Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів онлайн-зустріч із членами Міжнародної експертної групи з питань санкцій проти Росії, яку він очолює разом із директором Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі Майклом Макфолом.
У зустрічі також узяли участь радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, радники керівника Офісу Глави держави Дарія Зарівна та Сергій Лещенко.
Андрій Єрмак зазначив, що за час свого існування група підготувала 18 робочих документів і три комплексні плани дій.
«Кожен із них був переданий ключовим партнерам і відіграв важливу роль у формуванні санкційної політики. Завдяки вашим зусиллям було розроблено безпрецедентний пакет санкцій, спрямований проти однієї з найбільших держав – порушниць світового порядку в сучасній історії», – наголосив він.
Керівник Офісу Президента зауважив, що саме Міжнародна санкційна група активно просувала енергетичне ембарго для РФ, ініціювала розширення та узгодження списків експортного контролю. Також група запропонувала санкції проти російських підприємств, банків, чиновників і пропагандистів.
Крім того, були реалізовані рекомендації групи Єрмака-Макфола щодо протидії тіньовому флоту Росії, обмеження доступу до критичних компонентів і верстатів із числовим програмним управлінням, санкцій проти керівництва «Росатома», відключення додаткових банків від SWIFT.
Андрій Єрмак наголосив, що критично важливо унеможливити згортання санкцій до справедливого закінчення війни. Тому на базі Міжнародної санкційної групи потрібно працювати над тим, щоб контролювати будь-які ризики зменшення санкційного тиску на РФ.
Майкл Макфол зазначив, що Міжнародна санкційна група продовжуватиме свою роботу для посилення тиску на Росію. Зокрема, члени групи працюватимуть над арештованими активами Центробанку РФ, новими енергетичними санкціями та стримуванням технологічних компонентів з усього світу, особливо з Китаю, які надходять у Росію.
Владислав Власюк зауважив, що впроваджені проти РФ заходи призвели до втрати 96 млрд дол. доходів від експорту нафти з грудня 2022 року, суттєво вплинули на ситуацію в гірничодобувній, металургійній, автомобільній та авіаційній промисловості, а також на зростання вартості компонентів для військового виробництва РФ.