Пані та панове!
Я вітаю всіх, хто, як і ми в Україні, вважає, що у XXI столітті ніде на землі не має бути голоду.
Голод повинен назавжди залишитися в історії, яка минула й не може повернутися.
Це повинно бути глобальною метою!
Право на їжу – так само, як право на чисту питну воду, – має бути фундаментальним правом кожної людини. На всіх континентах.
І будь-хто, хто намагається позбавити людей їжі чи питної води, є ворогом не лише для тих, кого він прирікає на голод чи спрагу, а й ворогом для людства.
Таких ворогів ми маємо перемагати спільно!
Україна завжди була й завжди буде сумлінним і відповідальним учасником глобальних відносин на ринку продовольства.
Навіть зазнавши терористичної агресії з боку Росії, ми продовжуємо експортувати продовольство до країн в усьому світі.
Хоч Росія й заблокувала наші порти на Чорному морі, ми знайшли дипломатичний спосіб відновити експорт. І я дякую пану Генеральному секретарю ООН Гутеррішу й Президенту Туреччини Ердогану за вчасне та ефективне посередництво, результатом якого стала Чорноморська зернова ініціатива.
Це повернуло на світовий ринок мільйони тонн української продукції.
Хоч Росія й продовжує свідомо завдавати ракетних ударів по нашій інфраструктурі, зокрема по портах і транспорту, а також продовжує жорстокі бойові дії у надзвичайно важливих регіонах для аграрного виробництва, українські фермери та агрокомпанії знаходять можливість обробляти поля.
Це наша моральна константа – на родючих ґрунтах має бути пшениця, а не воронки від вибухів.
Ми започаткували й глобально важливу гуманітарну ініціативу «Зерно з України».
Ми залучаємо підтримку від заможних країн, щоб купувати зерно та фрахтувати судна для гуманітарного постачання продовольства в країни, які найбільше страждають від загрози голоду.
І я дякую всім, хто реалізує разом із нами ініціативу «Зерно з України»!
Пані та панове!
Я закликаю всіх вас саме до такого підходу до питань глобальної продовольчої безпеки, який був би заснований на моралі й необхідності захисту права кожної людини на їжу та питну воду!
До цієї війни, яку Росія розв’язала проти нас і якою знищує наш потенціал, зокрема аграрний, щомісяця ми відправляли на експорт 6,5 млн тонн продовольства. Через російську агресію та дії Росії з блокування нашого експорту продовольства постачання скоротилося вдвічі.
Якщо порахувати це не в тоннах, а в життях, то це мінімум 200 млн людей у різних країнах на трьох континентах – в Африці, Азії та Європі, для яких погіршився доступ до продовольства.
Просто зараз, коли тривають дискусії на цьому форумі, понад сто суден – перевізників продовольства стоять у черзі поблизу Босфору. Чому? Бо вони мають пройти огляд, і російські представники в Туреччині блокують цей огляд. Судна затримують на тижні.
Для Європи це означає зростання цін. Для Азії це означає зростання загрози соціальної нестабільності. Для Африки, для таких країн, як Ефіопія або Судан, це означає порожні столи у тисяч і тисяч сімей...
Це означає, що світ потребує більшої рішучості й більшої співпраці для того, щоб зупиняти агресії, які ламають продовольчий ринок. Щоб зупиняти будь-яку державу, яка блокує море та знищує ланцюжки постачання продовольства. Щоб притягати до відповідальності будь-якого тирана, який намагається зробити голод інструментом своєї політики.
Чи реально перемогти голод? Так. Чи реально гарантувати продовольчу безпеку? Так. Чи реально стабілізувати ціни на продовольство на світовому ринку? Так.
Але для цього треба карати агресорів. І допомагати країнам, які опинилися на межі голоду. Саме це робить Україна. Саме це роблять наші партнери. Я закликаю всіх: долучайтеся!
Долучайтеся до нашої ініціативи «Зерно з України». Долучайтеся до нашої ініціативи зі створення продовольчих хабів у країнах Африки – у регіонах, які критично залежать від імпорту продовольства. Долучайтеся до реалізації української формули миру, яка зупинить російську агресію та відновить міжнародний правопорядок у Європі.
Дякую вам за увагу! І запрошую вас у Київ для конкретних домовленостей!
Слава Україні!