Шановний Денисе Анатолійовичу, пане Прем’єр-міністре, шановний Дмитре Івановичу, шановні присутні, шановні наші посли, шановні пані та панове дипломати!
Сьогодні у нас із вами важлива зустріч, можна сказати, що вона – екстрена зустріч.
Останнім часом ми збираємось у такому форматі раз на рік – узимку, щоб підсумувати зроблене й визначити основні завдання на наступний рік. Зараз же спеціальний момент, коли потрібне саме таке спілкування, саме такий формат. За місяць у країнах-партнерах почнеться новий політичний сезон. І нам із вами вдалося зробити так, що минулі політичні сезони у світі стали проукраїнськими. Причому вони стали в усіх державах, чия підтримка життєво важлива для України, для українців. Зараз, за серпень, ми маємо підготуватися до нового політичного сезону у світі, щоб і цей сезон, дуже важливий сезон, теж став проукраїнським.
Час із вересня до грудня буде справді періодом рішень. Дуже відповідальних рішень – і для України, і для всієї Європи, і, без сумніву, для безпеки всього світу. Ми маємо так підготувати рішення цього півріччя, щоб кожне було синьо-жовтим, нашим, українським, національним – і всі наші рішення, і рішення разом із партнерами, і рішення на рівні міжнародних інституцій. Кожне рішення про Україну та українців має бути для України та українців. Посилювати нашу державу й суспільство, усю націю – українців в Україні та українців у світі. Допомагати захищати свободу й незалежність нашої держави. І – що не менш важливо – зміцнювати позиції України у глобальній конкуренції за людський капітал. Зараз бути послами України – це бути послами тих рішень, яких ми очікуємо, які готуємо, наповнюємо змістом.
Усе дуже конкретно.
Наведу зараз п’ять орієнтирів. Формула миру – перший. Зброя та санкції – другий. Інтеграція України із Євросоюзом і НАТО, безпекові гарантії та політика сусідства – третій орієнтир. Четвертий – економіка та відновлення, трансформація. П’ятий – наші люди як в Україні, так і за кордоном, у країнах вашої роботи.
Щодо Формули миру.
Ми розуміємо, що це вже не лише українська Формула – поступово представлена Україною Формула миру набуває підтримки світової більшості.
Абсолютна більшість держав і народів світу прагне миру та міжнародного спокою, прагне безпеки й надійного демонтажу створених Росією загроз. Десять пунктів Формули миру відображають саме це важливе завдання.
Нашій команді в дискусіях із партнерами вдалося напрацювати таку філософію кожного пункту Формули миру, яка робить доступною роботу з нею абсолютно всім державам – і більш активним на міжнародній арені, і більш стриманим. Частина держав і міжнародних організацій уже взяли на себе абсолютно дуже конкретні зобов’язання та співпрацюють з Україною для реалізації нашої Формули миру.
Але ми очікуємо приєднання до цієї роботи й інших держав і всіх міжнародних організацій, чиї дії заради миру можуть бути вагомими. І це, зокрема, ваша відповідальність, шановні дипломати. Суспільна думка в країнах вашого перебування, лідери та їхні ключові радники, увесь політичний клас – усі мають знати й розуміти прагнення України до справедливого та чесного миру, дієвість Формули миру, її всеосяжність.
Є країни, які можуть допомогти з безпековими та політичними пунктами Формули миру, із питаннями справедливості. Є країни, чий гуманітарний вплив, роль і традиція в міжнародних відносинах здатні допомогти з поверненням українських дітей, які були депортовані силою в Росію, із поверненням бійців, військових і цивільних наших полонених.
Ми робимо все можливе на національному рівні. Ви ж маєте відчувати настрій усередині своїх країн, маєте знати емоційні та політичні важелі та спрямовувати їх заради повної реалізації Формули миру, усіх десяти пунктів. Особливо важлива робота з країнами Глобального Півдня, якими Росія намагається постійно маніпулювати. У держави-агресора не має бути навіть можливості створити видимість, нібито якась значуща частина світу підтримує агресора й підтримує російський терор.
Цього тижня відбудеться зустріч радників лідерів держав та представників МЗС у Джидді. Це вже друга зустріч, і в ній візьмуть участь майже 40 держав. Перша зустріч була, ви знаєте, в Данії, в Копенгагені. А третім кроком буде організація саміту, Глобального саміту миру. Працюємо над тим, щоб це відбулося цієї осені. На саміті, якому потрібна – і може бути – світова більшість. Представники Півночі й Півдня, Сходу й Заходу. Осінь уже дуже скоро, але ще є час на підготовку саміту та залучення більшості країн світу. Це залежить від вашої активності.
Керівник Офісу Андрій Єрмак представить тут деталі роботи щодо Формули миру.
Наступний орієнтир для вашої роботи – авжеж, сьогодні він пріоритет на полі бою – це зброя.
Потужність наших воїнів на фронті – це багато в чому наслідок потужності наших домовленостей із нашими друзями і партнерами.
Що успішніша дипломатія, усі форми абсолютно – офіційна та неофіційна, інституційна та медійна, культурна дипломатія та сила звичайної людської щирості... Тобто що краще нас розуміють у світі, то більше в підсумку можуть робити наші воїни. То більше в нас систем ППО, то більш далекобійні наші можливості, то більше в нас техніки, більше у нас таких важливих, таких дефіцитних снарядів. Світ допомагає тому, кого розуміє, і це має чіткий дипломатичний вимір – фактично є показником ефективності вашої роботи. Чи допомагає держава вашого перебування. Це дуже важливо. І чи допомагаєте ви особисто Україні. І це стосується не тільки постачання, а й виробництва відповідної зброї, снарядів в Україні.
Щомісяця ми додаємо нові потужності для України – з виробництва зброї та снарядів, з ремонту та обслуговування техніки. Збільшуємо виробництво артилерії, збільшуємо виробництво ракет. Уперше в Україні будуємо армію дронів і флот морських дронів. Наша мета – зробити оборонно-промисловий комплекс України одним із найсильніших у Європі, і це потребує підтримки найсильнішою дипломатією. Є очевидні речі – і щодо зброї у партнерів, яка справді може бути поставлена в Україну та виробництво якої потрібне і нам, і партнерам; також – суспільна думка у країнах-партнерах, яка може коливатися й завжди потребує нових аргументів на користь продовження співпраці; триває підривна робота Росії, яка намагається зірвати постачання й контракти… Ви повинні краще за всіх знати, якою зброєю володіє держава вашого перебування, яке виробництво здатні налагодити в Україні або разом з Україною компанії держав, на території яких ви щоденно працюєте, та які кроки необхідні, щоб посилити нашу оборонну співпрацю.
Восени в Україні відбудеться перший форум оборонних індустрій. Працюйте, будь ласка, над максимальним представленням на цьому форумі іноземних компаній та над конкретними проектами. Так, будуть також і вітчизняні компанії, але наше завдання – всіх об’єднати на українській платформі. Постійно відбуваються заходи, присвячені виробництву дронів. Є можливості локалізації виробництв військової техніки, гармат і снарядів…
Я вдячний тим послам, які досягли значних результатів у збройному напрямі – Україна отримує більше зброї, ніж будь-хто міг передбачити на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але нашої потужності поки все ж менше, ніж нам потрібно, ніж воїнам треба, щоб очевидно переважати над російськими окупантами. Активність нашої дипломатії повинна забезпечити зміну фронтової рівноваги на перевагу України. І це можливо.
F-16. Цього місяця почнеться тренування наших українських пілотів. Зараз варто працювати на сто відсотків із країнами, які мають ці літаки і які зможуть нам після навчання їх передати. Це потужне, складне завдання. Якнайшвидше має відбутися постачання та бойове застосування F-16 нашими пілотами. І ви розумієте, про які країни йдеться.
Далекобійна зброя. Треба працювати й надалі з нашими партнерами, і передусім зі Сполученими Штатами Америки, щоб українські воїни могли діяти максимально влучно на більші відстані проти окупантів. Має настати той день, коли так само звично для всіх нас, для наших воїнів, як «Джавеліни» або «Хаймарси», так само запрацюють і ATACMS.
Повітряний щит. Уся Україна має бути захищена від російського терору. Це справді дуже складне завдання. Але приєднання кожної нової держави до створених нами оборонних коаліцій спрощує виконання цього фундаментального завдання. Коаліція «Петріотів» і «Насамсів», «Сампт» і «Айрісів» – кожної системи, яка ефективна та має стати доступною… Навіть С-300… Сьогодні війна, сьогодні все важливо.
А отже, треба більше візитів лідерів в Україну, більше роботи з громадськими діячами та медіа, з експертною спільнотою. Українська тематика має залишатися постійно у фокусі уваги в країнах вашого перебування – Україні потрібні перші шпальти та праймова увага. Усе це є активність. Ваша особиста активність. Посол України – це Посол, якого чує країна, у якій він чи вона працюють. Ви маєте бути результативними всюди: результативними в медіа, у соцмережах, на конференціях і дискусіях, маєте бути цікавими для think tanks та університетів. Інформаційні, культурні, освітні, спортивні проекти – це обов’язкові елементи підтримки України, політики України бути постійно на порядку денному. І ваша робота має бути дуже зрозумілою нашій країні, нашим людям, нашому суспільству – Україна має бачити, що ви справді захищаєте позицію держави. І тільки її.
Тут із вами працюватимуть представники наших сил оборони та безпеки – командувачі, міністр оборони, керівник зовнішньої розвідки, профільний заступник керівника Офісу. Будь ласка, беріть конкретні завдання та виконуйте їх в інтересах оборони України.
У цьому пункті – щодо зброї – варто розглянути й питання щодо санкційної політики.
У різних партнерів – різна швидкість санкційної політики. Хтось є лідером, хтось, на жаль, вагається і трішки іноді відстає. Є країни, які допомагають, на жаль, Росії обходити санкції, а фактично – продовжувати терор на нашій землі. На жаль. Є компанії, зокрема в країнах вільного світу, які виробляють критичні компоненти для оборонної промисловості, продукцію подвійного призначення, електроніку, чипи – і все це поки що потрапляє до російського агресора різними шляхами попри санкції. На жаль. Ми повинні перетворювати такий жаль на новий тиск, на нові рішення заради України та глобальної безпеки.
Принципове завдання – максимально обмежити виробничий потенціал Росії та щоденно переконувати партнерів і відповідні компанії, приватні структури закривати всі можливі шляхи постачання критичних компонентів у Росію. Потрібна синхронізація швидкості санкційної політики між нашими партнерами. Ті, хто відстає у санкціях, мають відчути, наскільки важливо бути швидшими. Осінь має стати й часом нового пакету санкцій Євросоюзу проти Росії. Все це – абсолютно досяжні цілі.
Третій орієнтир – Євросоюз і НАТО, безпекові гарантії для України на шляху в НАТО та наша політика сусідства.
Цього року маємо відкрити переговори щодо майбутнього членства України у Євросоюзі, і Україна буде до цього готовою.
Звичайно, є робота і для Кабміну, є робота і для Верховної Ради України. Мають бути ухвалені всі відповідні закони, які є частиною пакету для відкриття переговорів щодо нашого майбутнього членства. Якість роботи депутатів над цим пакетом – це питання національної безпеки, оскільки Євросоюз – це економічна та інституційна безпека для України. Водночас і для Євросоюзу Україна – це питання безпеки, оскільки будь-яка невизначеність щодо нашої держави – це слабкість. А слабкість спокушає Росію бути агресивною й намагатися заповнити своєю присутністю той простір, у якому не вистачає співпраці та не вистачає інституцій Європейського Союзу.
Ваше завдання – усіх, хто працює у столицях країн та в інституціях Євросоюзу, – це максимальна консолідація Європи заради спільної безпеки та заради спільного розвитку. Наприкінці року рішення про початок переговорів щодо вступу нашої держави має бути схвалене Європейською радою, і жодної альтернативи цьому немає.
Щодо НАТО.
Нам вдалося змінити філософію відносин з Альянсом. Нарешті обговорюється, коли має бути запрошення для України в НАТО. Ми прибрали табу на такі розмови. Це важливо. Є усвідомлення, що Україна буде в НАТО, і це лише питання часу. Вже працює й новий інструмент – Рада Україна – НАТО, причому саме як інструмент інтеграції. Перше робоче засідання Ради відбулося у відповідь на російську агресію проти глобальної продовольчої стабільності. Тобто наша співпраця з Альянсом – вона, всі бачать, практична, і такою має бути й надалі. Постійною.
Уже маємо починати готуватися до саміту НАТО у Вашингтоні. Саміт може стати історичним для України та всіх наших союзників по НАТО, і це залежить від усіх. І від усіх вас, шановні дипломати, і від усіх, хто працює заради України, і від усіх в Альянсі. Безпека – це завжди спільні зусилля, і до грудня цього року маємо закласти фундамент таких спільних зусиль.
Завдання послів у країнах НАТО – працювати для консолідації всіх столиць Альянсу навколо пріоритетів спільної безпеки. Саме в Україні здобувається безпека для нашого континенту та загалом для міжнародного порядку, що заснований на правилах, і це заслуговує на політичне та юридичне визнання всіма нашими союзниками. Завдання послів у решті країн світу – щоденно спростовувати російську дезінформацію, що нібито перспектива членства України в НАТО була причиною і призвела цією практикою до війни. Це дуже важливо – боротися проти цієї дезінформаційної політики Російської Федерації. Спростовувати її.
Наступне питання – безпекові гарантії для України на шляху в НАТО. За другу половину цього року пакет безпекових гарантій для нашої держави стане цілком конкретним. До Спільної декларації з «Групою семи» на сьогодні приєдналися ще 12 країн-партнерів: Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Румунія, Фінляндія, Чехія та Швеція. Цього тижня ми починаємо роботу вже над двосторонніми угодами, і першою державою, із якою працюємо, стали США.
На закритій частині нашої сьогоднішньої зустрічі, нашої наради проговоримо, які країни можуть іще приєднатися до Спільної декларації та що для цього потрібно зробити вам, на рівні послів у відповідних пріоритетних державах. Офіс, МЗС, посольства мають працювати разом у цьому напрямі – і дуже активно.
Наступне – політика сусідства. Один із найбільш важливих напрямів нашої з вами спільної роботи. І це стосується не лише тих послів, які працюють у країнах Євросоюзу. У сучасному світі всі вільні нації, усі демократії, усі ринкові економіки є певною мірою сусідами. І потребують добросусідства. Наші цінності – вільних народів – спільні. Інтереси наших держав багато в чому споріднені, зокрема безпекові інтереси. Наша співпраця посилює всіх. Загрози для нас або схожі, або можуть бути одні на всіх.
Приклади очевидні. Якщо вдарить продовольча криза, то від її наслідків страждатимуть абсолютно всі, і ніхто не зможе закритися національними кордонами від соціальних катастроф. Хаос гірший пандемії. Десь через дефіцит на продовольчому ринку можливе неконтрольоване зростання цін, а отже, соціальний хаос. Через хаос і загрозу голоду можливі хвилі неконтрольованої міграції, і це точно підігріє Росія заради ще більшого хаосу. Через загальну нестабільність може зрости апетит тих, хто, як і російське керівництво, хоче зла народам…
Відкриття політичних воріт для хаосу не буває вигіднішим, ніж захист шляхів солідарності. Блокади не бувають більш вигідними, ніж спільні ініціативи заради стабільності. Політичні амбіції не варті того, щоб заради них жертвувати щирістю у відносинах між народами. Для України політика сусідства – це виключно політика добросусідства – завжди й усюди. І так буде в усьому – і щодо зерна, і щодо будь-якої іншої тематики.
Ваше завдання – створювати для нашої держави більше добросусідських можливостей. Захищати наші інтереси, але й захищати спільність інтересів із сусідами – з усіма, окрім, зрозуміло, держави-агресора та її сателітів. Україна вміє бути вдячною та є вдячною кожній країні, абсолютно всім людям, кожному народу, які нам допомагали. Але й наш внесок у спільну безпеку заслуговує на вдячність. Зупинити Росію у відновленні імперії – це врятувати свободу народів, які в зоні доступу для російських військових колон. Російська воєнна потуга, яка була знищена українцями, уже не буде вбивати у Європі, чи в Азії, чи десь на інших континентах світу. І це дуже вагомо. Це порятунок життів, зокрема й наших сусідів.
Як посли України ви маєте охолоджувати емоції, коли вони надто сильно вирують у політиці сусідів. Охолоджувати, але не бути німими. У наступні місяці в різних країнах відбудуться вибори, і це створює певну складну конʼюнктуру. Нам потрібне розуміння, яке долає будь-яку таку політичну внутрішню конʼюнктуру. Потрібні нові прояви солідарності та нові програми співпраці й підтримки, довготривалої системної підтримки. Корисні приклади щодо такої довготривалої підтримки є в рішеннях, зокрема, Німеччини, Швеції, Норвегії, Чехії, Данії, Литви та Японії. Ми з цими країнами точно сходимося в розумінні свободи та захисту життя. Українська дипломатія має бути активною заради саме такого розуміння і з іншими нашими партнерами.
Четвертий орієнтир – економіка та відновлення.
З цим усе очевидно.
Що більше робочих місць вдасться зберегти та створити в нашій державі, то сильнішими всі ми будемо. Кожна нова інвестиція в Україну зараз – це плюс один крок до нашої перемоги. Сплата податків та акцизів в Україні – це дуже конкретна допомога нашим воїнам, нашій обороні. Кожна нова технологія, яка приходить в Україну, працює на порятунок життів українців. Усі програми патронату й шефства партнерів над регіонами та містами, які зазнали ударів російського терору та потребують відновлення, – це допомога реальній, практичній децентралізації в Україні.
До речі, дуже якісні приклади вже є – приміром, у Миколаївській області у співпраці з Данією, у Житомирській області у співпраці з нашими друзями з країн Балтії та в Дніпрі у співпраці з Чехією. Місцева влада безпосередньо працює з партнерами заради відновлення, і це додає більше швидкості та додає ефективності.
Ваше завдання – більше патронату, більше країн, більше шефства для областей і міст, селищ України, більше нових технологій для України, більше економічної активності, більше нових інвестицій та в підсумку – більше нових робочих місць в Україні.
Візьміть сотню найпотрібніших для України, для нашого суспільства компаній у країні, де ви працюєте. До кінця року забезпечте рішення про інвестиції в Україну чи меморандуми про початок роботи в Україні, коли безпекові умови це дозволять. Але це має бути щось дуже конкретне, не абстрактне. Візьміть сотню найбільших меценатів країни, де ви працюєте, та організуйте їхній приїзд в Україну. Світ має бачити, що в нас відбувається. Будьте активними з бізнес-асоціаціями – вони мають знати, що пропонує наша держава: які ресурси, виробництва, які технології. Вони мають знати все щодо проекту нашої повоєнної трансформації, а отже, їхнього економічного зростання разом із нашою державою.
І ваше завдання – робити все можливе заради розширення безмитного доступу українських товарів на ринки країн-партнерів. Єднання України зі світом має працювати на зміцнення захисту нашої та глобальної свободи.
Окремий напрям, без якого відновлення чи трансформація просто неможливі, – це гуманітарне розмінування. Ми вже активно над цим працюємо – залучаємо допомогу наших партнерів. Куратор цього напряму – перша віце-премʼєр-міністр Юлія Свириденко. Є конкретні країни, які можуть допомогти. Є конкретна техніка, яка так нам потрібна, зокрема це дрони та важкі машини для розмінування – зараз їх у нашій країні лише 26. Це дуже мало. Потрібно більше. Всі деталі пані віце-премʼєр-міністр представить вам під час відповідної сесії за її участю.
І пʼятий пріоритет, який підсумовує роботу над чотирма, про які я вже сказав. Наші люди.
Усе, що робить наша держава, спрямоване на захист життя в Україні, людей в Україні, нашого народу, який зараз не тільки в Україні, який зараз у різних країнах світу.
Ми вдячні всім, хто прихистив наших людей, наших переселенців з України, і це – справді історична вдячність, яка збереже назавжди теплі емоції та сердечність у відносинах із багатьма державами: Польщею та Німеччиною, із країнами Балтії та Румунією, із нашими партнерами з Чехії… Ірландія, Британія, Франція, Іспанія, Словаччина, Італія, Португалія, Сполучені Штати, Канада і ще багато справді наших друзів… З усіма, хто прихистив наших людей. Але мета України – це повернення людей додому, збереження їхнього зв’язку з Україною, зв’язку з українською культурою, зв’язку з нашим суспільством.
Українська книжка, український інформаційний простір, українська освіта мають бути доступними для наших людей, хоч би де вони зараз тимчасово були. І це, я вважаю, також і ваша особиста відповідальність.
Значну роботу в галузі культурної дипломатії та в гуманітарній співпраці здійснює перша леді України. Сьогодні Олена представить напрямки такої роботи, і, будь ласка, зверніть на це увагу.
Одне з обов’язкових ваших завдань – це захист прав наших людей. Вони мають відчувати, що ви – з ними та заради них, а отже, Україна з ними. Посольства України мають бути помічниками для наших людей і якщо треба – рятівниками.
Звичайно, для цього потрібні ресурси. Звичайно, це зрозуміло. Ресурси кожному Посольству. Міністр закордонних справ і профільний заступник керівника Офісу доповіли мені щодо відповідного бюджетного запиту МЗС. Обов’язково проговоримо цей бюджетний запит із Прем’єр-міністром, міністром фінансів – посольства України матимуть ресурси для роботи заради України.
На минулій такій нашій зустрічі було сказано й про те, що потрібні зміни до закону України про дипломатичну службу. Це абсолютно правильно, що посольства мають працювати єдиною командою, а послам потрібні більші можливості, щоб формувати команду представництва. Чи зробили ми такі зміни? Це питання. Про це треба говорити, і я доручаю Міністерству закордонних справ разом з Офісом невідкладно та спільно завершити процес змін до законів і забезпечити роботу нових норм, а отже, можливостей для послів України вже до кінця цього року.
Обов’язково хочу почути вас щодо того, які рішення й кроки потрібні для більш результативної співпраці з державами й тими міжнародними всесвітніми організаціями, у яких ви працюєте, із якими ви працюєте. Та заради наших людей – щоб вони робили ставку на Україну, на повернення в Україну, а не на повну інтеграцію або навіть розчинення в тій чи іншій країні, яка їх прихистила.
Ми потребуємо нової політики щодо діаспор і роботи з представниками всіх поколінь української еміграції. Посольства можуть стати й авторами та провідниками такої нової політики.
Будь ласка, пам’ятайте, що час минає і має дуже важливе значення. Це півріччя буде дуже насиченим. І, я впевнений, багато в яких напрямках вирішальним, історичним. Буквально щоденно ми повинні додавати активність.
Зараз – Формула миру та гарантії безпеки. Скоро – новий саміт Кримської платформи на рівні лідерів, і він має стати більш потужним, ніж минулого року.
6 вересня – Саміт перших леді та джентльменів. Українська «м’яка сила» має стати потужнішою. У цей же час ми проводимо продовольчий саміт – у розвиток наших гуманітарних зусиль за програмою Grain from Ukraine – «Зерно з України».
Осінь – це Генеральна Асамблея ООН, де Україна має бути представлена потужно. Це Глобальний саміт миру. Це Кримська платформа вже на рівні парламентів.
Продовжуємо працювати для організації платформ, конференцій, самітів Україна – Латинська Америка та Україна – Африка.
Осінь – це 90 років Голодомору-геноциду. Маємо вшанувати гідно, на високому рівні пам’ять жертв Голодомору та обов’язково відзначити зусилля тих країн, які разом із нами захищають історичну правду та визнають, що це був саме геноцид українського народу.
Осінь – це відкриття переговорів із Євросоюзом щодо майбутнього членства. Грудень – час, коли маємо бачити, що Україні дасть саміт НАТО у Вашингтоні.
Плюс, авжеж, «Рамштайн» – не забуваємо про регулярну оборонну активність.
Плюс двостороння співпраця.
Візити в Україну та мої візити в країни-партнери, якщо вони справді підготовлені, – кожен візит має давати більше зброї для наших воїнів та більше сили для нашої держави.
Плюс економіка. Плюс гуманітарна співпраця. Не забуваємо, що ви маєте сприяти лікуванню та реабілітації наших воїнів і цивільних у країнах вашого перебування.
Щотижня звітуйте, будь ласка, перед собою та перед Україною, що саме вам вдалося зробити, щоб наша держава, щоб наші люди стали сильнішими. Часто це залежить просто від активності, часто справді це залежить від наполегливості, суб’єктності, бо світ хоче чути Україну, і це вже нами досягнуто.
Ваше завдання – щоб світ завжди був разом з Україною. Активність – це ключове для дипломатії. Є посли, які саме так щоденно працюють. Є й ті, хто скоріше статист, а реальну роботу здійснюють інші та на іншому рівні. За цей час, від серпня до грудня, ніхто не має права бути статистом, і кожен має стати переможцем у своїй сфері, бо все це заради України. Саме цього я вам усім бажаю – перемог і активності. І саме за це я вам усім сьогодні дякую.
Слава Україні!