Шановний пане Голово Верховної Ради України!
Дорогий друже Гітанасе!
Шановна пані Президент Роберто Мецоло!
Шановні наші депутати, шановні урядовці!
Шановні наші військові
І всі наші громадяни України!
Ми – громадяни найміцнішої держави у світі. Держави, яка воює. Держави, яка при цьому реформується. І держави, яка забезпечила найпотужніше в історії об’єднання демократій.
Держави, яка у 155-й день повномасштабної війни Росії проти нас має силу, щоб відзначати свій день – День Української Державності.
Ми зробили так, що цінності вільного світу не залишилися просто риторикою й реально запрацювали для захисту цивілізації. Ми зробили так, що Європейський Союз об’єднаний найбільше за всі роки свого існування та зміцнюється завдяки нашій з вами міцності. Ми зробили так, що всі тирани цього світу побачили, який потенціал має демократія.
Це зробили ми, громадяни України. Ми всі – військові й цивільні, дипломати й волонтери, державні службовці та бізнес, політики, суспільні лідери та медіа... Кожен і кожна, хто сумлінно працював на своєму рівні заради одного – заради України, своєї сім'ї та нашого майбутнього.
Це зробили ми – громадяни держави, яка має понад тисячу років історії. Понад тисячу років своєї культури. Понад тисячу років свого характеру – незламного українського характеру, який вистояв на нашій землі під ударами багатьох загарбників...
Куди ти прийшла, армія Росії, засліплена своїми жалюгідними амбіціями? Ти пішла проти нас – проти тих, кого підготували до цієї вирішальної війни за незалежність десятки й десятки поколінь українського народу, який жив і живе тут, який боровся й бореться тут, який будував і будує тут і який мріяв та мріє понад усе, щоб над ним і Україною не було чужого панування. Настав час, щоб ця мрія назавжди стала реальністю.
Це наш час! Ми реалізуємо цю мрію.
Ми станемо не новою легендою про героїчний спротив, а державою переможців. Не 300 спартанцями, які варті фільмів, книг і вистав. А багатомільйонним народом-героєм, який вартий життя, вартий перемоги й навчатиме інших у світі, як захищатися, як перемагати. Ми запам’ятаємось не як ті, хто намагався, а як ті, хто зберіг, посилив і передав нашу державу нашим дітям, щоб вони передали її своїм дітям. Вільну, міцну, сучасну й ефективну державу.
Це зробимо ми – ми з вами, громадяни України.
Друже Гітанасе Наусєдо, шановний пане Президенте! Я хочу подякувати сьогодні, в день нашої державності, тобі й у твоїй особі – усьому литовському народу за вагому, важливу героїчну підтримку, яку має Україна. Дякую!
Це не було для наших держав політикою – це відображає однаково сильну волелюбність наших народів. Народів, які йшли і йдуть разом європейською історією. Дякую тобі ще раз!
Пані Роберто, пані Голово Європейського парламенту! Я хочу відзначити вашу сміливість. Ви відвідали Київ у той час, коли армія окупантів загрожувала нашій столиці, і зробили це першою серед керівників інституцій Євросоюзу. Ми побачили тоді у вашій сміливості наш характер, ми побачили нашу людину – людину, яка завжди захищатиме цінності Європи й не зрадить свободи. Я дякую вам!
Я дякую всім друзям і партнерам України – і з великих держав, і з географічно менших, але чия воля не поступається волі найбільших. Дякую кожному й кожній, хто допомагає українцям знищувати зло!
Через жорстокість історії після кількох невдалих її поворотів про нашу державу – був такий час – не згадували. Потім, таке бувало, говорили, що Україна – це десь там поруч із Росією чи взагалі нібито її частина. Ми переконані, що тепер про нас точно знають: Україна – це єдина держава світу, яка має сміливість бити Росію. Бити на нашій землі, і неважливо, чим та погрожує.
Важливо, що ми закохуємо інших у нашу українську незламність. Важливо, що ми всі є державою, яка функціонує заради українських інтересів і на яку зважають всі у світі. Важливо, що ми є демократичною державою, яка посилює свої інституції навіть зараз, особливо зараз – у час такої руйнівної війни.
Ми подали заявку на вступ до Європейського Союзу і здобули кандидатство зі швидкістю та в умовах, яких не було в жодної іншої держави. Це наш розвиток. Це наші друзі, їхня допомога. Це наші інтереси. Це українська швидкість – те, на що ми стали здатними, коли звільнилися від ілюзій і досягли історично найбільшої національної єдності. Слава Україні!
З такою ж швидкістю ми маємо прийти й до початку переговорів щодо членства України у Європейському Союзі. Все, що маємо зробити для цього, – ми зробимо. Синхронізувати законодавство України з правом Євросоюзу – ми виконаємо.
Сформований і план імплементації всіх регламентів та директив ЄС у межах виконання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Це фактично спільне завдання для нас, для вас, шановні депутати, і для уряду нашої держави.
І це відповідає нашій новій реальності. Реальності того, що процес європейської інтеграції переведений нами зі сфери зовнішньої політики у сферу внутрішньої політики. Ось із цього стартує справжня робота, справжня євроінтеграція.
Україна завжди була Європою. Наші цінності завжди були європейськими. Наш державотворчий досвід різних часів – це європейський досвід. І ось тепер ми прийшли до того, що наша державна система інституційно стає Європою.
Ми розпочали процес деолігархізації – формується реєстр, який готовий поставити олігархів під владу суспільства.
Я підписав указ про створення конкурсної комісії з добору кандидатів до Вищої ради правосуддя, і завдяки цьому та іншим крокам зробимо все, щоб фундаментальна судова реформа забезпечила для кожного українця – кожного й кожної – доступ до доброчесного та компетентного правосуддя.
Сьогодні новий Генеральний прокурор першим своїм рішенням фіналізував призначення й нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
І для мене честь оголосити зараз про ще один дуже вагомий крок. Європейський Союз має Коледж Європи в Брюгге й Натоліні – це одні з найповажніших закладів післядипломної освіти, які готують фахівців для роботи в інституціях ЄС і державах-членах. Ми створюємо в Україні наш Коледж Європи.
Вже підписано відповідний меморандум між урядом України і Коледжем Європи у Натоліні. На першому етапі в одному з українських закладів вищої освіти запрацює факультет європейської інтеграції, а згодом на його основі – Коледж Європи у межах Президентського університету.
І хоча мені казали, що це не вирішується за місяці – як багато разів говорили це й з інших питань, – я знаю, що створення нашого Коледжу Європи триватиме недовго. Я впевнений, він скоро запрацює. Ми вже маємо цей досвід – переводити в місяці те, на що відводили роки й десятиліття, і в тижні – те, на що вимагали від нас із вами місяців.
Такий Коледж стане не лише фаховою основою для європейської політики України як члена ЄС, а й нашим внеском у розвиток європейських інституцій. Ось це і є те, що ми можемо, ми – громадяни України. Ось це і є наша державність.
Ми показали силу в боях і об’єднали світ найкращими емоціями, які тільки бувають у людей. Ми боремося проти терору окупантів, захищаємо людяність для всіх народів. Ми гарантуємо, що кордони Європи ніколи більше не посунуться західніше від нашого східного державного кордону, і робимо наші державні й суспільні інституції передовими.
І коли сьогодні, у цей День Української Державності, тут, у Верховній Раді України, перед очима всього українського народу я відзначатиму сильних людей за сильні вчинки «Хрестом бойових заслуг», я хочу, щоб усі українці відчували: ми – за спинами тих, хто на полі бою захищає нашу державу, а за нашими спинами – мільйонів українців, які живуть зараз, – ті, хто протягом століть творив українську історію, українську культуру та український характер.
Ми маємо бути гідними висоти нашого народу, усіх його поколінь, і тисячолітньої ваги нашої державності.
Я вітаю всіх вас зі святом!
Дякую нашим героям!
Слава Україні!
