Щодня отримуємо запити стосовно надання інформації або офіційного коментаря з питань, які засновані на очевидних фейкових повідомленнях. Іноді в таких запитах, зокрема й від народних депутатів України, прямо цитуються вкиди російських пропагандистів. Бачимо також і численні публікації у вітчизняних ЗМІ, у яких будь-яку фантазію можуть «підтвердити» виключно одним: посиланням на джерела, що не називаються.
Усвідомлюємо, що з розвитком електронних ЗМІ культура роботи з інформацією суттєво змінюється. Стають дедалі важливішими швидкість публікації, емоційне забарвлення, яке полегшує сприйняття повідомлень аудиторією, а також вміння подати інформацію через певного героя – чи то журналіста, чи то громадського діяча. У результаті інформаційний простір набагато легше корумпується задля поширення брехні й ворожої пропаганди. Фейки завжди дуже швидкі порівняно з правдою. Агітація завжди дуже емоційна й досягає більшої аудиторії, ніж чесний аналіз. Медійні герої завжди додають до своїх розповідей художні деталі, які спотворюють навіть окремі правдиві факти, якщо вони є в таких повідомленнях.
Під час гібридної війни це стає особливою загрозою. Навіть не працюючи безпосередньо з російськими спецслужбами, деякі українські діячі де-факто відтворюють пропагандистську лінію Росії в Україні, поширюючи відповідні фейкові повідомлення. Наприклад, не є рідкістю в українському телеефірі виправдання російської агресії та окупації частини нашої території, які замасковують під користування беззаперечною свободою слова. Також усе частіше бачимо навіть у провідних ЗМІ України авторські матеріали, які за своїм характером більше нагадують цілковито вигадані «історії» з автоматичним приклеюванням відповідних образливих ярликів. Дуже багато бездоказових звинувачень. Доводиться констатувати, що в боротьбі за владу в Україні деякі опоненти чинного керівництва держави взяли на озброєння відомий пропагандистський прийом: будь-яка брехня від багаторазового повторення стає «правдою».
Все ж таки пропонуємо українським політикам принаймні не привносити російські пропагандистські вкиди до офіційного документообігу в державі. Закликаємо також і деяких українських журналістів, які поширюють очевидно фейкову інформацію, посилаючись на «анонімні джерела» або, наприклад, на неназваних «крупних бізнесменів», завжди пам’ятати: будь-яке джерело, якщо це, звісно, реальне джерело, а не просто ваша фантазія, насамперед використовує вас для просування своїх вузьких і нерідко корупційних інтересів.