Щоденні російські ракетні удари, щоденні спроби окупанта зруйнувати більше наших позицій – усе це можна зупинити, можна зірвати російські наступальні плани. Але для цього українська сила має спиратися на достатню підтримку від партнерів.
Продовжуємо готувати на червень перший, інавгураційний Саміт миру, і наша команда зараз, а разом із нею й команди ключових партнерів працюють, щоб Саміт став справді глобальним. Точно можемо сказати: усі континенти будуть представлені.
Важливо, щоб усі нові домовленості з партнерами, які вже є на посилення нашої ППО, важливо, щоб кожна ініціатива друзів України допомогти, зокрема, з пошуком і постачанням «петріотів», – щоб усе це спрацювало якнайшвидше.
На якому етапі війна зараз, після двох років «Рамштайну»? Відповідь очевидна: усе, як і раніше, залежить тільки від нашої взаємодії – від того, наскільки швидко ми діятимемо та чи будуть повністю виконані наші домовленості.
Хочу зараз висловити також нашу повагу й усім людям у Славутичі – кожному й кожній, хто зберіг ту сміливість і відданість захисту життя, які врятували всіх нас у 1986 році і які допомогли Україні навесні 22-го року. Славутич не підкорився окупантам.
Я вдячний Президенту Байдену і Конгресу, усім американцям, які відчувають, що потрібно вибивати землю з-під ніг у Путіна, не підкорятися йому, і лише так буде дійсно менше загроз свободі.
Дякую всім, хто впроваджує нові технології в українській армії, хто робить наші удари більш влучними та хто б’ється заради України саме так, як треба битися заради свого дому.