Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у засіданні Ради з питань прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ на тему: «Україна і Партнерство Біарриц. Досягнення і перспективи».
Серед учасників заходу – міністр закордонних справ Андрій Сибіга, а також представники органів державної влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Представники центральних органів виконавчої влади презентували ключові результати року за кожним із п’яти зобов’язань, які Україна як учасниця «Партнерства Біарриц» взяла на себе.
1. Розвиток інклюзивного та гендерно чутливого публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення
Минулого року Міністерство розвитку громад та територій у межах щорічного моніторингу перевірило 54 тис. об’єктів соціальної інфраструктури, з яких 22 % – безбар’єрні, 32,1 % – частково безбар’єрні й 45,9 % – бар’єрні.
Найбільш доступними зараз є центри надання адміністративних послуг, заклади охорони здоров’я та об’єкти спортивної інфраструктури, найменш доступні – укриття.
Водночас важливим завданням для міністерства залишається забезпечення всіх умов для облаштування доступності під час нового будівництва, капітального ремонту та реконструкції. Для цього оновлюють нормативно-правову базу й державні будівельні норми.
«Цього року ЮНІСЕФ провів опитування: 83 % українців вважають безбар’єрність новою цінністю для суспільства. Це дуже високий показник. Але суспільна думка явно випереджає саму безбар’єрність. Отже, ще багато потрібно зробити», – наголосила перша леді.
2. Забезпечення наскрізності принципів гендерної рівності в освіті
Наприкінці 2022-го уряд ухвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Відтоді увесь освітній контент проходить антидискримінаційну експертизу.
План заходів на 2025–2027 роки передбачає запуск спеціального алгоритму, який допомагатиме закладам освіти втілювати гендерні політики, упровадження комплексної сексуальної освіти, підтримку STEM-навчання (наука, технології, інженерія та математика) з активним залученням дівчат і жінок.
«Підручники зі шкільної програми, як показало минулого року дослідження, продовжують підкріплювати різні стереотипи щодо статі. Тож гендерний розрив важливо долати ще на етапі навчальних програм, і, сподіваюся, МОН це зробить», – зазначила Олена Зеленська.
3. Протидія домашньому та гендерно зумовленому насильству
Цьогоріч було ухвалено закон, який передбачає підтримку тих, хто постраждав від сексуального насильства внаслідок російської збройної агресії, та виплату проміжних репарацій.
«Відомо, наскільки стигматизується саме ця травма. Тому це не про гроші. Це про повернення постраждалим – жінкам, чоловікам, дітям – відчуття справедливості, відчуття, що вони не забуті, що суспільство їх шанує й допомагає їм почати нове життя», – наголосила перша леді.
19 грудня набувають чинності зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Ідеться про посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства, визнання дитини потерпілою, якщо вона стала свідком насильства, та чітке розмежування поняття домашнього насильства й насильства за ознакою статі.
Міністерство соціальної політики розвиває спеціалізовані служби підтримки та підвищує кваліфікацію фахівців. За дев’ять місяців цього року допомогу надали понад 66 тис. постраждалих.
4. Зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків
Національна стратегія подолання гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року передбачає зменшення гендерного розриву з 18,6 % до 13,6 % – саме таким є середній показник країн ЄС.
Цього року Міністерство економіки розробило новий Трудовий кодекс. Він передбачає збільшення кількості видів трудових договорів, закріплення права жінок і чоловіків на рівну оплату праці за аналогічну або рівноцінну роботу та забезпечення рівного права кожного з батьків на відпустку для догляду за дитиною.
«Питання праці для жінок – це питання не тільки робочих місць, а й інфраструктури: садочків, шкіл для дітей, медицини для родин, укриттів на випадок бомбардувань. Закликаю вже міжнародних партнерів допомагати з відновленням того, що зруйнували росіяни. Бо інфраструктура безпосередньо впливає на здатність жінок працювати й заробляти», – зауважила Олена Зеленська.
5. Реформування законодавства у сфері соціальних відпусток, пов’язаних із народженням дитини та доглядом за нею
Цьогоріч значно змінилася та розширилася послуга «Муніципальна няня», яка покриває вартість догляду за дитиною для конкретних категорій батьків. Зокрема, збільшили вартість послуги на одну дитину та дозволили няням доглядати за трьома дітьми.
Міністерство соцполітики також почало впроваджувати у громадах стандарт соціальної послуги супроводу під час навчання для учнів з особливими освітніми потребами.
«Чекаємо від Мінекономіки внесення до парламенту оновленого Кодексу законів про працю, де знімається низка обмежень для матерів, які працюють, а також змінюються умови відпустки для догляду за дитиною. Якщо українські жінки твердо знатимуть, що у громаді є не тільки робота, а й інші умови для них, вони матимуть більший стимул повернутися з вимушеної еміграції. Неодноразово чула про це від наших жінок за кордоном», – зазначила дружина Президента.
Перша леді наголосила, що 2025-й має стати роком «Партнерства Біарриц» в Україні.
«Коли йдеться про рівні можливості, немає профільних чи непрофільних міністерств. Усі профільні, усі відповідальні. Бо це не просто «міжнародне зобов’язання». Це не для рейтингів. Це обов’язок перед українцями, перед собою, щоб усім жилося легше, і бажано вже зараз», – підсумувала вона.