Президент Володимир Зеленський зустрівся з сім'ями чотирьох військових, яким були присвоєні звання Героя України посмертно.
Глава держави зауважив, що сьогодні має честь передати найвищі нагороди родинам за подвиг їхніх рідних і близьких.
«Ваші рідні віддали своє життя за Україну. Хтось звільняв схід нашої держави від ворога, бився під Попасною, Лисичанськом, Сєвєродонецьком, але не вийшов з оточення під Іловайськом. Хтось на околиці Луганщини, в зоні АТО, віддав життя заради своїх побратимів. Хтось брав участь у миротворчих місіях України, миротворчих місіях ООН і зберіг багатьом життя. А хтось до останньої хвилини відбивав наш український Донецький аеропорт. На жаль, цих людей сьогодні немає. З великою повагою прийміть ці нагороди достойних героїв. Для нас нагорода, що ми живемо з такими людьми в одній країні, а для вас ця нагорода – велика подяка й уклін від усього українського народу», – зазначив Володимир Зеленський.
Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний наголосив, що робота з нагородження українських героїв триватиме – «всіх дітей, чоловіків та батьків - героїв, які не повернулися, обов’язково згадаємо й відзначимо».
«Зроблено найголовніше – відновлено справедливість, і люди, яких з нами, на жаль, вже немає, отримують те, на що вони заслужили… Дякую вам за мирне небо й можливість для мене тут стояти та спілкуватися з вами», – сказав Валерій Залужний.
Головнокомандувач ЗСУ також висловив подяку Президентові за те, що сприяє збереженню пам'яті про загиблих воїнів.
Так, звання Героя України було присвоєно полковнику запасу Миколі Верхогляду, який був учасником Миротворчих сил ООН у колишній Югославії в 1995-1996 роках.
У найскладніший період війни, виконуючи обов’язки на посаді заступника командувача сектору «Сараєво» Контингенту Збройних Сил України у складі Миротворчих сил ООН з підтримки миру, Микола Верхогляд грамотними, впевненими, рішучими та сміливими діями, з ризиком для життя, не допустив знищення близько 8 тисяч осіб мирного мусульманського населення, забезпечив безпечне виведення людей у визначений район і запобіг захопленню заручників зі складу миротворчого контингенту ООН (без жодної втрати), при цьому сам дістав поранення.
Миколу Верхогляда удостоєно звання Героя України посмертно Указом Президента № 535 від 14 жовтня 2021 року. Під час зустрічі в Офісі Глави держави Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» його дружині Тетяні та сину В'ячеславу.
Указом Президента № 630 від 10 грудня 2021 року удостоєний звання Героя України посмертно полковник Павло Півоваренко. Володимир Зеленський вручив високу державну нагороду його дружині Світлані та синам – Євгену й Максиму.
У 2014 році Павло Півоваренко на посаді командира бригади брав участь у звільнені населених пунктів Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Папасна та інших, воював за селище Мар’їнка, брав участь у боях у районі селищ Дзеркальне та Кутейникове. 22 серпня 2014 року, командуючи зведеним підрозділом, з боєм прорвався до оточеного підлеглого особового складу бригади та згодом, під час виходу з оточення під Іловайськом, перебуваючи на броні бойової машини піхоти та ведучи бій, Павло Півоваренко 29 серпня 2014 року загинув.
Президент України також передав орден «Золота Зірка» батькам солдата Петра Полицяка – Вірі та Петру. Захисник нагороджений званням Героя України посмертно Указом № 620 від 3 грудня 2021 року.
Петро Полицяк з листопада 2014 року брав участь в АТО, серед іншого виконував завдання з оборони Донецького аеропорту. Під шквальним вогнем Петро Полицяк допоміг евакуювати важкопораненого побратима, а в січні 2015 року, після ураження хімічними речовинами, які застосували бойовики, відмовився від евакуації та продовжував виконувати бойові завдання. 14 січня 2015 року під інтенсивними обстрілами противника захисник підняв Державний прапор України над новим терміналом Донецького міжнародного аеропорту. До останнього ведучи бій, Петро Полицяк загинув внаслідок підриву бойовиками нового терміналу летовища.
Глава держави також передав нагороду солдата Рустама Хамраєва його сину Алішару та батькам Антоніні й Шонійозу.
З початком збройної агресії на сході України Рустам Хамраєв добровільно вступив до лав батальйону територіальної оборони «Айдар», у складі якого брав участь в АТО. Під час звільнення з оточення десантників 80-ї бригади в районі населеного пункту Металіст (околиця міста Луганська) Рустам вирішив утримувати займану позицію та прикрити відхід своєї групи вогнем. Стримуючи натиск противника, дозволив побратимам перегрупуватися й вийти з оточення. Забезпечуючи відхід групи, Рустам Хамраєв героїчно загинув.
Президент присвоїв Рустаму Хамраєву звання Героя України посмертно Указом № 536 від 14 жовтня 2021 року.