Пане голово MEDEF!
Шановні міністри, шановні члени MEDEF!
Пані та панове!
Я вдячний вам за запрошення, за цю можливість звернутися до вас, а у вашій особі – до всього народу Франції, до кожного й кожної, хто вірить, що ніхто не має права руйнувати чиєсь життя.
Я знаю, що MEDEF об’єднує й захищає інтереси сотень тисяч підприємств Франції. Ви представляєте людей, які створили, розвивають бізнес у різних сферах, абсолютно різні виробництва.
Ви представляєте людей, які важко працюють, щоб мати змогу забезпечити своїх дітей і реалізувати свої права. Право жити, право бути вільними, право на щастя, право на добробут, право на житло, на освіту, право на роботу, на гідну оплату праці та інші абсолютно звичні сучасні людські права.
І насправді ваше об’єднання представляє саме таких людей, яких представляю і я як Президент України.
Наші люди не хотіли чогось більшого, ніж жити у власній країні, користуватися своїми свободами, працювати заради власного блага та майбутнього своїх дітей. Україна не йшла додому до когось іншого зі зброєю. Українці не збиралися грабувати якийсь інший народ чи якусь державу. Ми дбали про свій соціальний розвиток, про свою демократію та мріяли про те, що одного дня будемо разом з вами та іншими народами Європи у Європейському Союзі.
І саме тому почалася ця російська війна проти України. Керівництво Росії побачило, що Україна може стати й стає позитивним прикладом для нашого регіону. Прикладом того, що демократія може дати суспільству більше, ніж диктатура. Це здається очевидною думкою у Західній Європі, а на сході нашого континенту, і особливо на території колишнього СРСР, це не очевидний факт, це потрібно доводити. І Україна робила все, щоб це довести.
Наша держава показувала приклад, як без шалених нафтодоларів чи газоєвро дбати про суспільство. Як створювати можливості для соціального розвитку. Як посилювати регіони держави, а не викачувати гроші з них. Як будувати сучасну інфраструктуру. Як завдяки відкритості суспільства, сучасності державних інституцій створювати такі можливості для громадян, яких просто не мають інші в нашому регіоні.
Зокрема, ми проводили й далі реалізуємо цифровізацію державних послуг. Наша мета в тому, щоб відносини між громадянином і державою, між будь-якою компанією та державою здійснювалися взагалі без посередництва чиновника. Це обов’язкова умова для подолання будь-яких ризиків корупції та для справжньої свободи людей і бізнесу – те, на що не можуть наважитися десятки інших урядів. І те, що кожен українець має у своєму смартфоні сьогодні. Це державний сервіс «Дія», який дає людям десятки різних можливостей: від цифрових документів і сертифікатів про вакцинацію до можливості реєструвати бізнес чи платити штрафи.
Ми поєднуємо нашу економіку та енергетику з європейським ринком та іншими передовими світовими ринками. Ми маємо поклади природних ресурсів, які критично важливі для світової економіки, зокрема це літій, титан, уран тощо.
Україна вже стала гарантом світової продовольчої безпеки. Значення нашого аграрного експорту проявилося на сто відсотків, коли Росія заблокувала українські порти і, як наслідок, загострилася світова продовольча криза.
Війна Росії проти України – це не просто колоніальна війна в найгіршому сенсі цих слів, це не просто намагання привласнити нашу землю, ресурси чи потенціал наших людей. Росія намагається через знищення України зруйнувати надію всіх народів поряд зі своїми кордонами та всіх народів на території самої Росії на те, що свобода справді спрацює. На те, що демократія допоможе з розвитком. На те, що людські права та людська гідність можуть дати суспільству більше, ніж милість якогось там диктатора.
Саме тому російська війна проти України така жорстока. Саме тому вона стала тотальною з першої хвилини 24 лютого.
Саме тому російські крилаті ракети й артилерія з першого дня руйнують усе. Все, що будували й розвивали покоління українців. І школи, і лікарні, університети, залізничні вокзали, аеропорти, житлові будинки звичайних людей, фабрики, хлібозаводи, портові об’єкти й навіть звичайні шиномонтажі, звичайні шопінг-моли, машинобудівні заводи, водопровідні станції, електростанції – абсолютно все.
Скинути бомбу на пологовий будинок, на театр чи на склад з продовольством – російським окупантам байдуже. Все це – для них однакові мішені. Спалювати міста й робити мільйони людей вимушеними переселенцями – для них це просто інструменти. Бо ціль Росії – знищити Україну як демократію, як соціальну державу, як економічну силу, суспільство освічених людей, які вміють працювати заради власних інтересів. Як усі люди.
Але саме тому я вірю в нашу перемогу. Коли хтось воює із цілим народом, у нього немає шансів. Для нас – це саме народна війна. А народи нездоланні! І коли у народу є такі друзі, як в українців, перемога стає неминучою.
Я щиро вдячний вам, народу Франції, вдячний особисто Президенту Еммануелю Макрону за підтримку в цій боротьбі за свободу. Я бачив, як Еммануель шукав дипломатичний шлях, шукав кроки, щоб зупинити війну.
Я присвятив кілька років на посаді Президента тому, щоб знайти рішення, мирне, дипломатичне, модель співіснування без війни. Але, на жаль, керівництво Росії не хоче жити без війни. Керівництво Росії бачить у вільному та демократичному житті України екзистенційний виклик для себе. Тому вони хочуть воювати, хочуть знищувати. Вони думають, що так можуть убезпечити свою диктатуру на довгі роки.
І тому важливо досягти перемоги. Важливо робити все, щоб перемога сталася якнайшвидше. Важливо робити все, щоб Росія більше ніколи не могла шантажувати ані Україну, ані Францію. Ви ще не відчуваєте цього так сильно, як ми. І дай боже, щоб війна не прийшла на вашу землю, але все це є. Все це – їхній план. Ні будь-яку європейську державу, ні Європу загалом не можна шантажувати ні війною, ні енергокризою, ні продовольчою кризою.
Важливо відбудувати Україну після війни. Мир для України, гарантії безпеки, відновлення всього, що зруйнували російські окупанти, стане наочним доказом того, що європейська ідея сильніша, ніж будь-які диктатури, а цінності свободи, рівності, взаємодопомоги долають будь-який терор.
І ось чому я звертаюся сьогодні до вас. Україна може дати вам тисячі контрактів, тисячі робочих місць. Нам потрібен ваш досвід і ваша участь у відбудові після бойових дій. Ми розпочали вже зараз – на вільній території нашої країни.
Ми запрошуємо будівельні компанії взяти участь у відбудові інфраструктури, локалізації виробництва будівельних матеріалів.
Запрошуємо компанії, які можуть допомогти у модернізації комунальної інфраструктури – це водопостачання, очищення води, сортування й переробка сміття.
Запрошуємо енергокомпанії долучитися до видобутку та зберігання газу, до «зеленої» енергетики, виробництва водню, розвитку нашої атомної енергетики.
Запрошуємо автомобільні компанії до локалізації виробництва електрокарів і комплектувальних.
Запрошуємо продуктові компанії в агропереробку та виробництво продуктів харчування для 40-мільйонного ринку України та всього ринку Європи, з яким ми повністю інтегровані.
І ми прийдемо на всю нині окуповану Росією територію нашої держави, щоб повернути цю територію у Європу.
Мабуть, декому з вас уже відомо, що на рівні наших урядів – України та Франції – ми готуємо проведення в Парижі восени такої ініціативи – форуму з питань відновлення України. Я запрошую ваші компанії до участі в цій ініціативі.
Знаю, що є компанії, які вже відгукнулися й беруть участь у відбудові нашої держави. Зокрема, вдячний компанії «Матьєр» за підтримку у відновленні нашої мостової інфраструктури.
Хочу також подякувати регіону Іль-де-Франс за започаткування партнерства з Чернігівською та Київською областями, регіону Гранд-Ест – за партнерство з Харківською областю. А також усім малим і великим містам Франції, які прийшли на допомогу Україні в цей важливий, жорстокий час.
Я пригадую, як минулого року, ще до початку повномасштабної війни, ми бачились у Києві з делегацією MEDEF. Обговорювали гарні ідеї, амбітні проекти. Я хочу підтвердити: ми зможемо їх реалізувати, зможемо зробити дуже багато разом.
Бо ми однаково цінуємо свободу, однаково поважаємо людські права, однаково дбаємо про соціальний розвиток.
Ми всі – люди, ми всі – європейці, і цим усе сказано!
Дякую вам за увагу!
Дякую, Франціє, за підтримку!
Слава Україні!