Шановний пане Президенте!
Я дякую за вашу увагу до України та підтримку наших людей, нашої держави, наших відносин. Між Україною та Німеччиною досягнуті найдобріші відносини за весь час взаємин. І ми цінуємо те, що наші відносини дають реальні результати в захисті людських життів і нашого з вами європейського способу життя.
Я хочу зараз принагідно подякувати також пану Федеральному канцлеру Шольцу та всій урядовій команді Німеччини. Наші домовленості з канцлером виконуються чітко та вчасно. Дякую за це!
І, звичайно, я дякую всьому німецькому народові за щиру підтримку українців та України в цьому протистоянні, що його розпочала Росія.
Пане мере Юнг!
Шановні учасники й учасниці конференції!
Я пригадую, як восени 22-го року пан Президент Штайнмаєр відвідав Україну й, зокрема, село Ягідне на Чернігівщині. Одне зі звичайних українських сіл, яке, на жаль, було змушене пройти через надзвичайну жорстокість. Упродовж майже місяця, поки село займали російські окупанти, вони протримали 350 мешканців села – фактично всіх мешканців села – у невеликому підвалі сільської школи. І зовсім малих, і старих, і жінок, і чоловіків. Десять людей померли за той час просто в тому підвалі.
Пан Президент Штайнмаєр бачив, які то були умови та яка зневага в росіян узагалі до людей могла спонукати створити такий концтабір у Ягідному. І все ж це – більше, ніж історія одного села в Чернігівській області України, яке зазнало удару російської жорстокості.
Те, що сталося в Ягідному, характеризує саму суть цієї війни – ту загрозу, яку теперішній російський режим становить для багатьох звичайних європейських міст і сіл. Не лише в Україні. Бо не лише Україна в російських імперських планах. Щонайменше всі сусіди Росії під загрозою.
Тут, на конференції, присутні представники дуже різних міст і громад наших двох країн. Але хоч би якими вони були різними, їх єднає одна фундаментальна річ, а саме – ставлення до людей. Європейське ставлення до людей.
У наших із вами містах і громадах не повинно бути жодного місця для протилежного ставлення до людей і життя – антиєвропейського, того ставлення, яке демонструє Росія на окупованій території України.
Ми цінуємо життя. І саме тому захищаємо його. І принципово, що ми використовуємо для цього не лише ті інструменти, які є на державному рівні. Потенціал наших громад, наших міжміських і міжлюдських зв’язків теж може й мусить додавати значної сили нашому захисту.
Я хочу відзначити, що після візиту торік в Україну Президента Штайнмаєра нам вдалося вже майже вдвічі збільшити кількість міжміських партнерств. Сьогодні ми маємо 190 таких партнерств. Є вже й шість міжрегіональних партнерств. Є й патронат Німеччини над відновленням Чернігівської області України, саме того регіону, де село Ягідне, про яке я згадав. І я дякую всім, чиї зусилля наповнюють конкретним змістом наші партнерства.
Я вдячний таким містам і громадам, як Айхенау, Аугсбург, Бергіш-Гладбах, Вальдкірх, Ганновер, Ерланген, Єна, Дрезден, Кельн, Леверкузен, Нюрнберг, Потсдам, Швайнфурт, та багатьом іншим, які вже безпосередньо допомагають нашим містам. Цілком конкретно допомагають: генератори та інше обладнання, яке рятує від наслідків російського терору, пожежні машини, автобуси, інша техніка для наших громадян. Разом із німецькими компаніями створені модульні містечка для переселенців, чий дім був знищений бойовими діями. Є спільна робота з німецькими містами, компаніями та фондами з модернізації енергетичних спроможностей у регіонах України. Я дуже дякую вам за це!
І сподіваюся, що участь українських мерів у цій конференції буде теж плідною.
Ми – перед другою зимою цієї війни, як сказав пан Президент. Росія зараз накопичує ракети для ударів по енергетиці України, як це було торік. Німеччина вже потужно допомагає нам із системами ППО та іншими засобами фізичної оборони України. І разом із цим кожна домовленість між містами наших країн, яка спрямована на захист людей і життя, однозначно послужить захисту життя.
Я впевнений, що представники українських міст можуть вказати й на можливості для спільної економічної роботи, які є зараз в Україні. Не тільки у відбудові того, що було зруйноване через агресію Росії, а й у створенні нових підприємств, нових продуктивних історій.
Україна зараз попри все забезпечує економічне зростання – майже 5% у річному вимірі. І це свідчення того, наскільки сильним є наш спосіб життя і як багато здатні робити наші люди.
Я вірю, що відносини між Україною та Німеччиною стануть однією з найнадійніших опор усієї Європи. Безпековою, економічною, соціальною опорою. І особливо тоді, коли Україна стане повноправною частиною Європейського Союзу. І я пишаюся всіма прикладами нашої співпраці та щиро бажаю успіху всім вам у розвитку відносин між містами, між регіонами, між самоврядуванням наших країн.
Що ближче ми з вами – Україна та Німеччина, – то далі від реалізації божевільна мета Путіна знищити нормальне людське життя в Україні та в інших країнах-сусідках Росії.
Німеччино, іще раз дякую тобі за підтримку!
Слава Україні!