Шановні учасники форуму!
Пані та панове!
Сьогодні в Києві сніжно та прохолодно. Чудова погода, щоб зіграти в хокей у дворі. У дитинстві ми часто грали. Особливо ввечері, після школи, коли вже зроблені уроки. При світлі вуличних ліхтарів. Та зараз у київських дворах небагато дітей. Їм не до хокею: у темряві не видно шайби. Але в інших місцях може бути ще гірше: десь гарячі страви вважаються розкішшю.
Через систематичні російські удари по енергомережі нам доводиться дедалі більше економити енергію. Певен, ви вже знаєте, що лише 15 листопада ворог випустив майже сто крилатих ракет. Більшість із них наша армія успішно перехопила. Але не всі. І тепер ритм нашого життя задають графіки блекаутів.
Ми вистоїмо. Я в цьому впевнений. Наші військові в цьому впевнені. Наше суспільство в цьому впевнене. Ми мусимо перемогти. Та ми захищаємо не лише себе. За нами – Європа.
Російська агресія проти України – це найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. І він, поза сумнівом, є найбільшою загрозою безпеці людства з початку XXI сторіччя.
Головна червона лінія світу сьогодні – це лінія російсько-українського фронту. Лінія вогню, крові, поту й смерті протяжністю 3,7 тисячі кілометрів. Якщо вам важко це уявити, скажу: кордон між США та Мексикою коротший на 640 кілометрів. Тепер ви бачите масштаби загроз.
Щодня мільйони мирних українців, тисячі населених пунктів перебувають під постійними атаками росіян. День за днем. Війна на знищення – це стратегія Кремля. Будь-яка ціль – легітимна. Будь-яка шкода – бажана. Будь-яка смерть – прийнятна. Це варварство. Зважене й ретельно розраховане.
Російські війська не можуть досягти успіху в боротьбі з нашою армією. Іноді вони ледве тікають із поля бою. Натомість Кремль без розбору тероризує цивільне населення: людей літнього віку, жінок і дітей.
Вони б’ють по цивільних об’єктах – будинках, лікарнях, школах. Вони налаштовані зруйнувати наші електромережі. Розрахунок простий – гуманітарна катастрофа. Москва завжди вважає своїми союзниками мороз і темряву. Завжди використовує в загарбницьких війнах депривацію базових життєвих потреб як інструмент. Завжди зневажає гуманітарне право. Росія – держава-терорист.
Це не війна за територію. Це ціннісний конфлікт між заснованою на демократії європейською цивілізацією та потворою із залишками російської імперії та радянською тоталітарною ідеологією. Ціннісний конфлікт завжди екзистенційний. Для Росії ця війна – це про знищення української нації, про геноцид. Для нас це війна за виживання.
Спротив України – гарантія того, що російська агресія не пошириться на інші європейські країни. Наш успіх – запорука того, що інші нації не зазнають агресії. Наші жертви не мають бути марними.
Ми надзвичайно вдячні нашим американським, канадським, європейським партнерам, нашим союзникам у всьому світі за постійну та неоціненну підтримку.
Дорогі друзі!
У сучасному світі найкращою гарантією безпеки є п'ята стаття Вашингтонського договору НАТО. Тому прагнення України вступити до Альянсу залишаються незмінними.
Під час цієї війни значно зросла боєздатність української армії. І, як зазначив Президент Володимир Зеленський, Україна вже довела сумісність зі стандартами Альянсу, вони для нас реальні – на полі бою та в усіх аспектах нашої взаємодії.
Україна вже робить величезний внесок у безпеку євроатлантичного регіону. Наша держава вже ефективно відбиває найбільшу загрозу для миру й стабільності євроатлантичного регіону. І робитиме це й далі.
Я переконаний: членство України в НАТО значно зміцнить Альянс. Я щиро вдячний нашим партнерам, зокрема канадцям, які мають таку ж думку та підтримують нас.
Але ми розуміємо, що для досягнення одностайної згоди всіх 30 членів Альянсу потрібен час.
Тому на перехідний період нам необхідна консолідація зусиль партнерів для створення ефективних гарантій безпеки для України, щоб унеможливити повторення подібної агресії проти нашої країни в майбутньому.
Ідея Київського безпекового договору, що був розроблений спільно з колишнім Генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном, може дати рішення. Це має бути спільний документ про стратегічне партнерство, який об’єднує Україну та країни-гаранти. Принцип простий: безпека України залежить насамперед від її здатності захищатися. Щоб робити це ефективно, Україні потрібні довгострокові внески її союзників.
Гарантії безпеки – не запевнення, а гарантії – повинні надходити від основної групи союзників України, які мають значний військовий потенціал. Вони мають бути готові взяти як політичні, так і юридичні зобов’язання. Поряд із зобов’язаннями щодо військової допомоги ширша група міжнародних партнерів повинна підтримувати набір невійськових гарантій на основі санкцій. Ми маємо гарантувати, що ціна агресії буде занадто високою для Росії. Допомога Україні в захисті, виживанні та здобутті перемоги є інвестицією в безпечніше майбутнє для всього світу.
Дорогі колеги!
Оскільки російські удари по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури вочевидь триватимуть, Україні вкрай необхідна ефективна протиракетна оборона. Дуже оперативно, до настання зими!
Ефективний захист нашого неба – важлива складова гарантій безпеки.
Тому Україна разом із найближчими союзниками розпочала розробку спільної декларації про український повітряний щит.
Ми маємо на меті побудувати комплексну багаторівневу систему протиповітряної та протиракетної оборони України. І це буде внеском у спільну авіаційну безпеку всього Європейського континенту.
Шановні друзі!
Завтра буде 270-й день повномасштабної військової агресії Росії проти України. 270-й день боротьби за майбутнє. Однак уже давно очевидно: план Кремля провалився. Росія вже не переможе в цій війні. Але цього замало.
Перемогти повинна Україна. Тиранія мусить впасти. Масштабний державний тероризм ніколи не має повторитися після завершення цієї війни. Не можуть десятки країн залишатися в постійній небезпеці. Російський неофашизм має остаточно піти в небуття. Світло має повернутись у наші міста. Теж остаточно.
Я вірю: так буде. Разом ми здатні цього домогтися.
Ще раз дякую вашим країнам за значну, історичну підтримку.
І дякую за увагу.