Відбулося чергове засідання Ради Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту. Участь у заході, який провели в онлайн-форматі, взяли: заступник керівника Офісу Глави держави Юлія Соколовська, радник – уповноважена Президента з питань Фонду Ольга Будник, міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, члени Ради Фонду.
Учасники засідання обговорили результати діяльності Фонду з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та плани його розвитку на найближчі шість місяців.
Заступник керівника Офісу Президента Юлія Соколовська наголосила на важливості та актуальності роботи Фонду з початку війни Росії проти нашої держави.
«Впродовж останніх п’яти місяців умови роботи для всіх нас були складними, але водночас це дало змогу привнести в діяльність Фонду багато нового. Попри всі екстрені ситуації, пов’язані з воєнним станом, спільно з партнерами та командою ми рухали Фонд уперед вже в іншому форматі, але до тих самих цілей, які стали ще актуальнішими», – сказала вона.
Радник – уповноважена Глави держави з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник презентувала детальний звіт про роботу організації за період з 24 лютого та плани на найближче півріччя.
За її словами, за вказаний період відбулася зміна сутності та завдань Фонду.
«Він не може зараз бути джерелом ресурсів, але може бути джерелом можливостей. Використовуючи наявні міжнародні партнерства, розвиваючи нові, заохочуючи партнерів до різних варіантів допомоги, співпраці, ми можемо виконувати місію Фонду фактично в повному обсязі. Завдання освітнього фронту – захищати наше сьогодні та інвестувати в майбутнє шляхом створення конкурентних переваг для наших університетів, інтернаціоналізації освіти та заохочення світу до пізнання України», – зауважила Ольга Будник.
Серед ініціатив Фонду, які було оголошено й реалізацію яких розпочато у вказаний період, – створення Українського глобального університету (Ukrainian Global University). Він покликаний допомогти студентам, стипендіатам і викладачам з України отримати доступ до навчальних закладів та стипендій у різних країнах світу, де вони зможуть навчатися й проводити дослідження. Головна умова – повернення в Україну після навчання, щоб працювати над її відбудовою.
Результатом діяльності на сьогодні є підписання 51 меморандуму з іноземними вишами, понад 2500 заявок від українських студентів. Стипендії та місця для українців виділили університети Торонто, Мілана, Саутгемптона, Стенфорда, Берклі, також Париж 1 Пантеон-Сорбонна, державний університет Пенсильванії Penn State та багато інших.
Ініціатива запущена за підтримки Офісу Президента та Міністерства освіти і науки України, посольств України у США та Великій Британії в партнерстві з KSE, PGA та іншими організаціями.
Ще одним важливим проектом є Ініціатива єднання (Twinning Initiative). Її мета – об’єднання українських університетів з університетами-побратимами в ЄС та Великій Британії, схожими за профілем, розміром, наявними спеціальностями. На сьогодні 126 провідних університетів України подали заявку на єднання, 71 британський університет-побратим, включно з університетами Кембриджа, Дарема, Йорка, Ліверпуля, Единбурга та Глазго, поєднаний з українським партнером. Пошук побратимів розширено на університети США, Канади, країн ЄС. Реалізація ініціативи здійснюється в партнерстві з Cormack Consultancy Group та об’єднанням університетів Великої Британії UK Universities.
Першими результатами таких партнерств є, зокрема, виділення Університетом Глазго 50 місць для навчання студентів НаУКМА; прийом Кембриджською школою клінічної медицини 30 студентів з ХНМУ для практики; виділення 1 млн фунтів стерлінгів Університетом Единбурга на партнерство з КНУ ім. Т. Шевченка та організацію літньої школи для 20 студентів; допомога Університету Шеффілда з фандрейзинговою кампанією КПІ (разом розвивають програму з ядерної енергетики); заміна 120 вікон у Сумському державному університеті, яку профінансував Ліверпульський університет, також він організував літню школу для 50 студентів з України. Крім того, Університет Рексхема Гліндера надає та розробляє онлайн-курси для Чернігівської політехніки.
Також команда Фонду провела переговори щодо розвитку співпраці Національної академії наук України й Національного фонду досліджень з Royal Society – Королівським товариством, яке об’єднує багатьох видатних учених світу та є найстарішою науковою академією. У межах міжнародних партнерств було досягнуто попередніх домовленостей щодо організації в Ізраїлі школи з надзвичайного реагування для 20 керівників освітнього процесу на міському та національному рівнях.
У планах діяльності Фонду – організація та промоція українських студій з метою зміни підходів у вивченні проблем та питань розвитку України. Зараз вивчення тем, пов’язаних з нашою державою, відбувається крізь призму російських та слов’янських студій. У межах цієї діяльності є напрацювання щодо проведення міжнародних конференцій у партнерстві з Кримською платформою, Українським інститутом та іноземними університетами.
Також розглядається об’єднання у спільноту українських студентів та випускників топ-50 іноземних університетів і створення пулу талантів для відбудови України. Крім того, передбачається пілотування інноваційних проектів для розвитку освіти, науки та спорту.
Під час засідання члени Ради затвердили план роботи, а також керівника секретаріату Фонду. На виконання функцій керівника секретаріату Фонду уповноважили Уляну Автономову, експертку з розвитку освітніх та технологічних компаній, Impact Officer у спільноті Global Shapers від Всесвітнього економічного форуму.