Шановні учасники, шановні наші гості – нашої держави Україна, – пані та панове, всі присутні!
Радий, що вже втретє ми збираємось тут, у Києві, в Україні, на підтримку однієї з наших найбільш важливих і символічних ініціатив – програми «Зерно з України», Grain From Ukraine.
Програма дійсно успішно працює, буде розширюватись. Я хочу подякувати всім, хто це забезпечує.
Сьогодні тут звучать важливі цифри, важливі обсяги, за якими найважливіше – реальні життя людей: дітей, сімей у різних куточках світу. І це не тільки Європа, безумовно, що для нас дуже важливо. Це і Африка, і Азія – весь світ. Це країни, яким ми реально допомогли. Ефіопія, Сомалі, Судан, Ємен.
Зараз було дуже чутливе відео. Й Нігерія, і Газа тощо. Багато куточків. І я дуже радий і хочу подякувати. І хотів би, щоб ми поаплодували всій команді, всім країнам, які все це забезпечують – таку підтримку людей. Дають людям життя. Дякуємо вам щиро!
Загалом за час роботи Grain From Ukraine – нашої програми «Зерно з України» – вже 20 мільйонів людей вдалося врятувати від голоду. І це тільки завдяки одній нашій гуманітарній програмі.
В цілому український експорт продовольства забезпечує 400 мільйонів людей у 100 країнах світу.
Україна є одним із найбільших світових донорів продовольчої безпеки. І ми зберігаємо це наше значення попри все. Попри такий колоніальний виклик з Російської Федерації. Ця війна – війна проти життя українців, проти наших людей, наших сімей.
Я хочу нагадати, що повномасштабне російське вторгнення почалося, зокрема, з блокади флотом Росії українських портів. Саме із цього почалось. І Росія дуже добре розуміла, які наслідки будуть від цього. Вони хотіли цих наслідків, безумовно, страшного результату для всього світу – не тільки для України.
Вони хотіли, щоб ціни на продовольство у світі зросли. І це не просто бажання більших грошей, більших прибутків. Безумовно, це є, і це було в Росії. Але це про владу передусім. Якщо вони можуть влаштувати продовольчу катастрофу, значить, вони можуть підкорити народ, який залежить від імпорту продовольства – будь-якого продовольства. Це вкрай чутливо для більшості народів Африки, для значної кількості людей в Азії. Та й у Європі чи в Америці питання про ціни – це завжди питання про стабільність у тому чи іншому регіоні. А передусім стабільність для життя людей.
Тому так важливо, щоб ми й надалі були разом у захисті продовольчої безпеки, безпеки маршрутів постачання продовольства та інших критичних експортних товарів.
Тільки за час роботи експортного продовольчого коридору в нашому Чорному морі – від липня минулого року по цей місяць – 321 обʼєкт інфраструктури наших портів був пошкоджений ударами російських ракет та іранських дронів. Більше ніж 20 суден – звичайних цивільних суден – також під ударами було пошкоджено. І це ми говоримо про судна інших країн. Це не про українські судна. Більш ніж 60 цілеспрямованих ударів саме по продовольчій інфраструктурі.
Цією війною проти України Росія показала, що у світі немає країн, які були б дійсно далекими одна від одної. Все у світі зараз дуже сильно повʼязане. Немає ніякої дистанції. Немає.
Ціни на їжу в Єгипті, Лівії, Нігерії та інших країнах Африки й Африканського континенту прямо залежать від того, чи можуть фермери та аграрні компанії в Україні нормально працювати. Від того, як швидко ми зможемо очистити наші поля від російських мін, залежить, як швидко відновиться звична стабільність продовольчого ринку. І тут я хотів би подякувати, безумовно, нашим людям, нашим фермерам – дуже мало часу на цю вдячність у період війни. Ми передусім згадуємо наш пріоритет – нашу армію, і це чесно. Але я хочу вам сказати: скільки через цю війну, скільки через щільну замінованість наших земель, велику кількість – ми говоримо про сотні тисяч гектарів, – скільки через це було покалічено людей, але фермери продовжували працювати, продовжували все це робити, незважаючи на те, що технічно було недостатньо техніки в Україні для розмінування таких обсягів. Я хочу подякувати всім фермерам, всім людям на землі, які боролися з голодом у всьому світі. Дякуємо вам дуже сильно!
І для України важливо нагадувати про це саме цими днями, зараз, коли ми згадуємо всіх жертв масштабного і штучного голоду в Україні, голодоморів різних часів. Передусім Голодомору 1932–1933 років, який був організований проти наших людей тодішньою владою в Москві. Минуло більше ніж 90 років, але памʼять про це в українських сімʼях не згасла і не може згаснути, бо загинули мільйони людей. Безумовно, ми повинні цінити кожну людину, десятки, тисячі, сотні тисяч. Але коли йдеться про голодомор, це справжній геноцид, бо загинули мільйони людей.
Ми не забуваємо, що все це було. І маємо робити все, щоб не дозволяти Росії, знов-таки завдяки своїм колоніальним амбіціям, і будь-кому іншому робити подібні катастрофи, які були в Україні, – подібні катастрофи у всьому світі.
Я хочу подякувати всім, хто сьогодні тут. Дякую за вшанування жертв Голодомору всім дипломатичним представникам, всім нашим гостям. Дякую, що ви з Україною в такий важливий момент.
Слава Україні!