На основі Стратегії національної безпеки і оборони України розробляється ще 15 документів, 11 з яких повинна схвалити Рада національної безпеки і оборони. Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець під час виступу на форумі «Україна 30. Безпека країни» у Києві.
Він зазначив, що у вересні 2020 року Президент затвердив Стратегію національної безпеки і оборони України, яка передбачає використання військових і невійськових, внутрішніх і зовнішніх компонентів для протидії сучасним загрозам, а також в умовах гібридної агресії Росії проти України.
«На основі положень цієї Стратегії розробляється ще 14 стратегій і одна національна програма. Це – основоположні документи, які охоплюють усі сфери національної безпеки та оборони і є підґрунтям для розробки детальних планів та їхньої імплементації», – сказав Роман Машовець.
За його словами, більшість цих стратегій розробляється вперше. З вищезгаданих документів 11 має схвалити РНБО, ще чотири розробляє і схвалює Кабінет Міністрів України.
«Триває розробка проекту Стратегічного оборонного бюлетеня, Плану оборони України, а також Державної програми розвитку Збройних Сил України. Цей процес планується завершити до кінця серпня цього року», – повідомив заступник керівника Офісу Президента України.
На основі огляду оборонно-промислового комплексу України розробляється Стратегія розвитку ОПК, яка найближчим часом буде розглянута на засіданні РНБО. Як розповів Роман Машовець, у цій Стратегії, зокрема, буде закладено основу для швидкого реагування на актуальні потреби сил оборони України.
Також, за словами заступника керівника Офісу Президента, в Україні проводяться заходи зі створення національної системи стійкості (здатності українського суспільства протистояти загрозам), яка є однією з трьох засад Стратегії національної безпеки і оборони – поряд зі стримуванням і взаємодією.
«Як зазначив Президент, ця концепція перебуває на стадії завершення, для чого працює відповідна міжвідомча комісія. Результатом має стати чітка система координації суб’єктів безпеки та оборони для підтримки урядування за захисту основних потреб людей на випадок природних катаклізмів, техногенних аварій, а також інших подій техногенного характеру», – повідомив Роман Машовець.
За його словами, у розробці цієї концепції Україні допомагає НАТО та країни – члени Альянсу, а у вересні цього року будуть проведені спільні навчання з широкого спектру питань стійкості.
Також будуть підготовлені навчання, які дадуть змогу протестувати механізм координації національної стійкості, створення якого має бути завершено до кінця цього року.
«Однією з важливих складових системи національної стійкості є захист об’єктів критичної інфраструктури. Відповідний законопроект був внесений Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради у березні цього року», – розповів Роман Машовець.
Заступник керівника Офісу Президента також повідомив, що Україна планує долучитися до ініціативи США щодо колективного захисту держав у кіберпросторі Cyber Flag («Кіберпрапор»).
«Ми вважаємо, що залучення України до такої діяльності суттєво підвищило б наш захист у кіберпросторі й дало б змогу зробити вагомий внесок у міжнародну безпеку», – зазначив він.
Роман Машовець наголосив, що всі згадані документи стратегічного планування є основою для розробки або внесення змін до цілої низки законодавчих актів у сфері безпеки та оборони.
«Це правильний, системний і постійний рух у напрямку розвитку сектору безпеки та оборони, до інтеграції в безпекову євроатлантичну спільноту, а також з метою протидії російській агресії», – наголосив заступник керівника Офісу Президента України.