У день 79-х роковин масових розстрілів мирного населення нацистами у Києві Президент України Володимир Зеленський ушанував пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру.
Глава держави поклав квіти до пам’ятника «Громадянам і військовополоненим, розстріляним нацистами у Бабиному Яру».
«Страчені у Бабиному Яру – це тисячі зруйнованих людських доль. Тисячі родин, що їх винищили цілими поколіннями. Тисячі сповнених страху дитячих очей, які не розуміють, що їх ведуть убивати. Це тисячі нагадувань людству, до чого призводять ксенофобія, расизм та нетерпимість. І тисячі доказів, які всупереч науці показують, що далеко не в усіх людей є серце», – сказав Президент України.
Він зауважив, що 79 років тому у спільне минуле українського та єврейського народів була вписана чорна сторінка.
«Ми схиляємо голову перед усіма жертвами Бабиного Яру. І не маємо права забути ці страшні злочини. Ніколи знову», – наголосив Володимир Зеленський.
У церемонії вшанування також взяли участь Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.
Крім того, у присутності Глави держави міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко і член наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.
Документ був підписаний на місці майбутнього меморіалу одразу після церемонії вшанування пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру.
Згідно з меморандумом, збереження та відновлення пам’яті про трагедію Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій періоду Другої світової війни є невід’ємною складовою пам’яті єврейського народу, національної пам’яті українського народу, а також інших народів світу, які стали жертвами та свідками злочинів нацистського режиму.
Сторони меморандуму виступили за об'єднання зусиль українського суспільства, держави, міжнародної спільноти та організацій, що займаються дослідженням та вивченням Голокосту і трагедії Бабиного Яру, спрямованих на збереження та відновлення історичної пам'яті, щоб вона стала постійним нагадуванням про ціну, яку люди платять заради миру.
Перед підписанням документа Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представив масштабну аудіовізуальну інсталяцію на території урочища, присвячену вшануванню пам'яті жертв Бабиного Яру.
Церемонію відкриття підготував український театральний режисер Влад Троїцький за концепцією українсько-британського медіахудожника Максима Демиденка. Над створенням інсталяції також працював колектив у складі представників України, Ізраїлю, США, Великої Британії.
В основі інсталяції – символ Дерева життя. Трагедія Бабиного Яру показує, як легко воно може бути знищене. Колони, простріляні тисячами куль того ж калібру, що й кулі, від яких загинули люди у Бабиному Яру. Інсталяція працює в режимі 24/7, і вночі крізь кульові отвори проходить світло та звук пам’яті.
Для аудіоінсталяції було створено алгоритм перекладу імен загиблих на звук за принципом гематрії. Кожна буква в алфавіті івриту має своє число. Імена загиблих перекладаються в числа, які задають висоту звуку. Вони відтворюються електроакустичним органом. На цей фон накладаються композиції сучасних українських композиторів, а також Равеля, Шнітке, Шостаковича. Крім того, звучать архівні аудіозаписи Києва, унікальні довоєнні пісні на ідиші, ритуальна біблійна музика, українські та ромські поминальні пісні тощо.
Ще один фрагмент аудіоінсталяції, розташований на Дорозі Скорботи й на площі біля пам'ятника «Менора», зведено спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр». Ця аудіоінсталяція є джерелом звуків, що лунають з десятків динаміків, відтворюючи імена загиблих. Жіночі, чоловічі, дитячі голоси, які чутно з різних боків, створюють відчуття хору.
Крім того, на території урочища до Дня пам'яті жертв Бабиного Яру встановлені монокуляри, у які вмонтовано найвідоміші фотографії Бабиного Яру, зроблені німецьким військовим фотографом Йоганнесом Геллє в наступні дні після розстрілів 29-30 вересня 1941 року. Завдяки цим монокулярам тепер кожен відвідувач зможе побачити, який вигляд мала ця територія 79 років тому.
