Дорогі колеги!
Президенте Павел, Президенте Штайнмаєр!
Усі учасники конференції!
Радий можливості звернутися до вас і привітати з уже 20 роками членства Чехії у Євросоюзі. Це було досягненням справді історичної справедливості, що після всіх випробувань і трагедій минулого століття Чехія стала повноправною частиною нової Європи. Європи, об’єднаної не лише географічно чи просто політикою, а справді способом життя. Життя, у якому мають значення всі люди, а не лише одна людина, яка у своїх руках має всю владу. Наша Європа – це добровільне єднання націй, спільнот і мільйонів дуже різних людей. Це не змова кількох найсильніших за спинами у народів. Європа – це не щось таке, що можна нав’язати пропагандою або втримати завдяки насильству. Саме це відмовляються зрозуміти в Москві, і саме це встановлює східну межу Європи.
Європа, у якій честь бути для кожної нації, – це справді мрія. Мрія, яка об’єднує нас. 20 років тому ця мрія стала реальністю для Чехії. І я впевнений, уже скоро стане реальністю для України. І для Балканських держав. І для Молдови. І для Сакартвело. Настане день, коли й Білорусь зможе обрати Європу. І все це – не просто про розширення Євросоюзу, а про те, як Європі зберегти себе.
Дорогі друзі!
Європа може бути міцною та справді мирною лише тоді, коли ніхто з європейців не залишається за бортом Європи. Коли про кожен народ пам’ятають і за долю кожного народу кожен готовий битися, щоб не віддати його злу. Ми точно знаємо з історії нашого континенту, що у Європі не буває безпечних розколів, і навіть найменші з них можуть перерости у смертельні небезпеки. У Європі не буває військових небезпек, які завдають болю тільки комусь одному й не зачіпають інших. Європа приречена бути простором співпраці, щоб залишатися простором життя. Саме це ми повинні підтримувати, саме це ми повинні захищати.
І я дякую Чехії та Президенту Павелу особисто за кожне із зусиль, яке допомагає зараз Європі під українським прапором долати російські штурми. Я дякую Німеччині, Президенту Штайнмаєру, канцлеру Шольцу, усім у політичному класі та в суспільстві Німеччини, хто допомагає Європі руками українських воїнів долати російський терор. Я дякую кожному й кожній, хто присвятив свою політичну кар’єру тому, щоб кар’єра всієї нашої Європи була успішною – щоб люди вигравали. Люди. Не тирани й насильство. Життя. Не біль і не руїни. Не хтось один ціною безпеки інших. Перефразовуючи Гавела, Європа була б щасливою, якби кожна країна могла брати участь у всьому цьому як повноправний партнер.
І я впевнений у Європі. І я впевнений у тому, що за нашого життя відбудеться така ж конференція, але присвячена 20 рокам України у європейській спільноті – 20 рокам нашого повноправного членства в ЄС. І вже в червні можемо почати цей шлях, фактично розпочавши переговори про вступ України до ЄС. Дякую всім, хто допомагає!
Слава Україні!