Шановна пані президент!
Шановні спікери Сейму та Сенату Польщі!
Шановні пані та панове!
Дякую за можливість звернутися до вас.
Сьогодні рівно дев’ять місяців від того дня, коли Росія почала злочинну й неспровоковану повномасштабну війну проти України.
Наша держава демонструє безпрецедентну сміливість, знищуючи армію окупанта, який хизувався, ніби він другий за могутністю у світі.
Більшість країн світу демонструє потужну солідарність, допомагаючи нам звільняти нашу землю від окупації та захищаючи наших людей від геноцидної політики Росії.
Ми бачимо, як на різних міжнародних майданчиках шукають і знаходять необхідні рішення, щоб допомогти зупинити російський терор, максимально ізолювати державу-терориста та знайти вихід із жорстких глобальних криз, створених Росією.
Але чому серед цих майданчиків досі немає ОБСЄ? Чому, зокрема, держава-терорист навіть через дев’ять місяців своїх безперервних злочинів залишається одним із членів вашої Парламентської асамблеї?
Якби не польське рішення щодо віз для російської делегації, за яке я вдячний Польщі, вдячний представникам польського Сейму, уряду, також Президенту… Так от, якби цього не було, представники держави-терориста могли б сьогодні бути серед вас. Цей факт є відвертим знущанням з усіх принципів, на основі яких створювалась ОБСЄ.
Росія застосовує масовані ракетні удари проти мирних міст. Намагається залишити мільйони людей без електрики, звʼязку, тепла й води. Намагається перетворити мільйони українців на біженців, які шукали б прихистку в інших країнах – у ваших країнах. Росія щодня й щоночі протягом девʼяти місяців обстрілює з артилерії та систем залпового вогню ті міста, до яких може дотягнутися...
І всі ви прекрасно знаєте, що теперішні господарі Росії хотіли б зробити те саме, що вони роблять з Україною, також і з іншими країнами-сусідами. Хотіли б, якби могли.
Якби Україна не зупинила їхні загарбницькі амбіції. Якби світ не проявив солідарності.
Але світ не шукав безглуздого компромісу – всі мінус один, – щоб боротися з російським терором. Тож чому ви тут повинні шукати саме такий компроміс? Якщо застарілі регламенти покликані берегти лише помилкові уявлення про безпеку та співпрацю у Європі й не захищають реально життя і людей, то не можна залишатися заручниками таких процедур і регламентів. Потрібна рішучість, щоб змінити їх.
Я закликаю вас не чекати зими, весни чи літа, щоб нарешті усунути навіть гіпотетичну можливість прибічників терору брати участь в будь-якій діяльності вашої Парламентської асамблеї.
Я закликаю вас зробити все можливе, щоб ОБСЄ була серед тих, хто реально здатний зупинити терор і допомогти притягнути російських убивць і катів до справедливої відповідальності. Якщо ви можете діяти ефективно на рівні ваших національних парламентів, то треба, щоб могли діяти й парламентські асамблеї – і не тільки на рівні словесних засуджень.
Російська війна проти України – це тест для будь-якої міжнародної організації. Актуальна вона чи ні? Здатна вона на щось, окрім текстів про те, що відбувається, чи ні? Присутня вона серед тих, хто наближає мир, чи дбає лише про те, як зберегтися їй самій у своїх офісах і залах?
Росія не читає листів про мир і не слухає заяв про Гельсінські принципи. Росія не вважає, що наявність будь-якої ради у Європі є цінністю. Росія не поважає Червоний Хрест і не буде дослухатися лише тому, що якась організація працює понад сто років.
Треба бути там, де найбільша небезпека, якщо твоє покликання – дбати про безпеку. Треба ухвалювати дієві рішення, які мають юридичні наслідки для ворогів об’єднаної Європи, якщо твоє завдання – захищати Європу. Треба боротися за кожну людину там, де людині загрожує найгірше, треба боротися за доступ до таких людей, за те, щоб реально врятувати їх, якщо твоє завдання – захист людей.
Ми в Україні бачимо, хто реально допомагає, а хто сприймає російський терор як частину телевізійної картинки. Ми бачимо, хто намагається заради миру зламати все, що заважає, а хто вдає, ніби тут якийсь геноцид онлайн – дивляться і чекають, що Росія якоїсь миті сама зупиниться чи що хтось якось натисне кнопку «пауза». Ми бачимо, хто проявляє людяність, рятуючи людей, а хто тихенько думає, ніби українцями можна просто пожертвувати.
Ми все це бачимо. Світ це бачить. І обов’язково будуть висновки.
Висновки щодо конкретних лідерів, які побоялися справжнього лідерства. Висновки щодо конкретних міжнародних організацій, які самі себе протиставили руху історії. Висновки щодо конкретних країн, яких, на жаль, скував страх. Саме зараз і саме на основі дій чи відсутності дій під час російської терористичної війни визначається доля дуже багатьох у світі.
І я закликаю вас робити все можливе, щоб Організація з безпеки та співробітництва у Європі стала співтворцем перемоги над російським терором, а отже, співтворцем миру на нашому континенті.
Я вдячний принциповому головуванню в асамблеї та за сумлінну роботу в комітетах і на рівні національних делегацій, за все те, що слугує захисту наших із вами цінностей і допомагає ізоляції Росії за терор. І я закликаю поширити цю принциповість та сумлінність на процедурну архітектуру асамблеї й на ОБСЄ загалом. Настав час цієї реформи!
І, звичайно, щоб нарешті зупинити лік місяців війни й почати відлік років миру, треба використати всі національні та міжнародні можливості для тиску на державу-терориста. Будьте в цьому лідерами – і будете лідерами в русі до миру.
Дякую вам за увагу!
Дякую кожному й кожній за підтримку України!
Вірю, що ми повернемо мир!
Слава Україні!