Європа має об’єднати всі можливості та координувати зусилля, щоб захиститися від загроз і протидіяти спробам Росії дестабілізувати ситуацію в країнах-партнерах. Про це сказав Президент України Володимир Зеленський під час V саміту Україна – Південно-Східна Європа, який уже вдруге відбувся в нашій країні.
У саміті взяли участь: Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Президент Албанії Байрам Бегай, Президентка Молдови Мая Санду, Президент Румунії Нікушор Дан, Президент Сербії Александр Вучич, Президент Греції Константінос Тасулас (онлайн), Прем’єр-міністр Словенії Янез Янша, Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, перший віцепрем’єр-міністр – міністр з європейських питань Північної Македонії Бекім Салі, віцепрем’єр-міністр із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіп Іванович та міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова.
Глава держави подякував партнерам за підтримку України та особливо відзначив спільну роботу як на двосторонньому рівні, так і у межах Коаліції охочих та в інших багатосторонніх форматах.
«Ви всі бачите, чого вже досягли Україна та наш народ. До речі, на саміті НАТО в Туреччині, в Анкарі, було чітко визнано, що Україна робить внесок у нашу спільну безпеку – безпеку євроатлантичної спільноти, частиною якої ми всі є», – зазначив Володимир Зеленський.
Президент наголосив, що багато держав зацікавлені в безпековій співпраці з Україною, і наша країна готова на взаємовигідних засадах допомагати партнерам зміцнювати безпеку на морі, у повітрі й на суходолі.
За словами Володимира Зеленського, європейські партнери мають посилити координацію, зокрема для протидії спробам Росії дестабілізувати ситуацію в країнах.
«Ми всі бачимо, до яких політичних наслідків може призвести криза вартості життя, якщо ми діятимемо недостатньо ефективно. Безпека, стабільність і міцніші зв’язки з ширшим колом партнерів – це шлях до захисту людей у всіх сенсах», – наголосив Глава держави.
Президент зазначив, що Європа також має посилювати санкції проти Росії й не давати їй жодних послаблень для пристосування до тиску.
«Зараз на розгляді 21-й пакет санкцій. Прошу підтримати цей пакет. Не дозволяйте Росії обходити санкції. Ми повинні зосередитися насамперед на тому, щоб вдарити по джерелах фінансування Путіна та по російському експорту енергоресурсів. Саме гроші живлять амбіції Путіна. Мир стане ближчим, коли тиск максимально скоротить доходи Росії», – сказав Володимир Зеленський.
Президент Албанії Байрам Беґай наголосив, що його країна продовжуватиме підтримувати Україну в усіх можливих напрямах, зокрема і членство в Євросоюзі.
«Албанія з першого дня суворо засуджувала російську агресію, і ми ухвалювали санкції проти Росії, відігравали дуже активну роль у діяльності будь-якої міжнародної організації», – зазначив він.
Президент Сербії Александр Вучич також зауважив, що Сербія підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, її вступ до Європейського Союзу, готова надавати гуманітарну, фінансову й енергетичну допомогу та брати участь у відбудові.
«Зараз політичні обставини дозволили відкрити переговори по першому кластеру. Ми вважаємо, що процес буде відбуватися зараз набагато швидше. Ми вважаємо, що ті країни, які готові приєднатися до Європейського Союзу, мають це зробити. Україна – велика країна, вона багато працювала протягом останніх років», – додав Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Президентка Молдови Мая Санду акцентувала увагу на викликах, з якими зіштовхується Молдова через гібридну війну з боку Росії, і необхідності цьому протидіяти.
Президент Румунії Нікушор Дан відзначив, що за час цієї війни Україна розвинула сильні військові технології, і Румунія зацікавлена у відповідній співпраці.
«Завдяки партнерським відносинам з Україною, довірі між нами ми хотіли б розвивати ці відносини й оборонні спроможності для наших збройних сил», – наголосив він.
Значний прогрес України у галузі оборони та розвитку оборонних технологій відзначив і Прем’єр-міністр Словенії Янез Янша. Він переконаний, що завдяки допомозі та підтримці партнерів Україна буде набагато краще підготовленою до зими.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр з європейських питань Північної Македонії Бекім Салі зазначив, що його країна готова поділитися з Україною досвідом шляху до Євросоюзу. За його словами, Північна Македонія продовжить підтримувати Україну.
Віцепрем'єр-міністр із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіп Іванович наголосив, що Євросоюз має демонструвати єдність і не зачиняти двері перед тими країнами, які прагнуть вступити до нього. За його словами, Чорногорія готова надавати Україні експертизу у питаннях, які пов’язані з євроінтеграцією.
Міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова наголосила, що важливо підтримувати Україну для досягнення миру та тиснути на РФ, щоб змусити її сісти за стіл переговорів. За її словами, Болгарія зацікавлена у співпраці з Україною щодо виробництва дронів.
Саміт Україна – Південно-Східна Європа відбувся вже вп’яте. Попередні зустрічі були в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі. Цей формат був започаткований 2023 року для підтримки України та спільної протидії наслідкам російської агресії. Наступний саміт Україна – Південно-Східна Європа відбудеться у Словенії в 2027 році.
