Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» № 324-ІХ, який Верховна Рада ухвалила третього грудня 2019 року.
Закон врегульовує здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Це сприятиме розбудові справедливої системи соціального забезпечення, підвищенню адресності державних виплат, оптимізації бюджетних видатків шляхом перевірки інформації, яка впливає на визначення права та розмір державних виплат.
Документ визначає основні завдання, права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову й бюджетну політику в частині здійснення верифікації державних виплат.
Також закон визначає повноваження органів, що здійснюють державні виплати, основні питання збору, обробки, захисту та аналізу інформації, отриманої від суб’єктів її надання.
Згідно із законом, верифікація державних виплат здійснюється за допомогою інформаційно-аналітичної платформи шляхом застосування комплексу заходів зі збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб’єктів її надання, за кожним реципієнтом із подальшим визначенням відповідності інформації встановленим законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.
Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат встановлює Кабінет Міністрів України.
Перелік державних виплат, що підлягають верифікації, затверджує орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у сфері надання відповідних державних виплат.
Також закон визначає основні етапи верифікації й перелік інформації, яка використовується для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.
Крім того, у документі встановлено механізми повернення неправомірно отриманої реципієнтом державної виплати.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини третьої статті 8, яка набирає чинності після впровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у промислову експлуатацію, та крім частини першої статті 10, яка набирає чинності з 1 січня 2021 року.