Дорогі друзі!
Шановні колеги!
Дорогий Гітанасе, дякую тобі за запрошення взяти участь у цій дискусії в Каунасі.
Цього року ми всі побачили дуже важливу річ.
Це як будь-який спортсмен може стати чемпіоном, лише коли виходить на змагання.
Як будь-який суддя може переконати всіх у своїй неупередженості й мудрості, коли розпочинається розгляд справи по суті. Будь-який учитель бачить сам, чого вартий, коли до нього через роки повертаються учні й учениці та в їхніх очах і життєвих досягненнях добре видно, чи сприйняли вони те, чого їх навчали.
Цьогоріч ми побачили Європу, до якої ми всі йшли. Європу, яку будували десятиліттями й про яку мріяли значно довше.
Ми побачили Європу в діях. Ми побачили Європу не лише в прагненні до справедливості, а й у захисті справедливості. Ми побачили Європу не тільки таку, яка маніфестує певні цінності, а й таку, яка здатна перемагати на основі своїх цінностей.
Ми побачили об’єднану Європу не лише як мету чи набір домовленостей на політичному рівні, а і як результати, які досягаються тут і зараз.
Європа зробила висновки з історичних помилок, допущених за попередніх поколінь. Європейські народи більше не полишають один одного, коли тиранія йде в наступ. Європейські лідери захищають те, що обʼєднує всіх нас, значно завзятіше, ніж те, що відповідає тим чи іншим особистим ідеологічним поглядам. Європейські держави досягають речей, які ще десять років тому звучали як фантастика.
Цьогоріч лінія фронту в Україні стала лінією боротьби Європи за себе. Минуло 274 дні, і очевидно, що антиєвропейська агресія Росії зазнає провалу, а європейська свобода буде гарантована.
Росія ще поки вдається до різних форм терору. Росії ще поки вистачає ракет і артилерії, щоб кожного дня вбивати людей і провокувати нові труднощі для України та всієї Європи.
Але немає й не буде того, на що російський імперіалізм завжди робив ключову ставку і що врешті приводило Європу до поразок. Немає розколів між європейцями. І зберігати таку реальність у Європі – наша з вами робота номер один.
Цьогоріч Європа нарешті здійснює енергетичне роззброєння Росії. Залежність континенту від російських енергоресурсів почала зменшуватися. А має повністю зникнути. І один із ключових інструментів – це обмеження російських заробітків від експорту ресурсів.
У Європі та у світі вже почали говорити про запровадження прайскепів, тобто про примусове обмеження ціни російської нафти. І звучать слова про рівень нібито в 60 чи 70 доларів.
Безперечно, такі слова – це піддавки. Більше схоже на намагання щось зобразити, а не щось зробити.
І я вдячний нашим польським і балтійським колегам за їхні пропозиції – цілком слушні. Обмеження ціни на рівні до 30 доларів за барель видається більш слушною пропозицією, і я дякую, що така пропозиція пролунала й захищається. Зараз час, щоб забезпечити й таке досягнення Європи.
І на основі цього та інших подібних досягнень жоден із потенційних ворогів Європи більше не зможе шантажувати наш континент енергетичною зброєю.
Енергетична безпека Європи, а отже, і цінова безпека тепер базуватиметься передусім на співпраці й солідарності між європейцями та на європейських енергетичних правилах.
Маємо іще один безперечно важливий результат.
Дорогі друзі!
Цьогоріч ми ліквідували «сіру зону» на кордонах ЄС, у якій десятиліттями залишалася Україна.
Наша держава стала кандидаткою на вступ у Європейський Союз і реалізує цю перспективу. А отже, нарешті усувається стратегічна невизначеність, яка була джерелом нестабільності для всього континенту й підживлювала реваншизм у Росії.
І так само швидко, як ми здобули кандидатство, ми маємо розпочати й наші переговори щодо вступу.
Коли доля України визначена, визначена й доля всього центру та сходу Європи. Україна є й буде вільною, Україна є й буде демократичною, Україна є й буде міцною. Україна є й буде, а отже, є й буде Європа.
Тож коли ми гарантуємо Україні довготривалу безпеку, гарантуємо таку ж безпеку всьому континенту.
Саме тому на основі того, що нам уже вдалося досягти, ми маємо зробити ще одну річ. І дуже практичну.
Я не сумніваюся, що з часом ми реалізуємо українську формулу миру. Тобто зупинимо російську агресію й демонтуємо загрози, які вона принесла Україні, усій Європі та світу.
Але вже треба показати нашу життєздатність, усю енергійність Європи.
Так само, як лінія фронту в Україні стала лінією боротьби Європи за себе, відбудова України має стати для Європи реконструкцією себе.
Це найбільший економічний і гуманітарний проект наших із вами поколінь. Найбільші можливості для економічного розвитку європейських країн. Найбільші можливості для європейських компаній і найбільший поштовх для європейського виробництва.
А отже, це найбільший потенціал для нашого з вами соціального розвитку.
Реалізація цього проекту вже почалася.
Коли ми перебудовуємо енергетику, щоб вистояти проти російського терору, – це перебудова Європи. Коли ми відбудовуємо нашу інфраструктуру, соціальні об’єкти, житло, щоб забезпечити українців, ми даємо стимул усій Європі працювати для себе разом із нами. Коли ми шукаємо й знаходимо нові логістичні, виробничі й торговельні можливості для України, ми шукаємо й знаходимо їх для всіх, хто з нами співпрацює.
Ми робимо це нарівні. Ми робимо це заради наших спільних інтересів. І саме так – щоб посилити нас усіх – маємо подолати й ключовий виклик, який є зараз.
Ми маємо пройти цю зиму – зиму, яку всі згадуватимуть.
Маємо зробити все, щоб ми згадували її не через те, чим вона нам усім загрожувала, а через те, що ми змогли зробити, щоб захиститися від цієї загрози.
І саме для цього нам потрібно чітко розуміти ідею Європи. Дуже важливо – єдиної Європи.
Я часто чую одне й те саме запитання: як Європа може допомогти Україні?
Звісно, ми вдячні за це, але чи коректно формулюється це запитання?
Це ж Європа може допомогти собі. Це ж не про те, щоб допомогти Україні протистояти Росії, це про те, що Європа може допомогти собі протистояти Росії.
Це ж не тільки в Україні мільйони людей без світла й тепла через російський терор. Це на східному фланзі Європи мільйони європейців без світла й тепла через російський терор.
Це ж не лише Україну хоче зламати Росія, це Європу хоче зламати Росія.
Ми всі – частини одного цілого. Того, що було мрією. Того, що починалося з політики. Того, що стало нашим із вами життям. Об’єднаної Європи.
Ось це ключова ідея.
Немає України окремо від Європи, так само як немає Польщі, чи Литви, чи Румунії, чи Латвії, чи Німеччини, Франції окремо від Європи. Це наш континент. Це наше життя.
І це наш шлях, який ми можемо пройти. І цю зиму. І цю війну. Всі ми разом – усі європейці.
Я дякую вам за увагу!
Дякую за незмінну підтримку!
Слава Україні!