Шановні присутні, пані та панове генерали, офіцери, сержанти, солдати, викладачі та курсанти!
Що об’єднує всіх вас? Що об’єднує всіх нас?
У цьому зверненні я, серед іншого, хочу сказати саме про це. І мова не лише про сьогоднішню церемонію випуску. Безумовно, важливу подію для вас і нашої країни. Мова й про цінності, які ми сповідуємо, вчинки, які робимо, випробування, що випали нам, і майбутнє, яке чекає на нас. Що єднає вчора, сьогодні й завтра.
Перше – це вибір. Вибір власної долі й власного шляху. Служіння державі. Захист України. Свідомий вибір мільйонів, який робить усіх єдиним монолітним військом, незалежно від статі, віку й статусу. Генерали, офіцери, сержанти, солдати, курсанти. Чимало з вас іще до навчання за спеціальностями брали участь у бойових діях на Сході та мають відповідний бойовий досвід. З перших годин повномасштабної війни ви разом із викладацьким складом взяли до рук зброю, посилили підрозділи ЗСУ, мужньо стали на захист України.
Цей вибір породжує другу річ, яка об’єднує всіх. Це відповідальність. Останні роки навчання стали для вас найбільш складними та доленосними.
З початком широкомасштабного вторгнення, в умовах вогневого впливу, ви здійснили успішне переміщення навчальних і наукових підрозділів до місць тимчасової дислокації. У короткі строки налагодили навчальний процес. Ми вистояли й не допустили захоплення окупантом важливих центрів та інституцій, зокрема закладів військової освіти. І сьогодні до офіцерського корпусу Збройних Сил України прямує гідне поповнення офіцерів, які закінчують ваші навчальні заклади. І я хочу згадати кожен. Подякувати кожному. Висловити побажання кожному.
Я вітаю із сьогоднішнім днем Національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба! Десятки офіцерів і курсантів вашого університету під час навчання опанували нові зразки озброєння. Серед них – Bayraktar, IRIS-T, NASAMS, Patriot і багато інших. Впевнені, що в майбутньому серед них будуть і F-16. Впевнені, що українські бойові соколи успішно закриватимуть наше небо. Впевнені, що наша ППО надійно захищатиме від ворожих ракет і БПЛА.
У вас вірить весь наш народ на землі. Нехай вам допомагають всі небесні сили.
Я вітаю із цим днем Військовий інститут танкових військ!
З перших годин війни офіцери, сержанти й курсанти інституту захищали Харків, виконували завдання з посилення підрозділів Збройних Сил і Національної гвардії України, у складі танкових, механізованих і стрілецьких підрозділів знищували живу силу, техніку противника, спільно з іншими силами борони Харкова не допустили прориву окупантів у місто, а згодом брали участь у звільненні не одного населеного пункту Харківщини.
Про танкістів кажуть: «Ті, хто гартує перемогу в латних рукавицях». Я щиро бажаю, аби настав день, коли ви зможете зняти ці рукавиці й міцно обійняти своїх батьків, своїх дітей, коханих і всіх рідних людей.
Я вітаю Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут!
Від початку широкомасштабної агресії РФ військовослужбовці інституту брали участь в обороні Києва, зокрема урядового кварталу. Не один рік ви готуєте кваліфікованих фахівців з інформаційних технологій, електронних комунікацій, інших воєнних наук. Одразу після початку війни ви організували підготовку операторів БПЛА різних типів, освоєння новітніх засобів зв’язку, а незабаром було відкрито кіберлабораторію і розгорнуто навчально-тренувальний комплекс із кіберрозвідки. Я бажаю вам успіхів у вашій не такій помітній, але від цього не менш важливій справі. Забезпечувати надійний зв'язок і чути по ньому лише добрі новини про маленькі й великі перемоги нашої Батьківщини!
Я щиро вітаю Українську військово-медичну академію! І не тільки з цим урочистим днем, адже ви маєте ще один привід для вітань. Цьогоріч Українська військово-медична академія відзначала свій 30-річний ювілей. Увесь цей час ви професійно та якісно готуєте військових лікарів для потреб усіх видів та окремих родів Збройних Сил України – з-поміж осіб офіцерського складу. Ви бережете життя тих, хто береже життя країни. Береже свободу й незалежність. Я дякую вам за вашу важливу й непросту справу. Бажаю здоров’я і довгого життя вам, вашим родинам і всім, кому ви щоденно допомагаєте.
Я вітаю викладачів і слухачів кафедри військової підготовки Національного університету біоресурсів і природокористування України!
Спільними зусиллями ви здійснюєте підготовку висококваліфікованих фахівців за напрямком ветеринарної медицини для Збройних Сил України та інших важливих формувань. Сьогодні ми протидіємо ворогу на всіх напрямах і всіма силами. І коли участь у здобутті спільної перемоги беруть не лише військові й техніка, а й сили природи, усе, що є на нашій землі. Коли героями стають не лише люди, і одним із символів спротиву та служіння країні є вже легендарний пес Патрон. І тисячі інших тварин, які і на передовій, і в тилу допомагають у битві з російським звіром. І його точно буде розбито.
Я вітаю із цим днем Військовий інститут Київського національного університету!
З 24 лютого минулого року військовослужбовці інституту були на захисті суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності у складі сил оборони міста Києва, і попри постійні ракетно-бомбові удари та артилерійські обстріли ворога боронили стратегічно важливі об’єкти.
Військовий інститут Київського національного університету імені Шевченка здійснює підготовку майже за двома десятками спеціальностей і спеціалізацій. Я бажаю випускникам кожного з напрямів успіху та якнайшвидшого втілення в життя пророчих слів Великого Кобзаря:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
а буде син, і буде мати,
і будуть люде на землі.
Пані та панове!
Я дякую всім викладачам і працівникам кожного навчального закладу за підготовку, досвід, знання, які здобули й здобувають ваші вихованці. Ще вчора вони були курсантами, незабаром стануть офіцерами, вже завтра частина з них вирушить до лав сил оборони нашої країни, інші продовжать навчання, щоб згодом, здобувши освіту магістра, також поповнити лави українського війська.
Вас усіх об’єднує не лише спільний вибір і висока відповідальність. Вас усіх об’єднує відвага, рішучість, патріотизм, вас об’єднує вірність Україні, готовність її захищати й прагнення її визволяти.
А отже – і в цьому немає жодного сумніву – є річ, яка об’єднає всіх у майбутньому. Це перемога.
І нехай на шляху до неї вас об’єднує Україна, її сучасність, її пам’ять. І тому зараз хотів би вшанувати пам’ять усіх, хто віддав своє життя за Україну в цій російсько-українській війні, війні за незалежність. Ушанувати хвилиною мовчання.
*
Дякую!
Слава нашим Збройним Силам!
Слава нашому народу!
Слава Україні!