Шановні присутні!
Пане Президенте Левітс!
Шановний пане Премʼєр-міністре наших друзів – Республіки Польща – Моравецький!
Шановні учасники та гості форуму!
Шановні журналісти!
Я радий бачити всіх вас тут, на щорічному зібранні Ялтинської європейської стратегії. Цьогоріч ми зустрічаємося на форумі знову в Києві, але все ж – найближче до нашої Ялти за всі вісім років київського періоду YES і найбільш згуртованими заради українських інтересів за всі роки незалежності нашої могутньої держави.
Думаю, у всіх вас є це відчуття. У нас є навіть упевненість. Я думаю, що у вас є відчуття, що ми повертаємось і міцнішаємо. І прошу зараз усіх вас, хто є в цьому залі, оплесками подякувати нашим воїнам, які наближають нашу перемогу й наше повернення додому.
Шлях до повернення всієї нашої території – все це є, і з кожним днем він стає дедалі чіткішим. Ми бачимо контури відновлення територіальної цілісності нашої держави. Ми знаємо, що це складний шлях, але ми також знаємо, що цей складний шлях пройти реально, і ми це робимо.
Та це саме шлях. Шлях, на якому є певні важкі етапи, і жоден з них, на жаль, не можна оминути. Це шлях, який вимагає сміливості – постійно. Шлях, який вимагає витримки – і теж постійно. Шлях, на якому не можна допустити послаблення нашої єдності – як насамперед усередині держави, так і нашої глобальної антивоєнної коаліції.
Це шлях від Харківської області, де зараз люди, які місяцями були в окупації, зі сльозами щастя вітають українських воїнів... Шлях до тих наших міст і сіл, які ще чекають – складно, також часто зі сльозами, бо живі люди, – повернення українського прапора, а отже, повернення свободи, безпеки, шансу на майбутнє. Ми не можемо дозволити собі зупинитися. Це мій головний сигнал усім, хто десь там щось думає. Дехто навіть із лідерів, штовхаючи нас кудись, у чиїсь зайві обійми. Ні, ми не можемо собі дозволити зупинитися.
Шлях від цього часу, коли вся держава повністю зосереджена та об’єднана заради перемоги, до того особливого моменту, коли ми зможемо нарешті відчути, що перемога відбулася.
Я знаю, що всіх зараз хвилює ключове питання: коли? Коли ми пройдемо цей шлях? Коли буде перемога? Відповідь на це запитання може дати етап, який у нас попереду. Я кажу відверто: це буде важкий етап. Ми маємо пережити цю зиму. Я не хочу говорити ефемерними цифрами, якимись словами, я кажу про конкретику.
Це найскладніша зима для всього світу. Це 90 днів, які стануть випробуванням для нашої віри в перемогу. Випробуванням для нашої витримки та єдності, для нашої здатності захистити себе, весь світ, свободу й фундаментальні цінності для будь-якої людини у світі.
Росія робить усе, щоб за 90 днів цієї зими зламати спротив України, спротив Європи та спротив світу. Бо це те, на що Росія сподівається. Це її останній аргумент. Останній, я в цьому впевнений: жорстокість зимового періоду, яка нібито має допомогти, коли не вистачає жорстокості людини. І ми повинні бути готовими – не зламатися, не роз’єднатися, не зійти зі свого шляху.
Попереду 90 днів, які вирішать більше, ніж 30 років незалежності України. 90 днів, які вирішать більше, ніж усі роки існування Європейського Союзу. Зима визначить наше майбутнє. І якими є ризики?
Ми не маємо жодного сумніву у Збройних Силах України, у нашій розвідці, у наших спеціальних службах і в усіх наших людях – великих людях України на окупованій території, які допомагають українським воїнам звільняти нашу землю. Але, щоб це відбувалося, ми потребуємо конкретики – зброї, снарядів, фінансової та політичної підтримки, сильної як ніколи дипломатії, рішучості на різних рівнях у світі. А отже, ми потребуємо збереження єдності наших партнерів та їхньої готовності допомагати. Допомагати, не чекаючи, що ми скажемо: достатньо. Ми вдячні за все зроблене, але достатньо не буде, поки не буде перемоги.
Ми не сумніваємося, що здатні пройти зимовий період без російських енергоресурсів. Не тільки Україна, а й усі поважні європейські держави. Але, щоб це відбулося, потрібно бути готовими не допустити жодних російських диверсій – чи збройних, чи політичних. І дуже важливо не допустити дезінформаційних кроків Росії. А отже, треба ще більше координації, жорсткості, тиску на Росію.
Світ має подолати цінову кризу, яку Росія намагається загострити своїми різними відомими інструментами – вона дестабілізує ринки, провокує голод, залякує звичайних людей у різних країнах. І захиститися від цієї цінової кризи можливо тільки шляхом повного демонтажу російського впливу на європейські суспільства, на світові ринки й на глобальне інформаційне середовище.
Завершити демонтаж російського впливу – це амбітна ціль, складна, вона є – необхідно зараз, при підготовці до зими, до вирішальних 90 днів. Протягом осені необхідно максимально посилити санкції проти Росії, посадовців, банків, компаній. Все це ви знаєте. Треба погодити всі механізми для реального обмеження російських експортних доходів. Треба забезпечити всі юридичні та політичні основи для впровадження міжнародного компенсаційного механізму та конфіскації російських активів за кордоном для відшкодування збитків, завданих цією війною громадянам України. Потрібні максимальні візові обмеження для громадян Російської Федерації, щоб спонукати їх до помітного антивоєнного руху. Не просто популізму, а помітного руху, помітної сміливості. А також блокування російської пропаганди й депортація всіх пропагандистів з усіх демократичних країн, щоб у Росії не було навіть шансів сіяти політичний і соціальний хаос. Хаотизація, розколи, розбрат – ставка Росії, ставка у їхньому кривавому казино, ставка там і тоді, де й коли вона не може застосувати звичайну зброю.
Ми повинні підготувати наші суспільства – вони мають знати правду – до наявних ризиків. Зима буде важкою для всіх – від Латвії та Польщі до Британії й Сполучених Штатів. Війна – це війна. Вона у світі. Зима буде важкою. Але ми можемо зробити так, що ця зима стане найважчою саме для Росії, для того, хто відповідальний за всі створені проблеми – воєнні, соціальні, цінові, енергетичні та багато інших. Ми можемо зробити так, що після цих 90 днів шлях до нашої перемоги стане чіткішим.
Хоч різним суспільствам буде важко зимою, кожне суспільство має знати, що після цих 90 днів починається справжня захищеність на десятиліття від усіх тих загроз, які так болісно переживаються зараз. Коли ми пройдемо все це, наш сусід уже не зможе ніколи нічого з нами усіма зробити. Росія вже стала на шлях своєї історичної поразки – і чіткість цього її шляху, контури її поразки стануть очевидними після цих 90 днів. Якщо всі ми будемо чесними й витримаємо. Всі, хто цінує мир більше, ніж війну. Українці, європейці, увесь світ.
Ми бачимо, як зараз країни нашого континенту готуються до зими. Це складні обмеження – обмеження споживання енергії, обмеження температур в оселях на опалювальний сезон. Євросоюз уже багато зробив для свого захисту, коли Росія спровокувала цей енергетичний ціновий шок, і на сьогодні тільки 9% газу постачається в країни ЄС із Росії. І будьте певні – Росія зробить нуль постачання газу, і наші енергетичні системи мають бути до цього повністю готовими.
Ми стараємось щодня зробити все необхідне, щоб захистити наше небо. Це має ще більше значення саме взимку, коли мішенями російських ракет можуть стати і стануть підприємства та інфраструктура, які забезпечують людей теплом і електрикою. Зараз час для партнерів виконати свої обіцянки допомогти Україні з системами протиповітряної оборони.
Зараз час, щоб закінчити створену Росією кризу на Запорізькій атомній станції. Загроза радіаційної катастрофи – це точно не те, з чим мають заходити в зиму Євросоюз, Туреччина та інші держави, ті, хто живе на тих напрямках вітру, який може рознести радіаційне забруднення. Але важливо ще й інше. Стабільна робота Запорізької атомної станції в межах української енергетичної системи може стати одним з ключових, важливих елементів гарантування стабільного споживання енергії Європою протягом цих 90 днів.
Ми вже експортуємо електрику нашим сусідам, яка допомагає заміщувати брудні російські енергоресурси, і легко можемо збільшити експорт як мінімум до двох з половиною гігават, а згодом – іще більше. Сьогодні говорили про це з Прем’єр-міністром Республіки Польща – вони хочуть, ми хочемо. Значить, ми це зробимо. Але для цього потрібно, щоб російські військові забралися з території Запорізької АЕС. Це фундаментальний європейський інтерес зараз, у цей час перед зимою.
Пані та панове!
Коли я сказав, що ми не можемо собі дозволити зупинитися, я мав на увазі не лише наших героїчних воїнів, які звільняють українську землю.
Зараз відбувається зміна геополітичної конфігурації загалом у світі, у Європі. І економічне об’єднання у Європі досягнуте. Політичне об’єднання в Європі, я вважаю, досягнуте. Це все очевидно на рівні інституцій, відносин, повсякденного життя. Але зараз досягається реальне ціннісне об’єднання всього континенту – і, до речі, завдяки Україні також. Зникають останні бар’єри, які були між європейськими країнами. І це завдяки тому, що Європа реально захищає свободу. Європа набуває справжньої незалежності.
Росія створює ілюзію, ніби європейці повинні зробити вибір, складний вибір між цінами й цінностями, між свободою та безпекою, між незалежністю й спокоєм. Але немає такого вибору. Неможливий такий вибір. Коли цінності слабкі, ціни захмарні. Коли свобода страждає, безпеки немає. Коли незалежність програна, неможливий спокій. Тому не маємо сходити з нашого шляху, не маємо права втомлюватися, не дай боже, від України й зупинятися. Усі ми – усі українці, усі європейці.
Потрібно боротися. Пройти зиму. Допомогти тим, хто слабший. Захистити тих, хто більше потребує захисту. Обмежити себе в тому, що може бути обмежене. І обмежити Росію в усьому, що повинно її обмежувати. Дати тепло тим, кого Росія хоче залишити без тепла. І дати продовольство тим, кого Росія примушує до голоду. Продовжувати виконувати три фундаментальні умови для досягнення миру: зброя, снаряди, фінанси. Підтримка України у війні має зберігатися.
І ще один важливий елемент. Завершення об’єднання Європи неможливе без України. Тому саме за цю зиму ми маємо зробити абсолютно все, щоб навесні сказати: ми повністю готові до початку переговорів щодо членства України у Євросоюзі. Це буде історичний момент, історичний час, коли для Європи буде честю прийняти нашу державу. Державу, яка перемагає.
Віримо в перемогу!
Захищаємо Україну!
Допомагаємо нашим героям!
І обов’язково пройдемо зиму!
Слава Україні!