Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич розповів про результати двох років роботи на посаді.
Він нагадав, що у квітні 2021 року указом Глави держави була затверджена Стратегія діяльності Представництва на час тимчасової окупації Криму, яка містить чіткий перелік завдань та векторів роботи.
«У контексті систематизації державної політики ключовим інструментом реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму на зовнішньополітичному рівні є, звичайно, Кримська платформа. Це – ключовий інструмент консолідації міжнародних зусиль задля деокупації Криму», – повідомив представник Президента України.
За словами Антона Кориневича, триває підготовка до саміту, у межах якої за останні два роки Представництво Глави Української держави в Криму взяло участь у понад 70 міжнародних заходах, і вже 16 делегацій країн-партнерів побували на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом. Там вони побачили, як відбувається перетин адмінмежі, поспілкувалися з внутрішньо переміщеними особами, прикордонниками, кримськими татарами.
«Одним з ключових наших завдань, які визначив Президент України, є підтримка зв’язків та реінтеграція наших громадян, які мешкають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», – розповів він.
За словами постійного представника Президента, важливо, що в липні 2020 року було спрощено процедуру вступу та надано право безкоштовного навчання у будь-якому закладі вищої освіти молоді з тимчасово окупованих територій.
«Це дуже важливо в контексті реалізації заходів з деокупації та реінтеграції, адже молодь є однією з ключових груп, на яку спрямована наша робота», – зауважив він.
Антон Кориневич зазначив, що при багатьох закладах вищої освіти у різних регіонах України працюють центри «Крим – це Україна», де діти з тимчасово окупованих територій мають змогу за спеціальною квотою подати документи на вступ в українські виші. Крім того, ведеться робота над створенням електронного кабінету з можливістю подачі документів онлайн.
Постійний представник Президента також нагадав, що в кінці 2019 року було реконструйовано два КПВВ на адмінмежі з окупованим Кримом – «Чонгар» та «Каланчак», щоб громадяни могли комфортно в’їжджати та виїжджати з Криму.
Він зазначив, що нині на КПВВ «Чонгар» реалізується проект побудови першого сервісного хабу+, де, крім ЦНАПу, буде низка важливих для кримчан речей. Зокрема, передбачається нотаріат, аптека, пункт обміну валют, банківське відділення, кімната матері й дитини, релігійна кімната для мусульман та представників інших віросповідань.
«Ми сподіваємося, що це все буде побудоване на «Чонгарі», і потім ми говоритимемо про заснування такого самого сервісного хабу+ (бо сервісна зона й зараз є, але по суті – це лише ЦНАП). Ми хотіли б, щоб безпосередньо на адмінмежі були речі, які дійсно важливі для кримчан», – сказав Антон Кориневич.
Представник Президента України також зауважив, що в окупованому Криму виникла складна ситуація у зв’язку з пандемією COVID-19, тому дуже важливо надавати кримчанам медичні послуги на підконтрольній Україні території.
«Зокрема, є можливість вакцинуватися безкоштовно, за кошти державного бюджету від коронавірусної інфекції нормальною вакциною, а не «Спутником V», на підконтрольній уряду України території. Є декілька пунктів у Херсонській області, де наші кримчани можуть абсолютно вільно, спокійно, безкоштовно вакцинуватися від COVID-19», – додав він.
Також важливою складовою підтримки зв’язків та відзначення ролі наших громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях, є відзначення державними нагородами. Протягом останніх двох років було нагороджено представників корінного кримськотатарського народу, правозахисників, релігійних діячів, зокрема й митрополита Сімферопольського та Кримського ПЦУ Климента, першого заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, правозахисника та українського політв'язня Сервера Мустафаєва.
«Держава готова й буде робити все для того, щоб максимально сприяти захисту їхніх прав», – зауважив постійний представник Президента України в Криму.
Також було наголошено, що окупаційна влада почала відбирати землю у громадян України, які проживають у Криму. Тому кримчани, які вже зіткнулися з такою ситуацією, можуть звертатися до Представництва Президента України в АР Крим щодо захисту своїх прав, а також до Прокуратури АР Крим (зараз базується в м. Києві), яка систематично документує такі факти, надає допомогу українським громадянам і звертається щодо цих фактів воєнних злочинів до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду, щоб рано чи пізно посадові особи РФ були притягнуті до відповідальності.
Окрема увага, як зауважив Антон Кориневич, приділяється захисту прав корінних народів, зокрема кримськотатарського. У травні 2021 року Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект «Про корінні народи України», покликаний відновити історичну справедливість.
«Це той крок, на який чекали кримські татари дуже багато років. Це справді крок до відновлення історичної справедливості та закріплення їхніх прав як корінного народу України», – зазначив він і наголосив на важливості ухвалення цього документа.
Постійний представник Президента в Криму також нагадав про ініціативу Володимира Зеленського щодо надання державного статусу релігійним святам, зокрема Рамазан-Байраму та Курбан-Байраму. Також відзначено необхідність забезпечення розвитку кримськотатарської мови, запровадження Стратегії її розвитку на 2022-2032 роки.
Крім того, за його словами, важливим є встановлення Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який щорічно відзначається 26 лютого.
Крім того, Комісія з питань правової реформи при Президентові розробила національну Концепцію перехідного правосуддя, яка передана на розгляд Главі держави.