Промови та звернення

Звільнили Ірпінь. Молодці! Вдячний кожному і кожній – усім, хто працював на цей результат. Окупантів відштовхують від Ірпеня. Відштовхують від Києва. Проте все ж зарано говорити про безпеку в цій частині нашої області. Бойові дії тривають.

Звичайно, будемо працювати на тижні й заради нових санкцій проти Російської Федерації, проти агресії, які потрібні доти, доки російські війська залишаються на території України.

Україна єдина у прагненні жити вільно, жити незалежно й заради власних мрій, а не чужих хворих фантазій. Кожен день нашої боротьби за Україну, кожен прояв нашого спротиву в усіх районах, куди окупанти  поки що зайшли, доводять, що Україна – це сповнена життя держава, яка має історичне коріння та моральну основу на всій своїй території.

Час платити вже агресору. Ми закликаємо до посилення режиму санкцій. До їх неухильного дотримання. До впровадження механізмів, які виключатимуть участь міжнародних компаній в обході санкцій. Дайте світу таку модель, яка на довгі роки позбавить Росію можливостей провадити агресивну політику. Не тільки після завершення активної фази бойових дій на території України.

Розмова має бути серйозною. Український суверенітет має бути гарантований. Територіальна цілісність України має бути забезпечена. Тобто умови повинні бути справедливими. А інших український народ не прийматиме.

30-й день. Уже місяць! Якби в Росії знали, що їх чекає таке, я впевнений, вони б точно побоялися сюди йти. За цей місяць ми втримали всі основні напрямки російських ударів. Світ застосував руйнівні санкції. І ми домовляємось про нові.

Тепер ми з вами готуємо членство України у Європейському Союзі. Нарешті. Ось тут я вас прошу: не спізніться. Будь ласка. Бо за цей місяць ви порівняли ці світи, і ви все бачите. Хто чого вартий. І що Україна має бути в ЄС уже найближчим часом.

Жодних авансів такій російській державі! Ніколи знову. Будь-які кроки в її бік або в бік будь-якого іншого порушника міжнародного права мають відбуватись тільки після їхніх кроків до миру, до загальновизнаних правил. І на основі системи превентивного стримування.

Синьо-жовті кольори національного прапора – це не тільки про Україну. Це й про вас, про Швецію. І очевидно, що це не збіг. Це доля. Бо ми однаково – за свободу. Ми однаково – за мирне життя. Ми однаково – за повагу до кожної людини. Ми однаково – за справедливість і однаково – за турботливе ставлення до природного світу, у якому живемо. Тому й логічно, що Швеція зараз – серед тих, хто підтримує Україну найбільше.

Українська армія протистоїть уже місяць у нерівних умовах! І я вже місяць повторюю одне й те саме. Щоб рятувати людей і наші міста, Україні потрібна військова допомога – без обмежень. Як без обмежень Росія застосовує проти нас увесь свій арсенал.