«Мандруй Україною» (#МандруйУкраїною) – ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яку підтримали Міністерство культури та інформаційної політики, Державне агентство розвитку туризму та представники обласних державних адміністрацій, – спрямована на пожвавлення внутрішнього туризму в Україні та популяризацію не дуже відомих маршрутів і локацій для якісного відпочинку. Цього року у зв’язку з пандемією коронавірусу та закритими кордонами багатьох країн можливості міжнародного туризму для українців дещо обмежені. Але це дає чудовий шанс більше дізнатися про нашу країну.
Повітряні ворота Херсонщини
У межах проекту минулими вихідними відбувся перший інформаційно-ознайомчий прес-тур до Херсонської області – «Херсонщина неймовірна». Представники провідних українських медіа на запрошення голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва два дні подорожували краєм, відкриваючи для себе його дивовижні й мальовничі куточки.
Учасники прес-подорожі прибули до Херсона першим після пом’якшення карантинних обмежень авіарейсом Херсон – Київ компанії МАУ. З нагоди прильоту авіасудна відбувся брифінг за участю голови ОДА Юрія Гусєва, президента авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» Євгенія Дихне, директора Міжнародного аеропорту «Херсон» Віталія Кучерука та голови Державного агентства розвитку туризму України Мар’яни Олеськів.
Міжнародний аеропорт «Херсон» посідає вагоме місце в розвитку туристичної інфраструктури Херсонщини. Летовище було відкрито в 1985 році, однак після тривалої перерви воно відновило роботу лише у 2014-му. Довжина злітно-посадкової смуги аеропорту – 2,5 км, а пропускна здатність – 400 пасажирів на годину. Летовище оснащене сучасними засобами управління повітряним рухом, радіонавігаційною, радіомаяковою, світлосигнальною системами, а також метеорологічним обладнанням, яке забезпечує цілодобову експлуатацію. Торік з аеропорту було здійснено 1 тис. 155 відправлень, а динаміка пасажиропотоку, що зростає, сягнула цифри у 154 тисячі осіб. У планах навігації на 2020 рік, які довелося скоригувати через карантинні обмеження, були Стамбул, Бургас, Шарм-ель-Шейх, Анталія, Даламан, Краків, Катовіце та Відень. Ці напрямки заплановані в перспективі.
Край піщаних дюн і водоспадів
Перше місце мандрівки – Національний природний парк «Олешківські піски» – унікальний заповідник, природне диво України, напівпустельний край первозданної природи. Утворення тутешньої «пустелі» досі оповите легендами, таємницями, які не завжди можуть пояснити науковці. Територія парку є одним з найбільших у Європі масивів псамофітних степів і піщаних дюн. Тут бачимо парадоксальне поєднання різноманітних ландшафтів. На території парку можна зустріти понад сотню рідкісних та зникомих видів рослин, грибів, лишайників і тварин, занесених до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Світової Червоної книги МСОП та Червоного списку Херсонської області.
Далі на журналістів чекав «край тисячі джерел» і водоспади, які також є на степовій Херсонщині. У селищі міського типу Козацьке, поряд з руїнами маєтку князя Петра Трубецького, розташовані унікальні степові водоспади – найромантичніше місце, до якого вирушають для святкових фотосесій молодята й закохані. Це місце також має багато таємниць і легенд. Одна з них розповідає, що той, хто скупається в одному з водоспадів, завжди житиме в коханні. Подейкують, що князь розбив багато жіночих сердець, а водоспади – це сльози закоханих у нього панянок.
Зовсім поряд, між населеними пунктами Козацьке та Веселе, розташована дозорна вежа Вітовта, збудована наприкінці XIV ст. Це єдина оборонна споруда часів литовського панування, яка збереглася до наших днів. У той час по правому березі Дніпра проходила прикордонна лінія, а на нині затопленому острові Тавань, між Бериславом і Каховкою, розташовувалася митниця. Дозорну вежу використовували для контролю його південної частини. У 80-ті роки XIX століття до вежі прибудували четвертий ярус зі стрілчастими вікнами у псевдоготичному стилі. Потім князь Петро Трубецький переобладнав вежу на водонапірну. Після будівництва Каховської ГЕС башта більше не використовувалася. Наразі в Херсонській ОДА планують зробити тут музей.
«Винна точка» на мапі України
Згодом учасники туру вирушили до Виноробного господарства князя П. М. Трубецького – єдиного автентичного шато України. Понад 120 років тут виготовляють якісні українські вина з винограду, вирощеного у власних виноградниках і зібраного вручну. Натуральні вина Трубецького – це чотири колекції вин (молодих, витриманих, марочних та преміум), об’єднаних стилістикою та способом виробництва. Вони давно завоювали міжнародне визнання й посіли свою нішу на українському ринку преміальних авторських теруарних вин (теруар – сукупність особливостей певної місцевості, які впливають на якість вирощеної на ній продукції). Перші виноградники одного з найстаріших та найбільш іменитих виноробних господарств України були закладені в маєтку Козацьке князя Петра Трубецького в 1896 році. А вже у 1900 році на всесвітній виставці в Парижі рислінг (вино з однойменного сорту винограду) виноробного господарства був удостоєний Гран-прі, згодом були здобуті численні премії та відзнаки. З 1949 року легендарні марочні вина постачалися Британському королівському двору. У 2003-2011 роках на підприємстві провели масштабну реконструкцію. Було реалізовано проект виноробні європейського рівня для виготовлення сухих вин за класичними французькими технологіями. На історичних землях посадили нові виноградники загальною площею 200 га. Це виключно виноград міжнародних сортів із найкращих розсадників Італії та Франції. Збір урожаю приваблює на виноробню князя Трубецького велику кількість туристів не лише з України, а й Європи. У 2013-му була завершена реконструкція історичної будівлі виноробні 1900 року з вежею та оглядовим майданчиком, обладнано дегустаційні зали, відновлено вісім галерей винних льохів часів Петра Трубецького, які використовуються для витримки та зберігання вин. На території господарства є готель на 10 номерів та атмосферний банкет-хол у старовинному крилі будівлі.
Історія населеного пункту Нова Каховка розпочалася в 1950-х роках, з початком будівництва Каховської гідроелектростанції. В оздобленні міста брали участь видатний український режисер Олександр Довженко та український художник-монументаліст Григорій Довженко. Завдяки їм були створені дивовижні так звані кам’яні вишиванки, що прикрашають стару частину міста, зокрема Палац культури та Літній театр. Нова Каховка вважається однією з найбільших «винних точок» на мапі України, оскільки саме тут розташовані два ключових гравці виноробної промисловості: Дім марочних коньяків «Таврія» та єдине історичне шато в Україні – Виноробне господарство князя П. М. Трубецького.
Унікальний заповідник і вистави в «Лісовому театрі»
Наступним пунктом призначення став Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна. 1 квітня виповнився 101 рік відтоді, як легендарний природоохоронний об'єкт фактично набув статусу державного заповідника. «Асканія-Нова» – справжня окраса півдня України, туристична перлина, аналогів якої не знайти у світі. Унікальний природно-аграрний комплекс було створено Фрідріхом Фальц-Фейном у його приватному маєтку наприкінці ХІХ століття з великим завзяттям та любов’ю до Таврійського краю.
У наш час на території заповідника у природному середовищі проживають близько двох тисяч видів тварин, тут ростуть понад 520 видів вищих рослин. Окрім того, колекція зоологічного парку заповідника нараховує близько чотирьох тисяч тварин 122 видів, а на території дендрологічного парку зібрано 1114 видів та форм деревних, чагарникових рослин й понад 700 – трав’янистих. Багато з них занесені до Червоної книги України.
Потому учасники прес-туру вирушили до комплексу зеленого туризму «Чумацька криниця». Заміський комплекс – це чудове місце для відпочинку на лоні природи. Тут туристи зможуть провести час на «лісовій галявині» – території з альтанками для пікніків, відпочити в банному комплексі чи провести декілька днів у місцевому готелі. На території «Чумацької криниці» реалізується проект «Лісовий театр». Глядацька зала просто неба може вмістити до 450 відвідувачів. Гості #ХерсонщинаНеймовірна переглянули виставу «Сон літньої ночі», яка проходила у форматі імерсивного театру – глядачі рухалися вслід за акторами. Сучасна, іронічна й динамічна постановка п’єси Вільяма Шекспіра від Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша мала справжній успіх у шанувальників театрального мистецтва.
Дорога до заповідного #Джа
Наступного дня на учасників прес-туру чекало знайомство зі Скадовськом – містом-курортом державного значення, розташованим на березі Джарилгацької затоки. Населений пункт був заснований у 1894 році як морська пристань на землях поміщика Сергія Скадовського. Раніше на цьому місці було рибальське селище Алі-Агок (від кримськотатарського – «тиха пристань»). Скадовськ швидко розвивався як морський порт, стрімко нарощував показники товарообігу. За два десятки років у засушливому таврійському степу виросло справжнє курортне містечко. Невелика глибина, завжди тепла вода, значна кількість готелів, пансіонатів, дитячих таборів і закладів харчування щоліта й в оксамитовий сезон приваблюють тисячі туристів, особливо з дітьми. Нині на території Скадовського району працюють понад 50 закладів відпочинку та оздоровлення й близько 30 дитячих таборів.
Привертає увагу відпочивальників і заповідний острів Джарилгач. Чисте море, збагачена йодом вода та лікувальні грязі створюють чудові умови для відпочинку, оздоровлення та зміцнення імунітету. Просто «Джа». Так пестливо називають Джарилгач скадовці та мешканці навколишніх сіл. А гості вважають, що це справжні українські Мальдіви – білий пісок і лазурова вода. На острові немає будівель, окрім двох маяків, один з яких спроектував учень Ейфеля. Значення Національного природного парку «Джарилгацький», до якового ввійшли острів та його акваторія загальною площею 10 тисяч гектарів, важко переоцінити. Флора й фауна острова унікальні, десятки видів тварин і рослин занесено до Червоної книги України. Крім того, Джарилгач слугує однією з основних баз для перелітних птахів у Європі. Якщо туристи хочуть відвідати дивовижний заповідний острів Джарилгач, їм радо допоможуть у місцевому яхт-клубі «Скадовськ-Марина». До послуг жителів і гостей міста підприємство підготувало два пасажирських теплоходи. Із початку травня до кінця вересня вони курсують маршрутом Скадовськ – острів Джарилгач, також підприємство організовує вечірні морські прогулянки з розважальною програмою для дітей. Причал яхт-клубу розташований на центральному пляжі міста.
Скуштувати «кавунового меду»
Після захопливої мандрівки островом #Джа медійники вирушили до мальовничого міста Гола Пристань, що починається з красивої набережної на березі річки Конки. Перші згадки про населений пункт датуються 1709 роком, тоді козаки Олешківської Січі заснували на місці сучасного міського причалу перевіз під назвою Голий. Подейкують, що така ідея виникла через особливості місцевості – тут були тільки вода й пісок. У наш час Гола Пристань – це сучасний населений пункт, у якому є чудові умови для лікувального, зеленого та спортивного туризму. Саме тут, на березі озера Соляне, розташована одна з найвідоміших здравниць України – санаторій «Гопри». Кавунова столиця – так місто називають у народі – живе яскравим культурним життям. Тут проходять відомі фестивалі «Купальські зорі» та «Український кавун – солодке диво». Саме тут виготовляють унікальну страву – бекмес, так званий кавуновий мед, виварюючи сік кавунів. На 200 грамів бекмесу потрібно приблизно 5-6 кавунів.
«Амазонія» та «Венеція» – в Україні
Після оглядин колоритної Голої Пристані гості заходу вирушили знайомитися з Національним природним парком «Нижньодніпровський». Дніпровські плавні називають Херсонською Амазонією. Під час подорожі на човнах чи прогулянок на байдарці у смарагдових заводях просто перехоплює подих. Національний природний парк був створений у 2018 році. Він розкинувся на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського, Олешківського районів, Херсона та Нової Каховки. Загальна площа парку становить понад 80 тис. га. Це один з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі.
Природа щедро обдарувала Херсонщину, створивши без перебільшення неймовірно гарні місця. Тільки тут ви зможете побачити, як могутній Дніпро ділиться на десятки річечок та рукавів, утворюючи численні озерця та острівки в обіймах яскраво-зелених плавнів. Будиночки, розташовані в дельті Дніпра, давно називають Херсонською Венецією – у цих місцях замість доріг – справжня річка.
Два дні, сповнені нових вражень, позитивних емоцій і справжніх відкриттів нових туристичних маршрутів.
Наступним напрямком для інформаційно-освітнього туру в рамках #МандруйУкраїною стане сонячна Одещина.
