Іще сім країн долучилися до проекту «Українська книжкова поличка», який передбачає поширення української літератури в оригіналі та перекладах у провідних бібліотеках світу. Це Йорданія, Хорватія, Ліван, Японія, Іспанія, Бельгія та Албанія. Проект іще до початку повномасштабного російського вторгнення ініціювала перша леді Олена Зеленська спільно з Міністерством закордонних справ, Міністерством культури та інформаційної політики, «Українським інститутом книги» та посольствами України, які займаються передачею книг бібліотекам.
Так, у Національній бібліотеці Албанії з’явилася добірка про історію, культуру України, художні твори українських авторів, література для дітей. Книги про нашу країну французькою та англійською мовами, а також видання українською поповнили брюссельську Bibliothèque Communale Hergé. Україномовні видання та книги про Україну арабською мовою передали Національній бібліотеці Йорданії.
А в Національній бібліотеці Іспанії відбулася презентація унікальної двомовної антології поезії та живопису «Грудочка землі», у якій зібрані твори українських класиків. Під час заходу Посольство України передало бібліотеці кілька примірників антології. Невдовзі асортимент «Української книжкової полички» буде розширено.
Українська книга представлена і в Хорватії. Як повідомила хорватський міністр культури та медіа Ніна Обулєн-Коржінек, у Національній бібліотеці планують заснувати «материнський осередок» української книги, який очолить фахівець з України. А поки тут з’явилася добірка книг українською, таку ж «поличку» створили в Університетській бібліотеці в Загребі. Ще 20 книг у День Незалежності подарували Міській бібліотеці Марка Марулича в місті Спліт.
У Японії «Українська книжкова поличка» започаткована одразу у двох містах. У Йокогамі наприкінці квітня з’явився простір для українських громадян – кафе «Друзі». Під час урочистого відкриття Посольство України в Японії подарувало простору добірку книг. Крім того, нещодавно анонсували другу міні-бібліотеку – у токійському центрі для евакуйованих. Тут волонтери перекладають японські книжки українською мовою, також будуть представлені українські видання.
«Географія нашого проекту значно розширилась. Бо для нас не має значення, чи в країні зараз сотні тисяч українських переселенців, чи трохи більш як тисяча, як у Японії. Зараз важливо, щоб усюди, де є українці, з’являлася й українська книга – як місточок між рідним домом і тимчасовим. Як свідчення для іноземців: попри війну ми дбаємо про культуру, бо це для нас – базова потреба. І тим паче – про збереження мови й коріння, від якого нас хочуть відірвати російські загарбники», – зазначила Олена Зеленська.
«Українська книжкова поличка» у Лівані розшириться на інші країни. Посольство України підготувало двадцять перекладів українських книг і планує надіслати їх у 14 арабських країн для передачі основним бібліотекам. Серед видань – поетичні твори Василя Стуса, поезія Івана Франка, «Бейрутські оповідання» Агатангела Кримського та інші книги, які поєднують українських авторів зі Сходом.
Нові «полички» з’явились і в країнах, де проект уже успішно реалізується. Так, у Австрії Посольство України передало україномовні художні книги для дітей та дорослих міській бібліотеці Wissensturm у Лінці. У книгозбірні запевняють: надалі планують самостійно купувати книги в українських видавців.
У Франції, де ініціатива була втілена в паризькому Центрі Помпіду, українські книги поповнять Національну бібліотеку імені Франсуа Міттерана. У ній зберігається понад 220 тисяч друкованих видань. Це одна з найбільших книжкових колекцій світу. Третя «поличка» з’явиться в Університетській бібліотеці мов і цивілізацій, чиї фонди налічують близько 1,5 млн документів 350 мовами світу, і українська посяде серед них почесне місце.
Загалом «Українські книжкові полички» функціонують у 18 країнах: Австрії, Туреччині, Литві, Словаччині, Швеції, Чехії, Франції, Нідерландах, Греції, Латвії, Фінляндії, Йорданії, Хорватії, Лівані, Японії, Бельгії, Албанії, Іспанії.