Президент:

Офіс:

Президент:

Офіс:

Президент України

Радник Президента України: Очікуємо, що 2021 рік буде роком економічного зростання

24 січня 2021 року - 10:42

Радник Президента України з економічних питань Олег Устенко прогнозує, що у 2021 році українська економіка почне відновлюватися завдяки позитивним тенденціям на зовнішніх ринках та монетарній політиці НБУ. Зростанню може сприяти виконання Україною «домашнього завдання» з покращення інвестиційного клімату та реалізація кроків зі стимулювання внутрішніх інвестицій. 

«Якщо говорити взагалі про 2021 рік, ми очікуємо, що це буде рік економічного зростання, рік поступового відновлення і всієї глобальної економіки, і, звичайно, української економіки», – зазначив він в інтерв’ю одному з українських медіа.

Радник Глави держави зауважив, що Україна значною мірою залежить від ситуації на зовнішніх ринках, і будь-які зміни там одразу позначаються на всіх так званих малих відкритих економіках, до яких належить і українська.

«Але очікування на 2021 рік позитивне», – сказав Олег Устенко. 

За його словами, протягом останніх місяців на зовнішніх ринках зростали ціни на ті сировинні групи, які експортує Україна, зокрема метали та продукцію сільського господарства, і є очікування, що така ситуація збережеться й надалі. 

По-друге, як зауважив Олег Устенко, покращилася ситуація й на світових фінансових ринках. 

«Після закінчення виборчої кампанії у США й до нещодавньої інавгурації 46-го Президента США Джо Байдена пішли в ріст усі фондові ринки, а це означає, що і кредитори, й інвестори почали проявляти активність. Взагалі міжнародні ринки виросли більш ніж на 15% за цей час. Це означає, що інвестори, які раніше шукали «тихі гавані», зараз починають шукати можливості для інвестування. Це означає, що Україна, яка знаходиться в групі країн з ринками, що розвиваються, може вже активно конкурувати за ресурс та розраховувати на глобальний захід інвестицій», – зазначив він.

Водночас наша держава має серйозно підійти до виконання свого «домашнього завдання», зокрема в частині створення якісного інвестклімату, захисту права власності, покращення судової системи тощо.

«Третій важливий стимул для економічного розвитку – це Національний банк, який, як я передбачаю, буде продовжувати відносно м'яку монетарну політику. На тому тижні монетарна рада НБУ залишила облікову ставку без змін. Вона залишається на історично низькому рівні за всі часи незалежності – 6%. Це означає, що економіка кредитується під 10-12% з можливим трендом на зменшення кредитної ставки. Це буде додатковим стимулом для економічного росту в цьому році», – розповів Олег Устенко. 

Ще одним додатковим імпульсом для економічного зростання, за словами радника Президента, можуть бути державні програми стимулювання економіки, такі як «Велике будівництво», та спорудження великих інфраструктурних об’єктів, адже це сприяє появі робочих місць, підтримує вітчизняне машинобудування тощо. 

«Крім того, є прогноз, що у 2021 році світ вийде з кризи, пов’язаної з пандемією коронавірусу. Україна почне отримувати вакцину. Постійно тривають переговори з боку МОЗ, Президент України спілкується з лідерами іноземних держав щодо можливості отримання Україною вакцини, і є надія, що це буде реалізовано досить швидко», – зауважив він.

Олег Устенко резюмував, що всі ці чинники сприятимуть виходу української економіки на траєкторію відновлення, якщо взяти до уваги ще й те, що у 2020 році падіння вітчизняної економіки було меншим, ніж очікувалось, і меншим, ніж у деяких сусідніх країнах. 

«Відновлювальна траєкторія буде у 2021 році на рівні 4-4,5% росту. Можливо, зростання буде навіть більшим, якщо вдасться активно залучати в економіку інвестиційний ресурс – і не тільки ззовні, а й всередині країни», – вважає радник Президента. 

Щодо стимулювання внутрішнього виробництва, то Олег Устенко зазначив, що український економічний прагматизм розглядається як один з важливих елементів економічної політики.

Водночас він нагадав нещодавні слова Володимира Зеленського про те, що дії України не повинні порушувати домовленості в межах зони вільної торгівлі з іншими країнами. 

Тому, за його словами, у так званий законопроект про локалізацію потрібно буде внести правки, щоб він узгоджувався з міжнародними домовленостями нашої держави.