потрібно. Розмовляти про зупинення вогню потрібно.
Але зараз доля країни повністю залежить від нашої армії, від наших героїв, наших сил безпеки, усіх наших захисників. І нашого народу, від вашої мудрості і від великої підтримки всіх друзів нашої країни.
Слава Україні!