10 липня відбулася зустріч радника Президента України Михайла Федорова з представниками Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби та Міністерства юстиції щодо впровадження національної системи ідентифікації громадян.
Це питання потребує вирішення ще з 2000 року, коли в Україні вперше почали з’являтися електронні системи взаємодії між державою та громадянином.
«У світі цифрової економіки громадяни, бізнес, держава є учасниками невидимої взаємодії одне з одним через Інтернет і різноманітні онлайн-системи, а тому для встановлення довіри, здійснення відповідних транзакцій та отримання електронних послуг ідентифікація громадянина чи підприємства є важливим кроком», – підкреслив радник Президента.
За його словами, відсутність єдиної системи ідентифікації в Україні призвела до не пов’язаності інформації про особу в державних інформаційних ресурсах, що унеможливлює адекватний пошук і звірку даних у державних реєстрах, і, фактично, створює широкі можливості для маніпулювання та спотворення інформації, поле для зловживань і махінацій.
«В Україні національна система цифрової ідентифікації перебуває на етапі розвитку, оскільки наявні засоби ідентифікації повною мірою не забезпечують захист персональних даних, достовірність ідентифікації, інтероперабельність і комфортність використання», – зазначив Михайло Федоров.
Учасники зустрічі погодилися, що довіра у цифровій економіці є ключовою критичною умовою її існування, а недовіра через різноманітні організаційні, правові та технологічні причини суттєво обмежує використання електронних транзакцій, залишаючи громадян виключно з аналоговими, вже знайомими форматами суспільно-економічної взаємодії. Саме тому роль державної політики України у сфері цифрової ідентифікації є ключовою: запустити надійну, захищену інфраструктуру та впровадити міжнародні стандарти.
Запровадження національної системи ідентифікації разом із розвитком альтернативних BankID та MobileID надає можливість змінити «паперову» систему взаємодії та є ключовим елементом програм «Держава у смартфоні» та «Цифрова економіка».
На шляху до створення метареєстру цифрових ідентифікаторів громадян стає можливим реалізувати також низку технологічних проектів, котрі є або його частиною, або окремою гілкою розвитку.
Серед таких завдань – аудит функціонування державних реєстрів та автоматична верифікація даних, електронний перепис населення через механізм накладання даних реєстрів, прискорення розвитку та технологічної модернізації сфери електронного підпису (ЕП) насамперед із використанням хмарних технологій.
ЕП недостатньо поширений серед громадян і масово використовується лише при зверненні до Державної фіскальної служби. Це є бар’єром на шляху до розвитку електронного урядування та електронних послуг.
«Багато сфер життя українців не зможуть бути кардинально змінені на краще, якщо насамперед не трансформуємо цю важливу сферу. Сотні нових корисних електронних послуг повноцінно не працюватимуть для громадян і не робитимуть їхнє життя, взаємодію з державою та одне з одним зручними та ефективними. Так само не зможемо використати потенціал технологій для розвитку електронної демократії та електронних виборів. Завдяки цифровій ідентифікації вдасться зробити справжній ривок у розвитку», – наголосив радник Президента.
За його словами, розвиток цифрової ідентифікації в Україні важливо гармонізувати з відповідними регламентами ЄС (eIDAS). Також необхідно вирішити низку проблем – від ліквідації сертифікату кваліфікованого електронного підпису юридичної особи до створення єдиного реєстру фізичних адрес, впровадження цифрового підпису на біометричному ID-паспорті українця тощо.
Всі згадані рішення планується запропонувати до обговорення на засіданні РНБО.