Президент Володимир Зеленський вручив ордени «Золота Зірка» захисникам, яким присвоєно звання Героя України, рідним загиблих воїнів, які удостоєні цього звання посмертно, а також відзнаки «Хрест бойових заслуг».
«Кожне ім’я, яке звучить сьогодні, – це історія подвигів і окремої людини, і всіх наших Сил оборони та безпеки. Не було б України без таких людей, без такого героїзму. Наш синьо-жовтий прапор зберігається на українській землі завдяки кожному нашому воїну, який захищає позиції, б’ється за себе, своїх побратимів, свою сім’ю і за всю Україну – здобуває на полі бою такий необхідний результат», – наголосив Глава держави.
Президент також подякував рідним українських захисників за силу та витримку.
«Ми обов’язково вистоїмо в цій війні. Ми обов’язково забезпечимо достойне життя для України. І обов’язково притягнемо Росію до відповідальності за все, що вона зробила», – сказав Володимир Зеленський.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх захисників і захисниць, які віддали свої життя заради України.
Глава держави передав рідним полеглих Героїв України ордени «Золота Зірка». Цього звання посмертно удостоєні:
Молодший сержант Юрій Гапоненко. У 2022 році брав участь у звільненні населених пунктів Київщини та Херсонщини, потім – в обороні Бахмута, Курдюмівки та Соледара на Донеччині. Завдяки його розвідувальним діям було знищено три ворожих Т-72, дві БМП-2, три БТР-80 та понад 50 окупантів. У лютому 2023 року зазнав важкого поранення внаслідок мінометного обстрілу, від якого помер у лікарні.
Молодший сержант Юліан Матвійчук. Із вересня 2022 року виконував завдання з прикриття державного кордону на Харківщині, Сумщині та Донеччині. Завдяки ефективному командуванню екіпажем БпЛА були зірвані плани щодо штурмів українських позицій. У травні 2023 року неподалік Мар’їнки зазнав важкого поранення під час ворожого обстрілу, від якого за кілька днів помер у лікарні.
Підполковник Юрій Тимусь. У лютому – березні 2022 року старший штурман-льотчик виконав 28 бойових вильотів, знищив або уразив три танки, чотири БМП, сім БТРів та до ста окупантів. Постачав боєприпаси й ліки та евакуював важкопоранених з «Азовсталі». Сприяв знищенню ворожого табору, що готувався до штурмів. У складних умовах організував безпечну посадку та зліт групи. Але його гелікоптер унаслідок інтенсивного вогню був уражений ракетою, через що екіпаж загинув.
Молодший сержант Денис Дорофєєв. У березні 2022 року протитанкове мінне поле, яке встановила його інженерно-саперна група на Запоріжжі, не дало окупантам прорватися. Із липня 2023 року виконував бойові завдання на Донеччині без втрат особового складу та техніки. Торік у січні в районі Костянтинівки встановлював протитанкову міну, яка здетонувала від ураження FPV-дроном. Денис Дорофєєв загинув від несумісних із життям поранень.
Старший солдат Руслан Пісковий. З перших годин повномасштабного вторгнення РФ добровільно вступив до лав ЗСУ. У травні 2022 року у складі Сил ТрО воював на Харківщині, наприкінці року брав участь у боях у Білогорівці на Луганщині. У квітні 2023 року на Донеччині вміло організував оборону позицій під час нічного бою, але загинув від кульового поранення в голову.
Солдат Андрій Чеверда. Як кулеметник стрілецького відділення у травні 2023 року брав участь у відбитті штурму українських позицій на Луганщині. Захисники України вели бій із переважальними силами ворога, які налічували 80 осіб. Наші воїни не дали окупантам просунутися вглиб позицій, але в тому бою Андрій Чеверда загинув.
Старший лейтенант Андрій Федосов. Виконував бойові завдання з розвідки, стримування атак і затримання корегувальників. 30 червня 2022 року в Привіллі на Луганщині українські воїни потрапили під обстріл із засідки, коли намагалися вибити російських окупантів з міста. Андрій Федосов надав допомогу чотирьом пораненим побратимам і евакуював їх, але сам зазнав несумісних із життям поранень.
Старший лейтенант Руслан Данко. На околицях Малинківки на Запоріжжі евакуював із «сірої» зони тіла загиблих захисників, а також разом із передовою групою ССО завдавав вогневого ураження. Під час прикриття передової штурмової групи подавив російський кулеметний розрахунок і відсік піхоту. Але внаслідок атаки FPV дрона-камікадзе дістав несумісні з життям поранення.
Солдат Артур Станкус. На Луганщині підрозділ під його командуванням відбивав штурми переважальних сил ворога. Зазнав важкого поранення, але далі виконував завдання, надавав допомогу іншим, прикривав відхід поранених. Сам утримував позицію, яку російські окупанти не змогли взяти під контроль і просунутися далі. Після приходу підкріплення Артур Станкус керував евакуацією поранених і загинув унаслідок обстрілу.
Молодший сержант Максим П’ясецький. У 2022 році разом із підрозділом понад 40 днів тримав оборону позицій у Кам’янці на Харківщині та неодноразово знищував техніку ворога. Його розрахунок ПТРК «Стугна-П» ліквідував два танки, які рухалися з боку Ізюма, що змусило окупантів відступити. Максим Пʼясецький загинув унаслідок артилерійського обстрілу під час стримування чергової атаки.
Молодший сержант Олександр Цебрій. У боях на Донеччині знищив майже 30 окупантів і захопив ворожу БМП. Під час штурмових дій зазнав поранення, але продовжив утримувати позицію. Попри обстріли евакуював трьох поранених побратимів. Торік у ніч проти 24 липня очолив штурмову групу. Окупанти зазнали втрат і були змушені відступити. Олександр Цебрій евакуював пораненого воїна, але під час подальшого виконання завдання загинув.
Молодший сержант Олег Андрійчук. Захищав Україну в районі Торецька та Бахмута. У квітні 2023-го брав активну участь у плануванні та підготовці до штурмових та оборонних дій поблизу Хромового. Попри поранення відмовився від евакуації, дав команду евакуювати найважчих поранених і продовжив керувати обороною до приходу групи ротації. Унаслідок поранень Олег Андрійчук помер у стабпункті.
Сержант Дмитро Шевченко. Торік у травні біля Часового Яру підбив броньовану машину, що зірвало наступальні дії ворога. Заблокував групу російських десантників, ліквідував двох і поранив іще сімох. 29 травня підрозділ під його командуванням знищив чотири одиниці бойової техніки та значну кількість окупантів. Під час переміщення воїнів до місця евакуації ворог ударив по них FPV-дронами. Дмитро Шевченко, прикриваючи побратимів, зазнав несумісних із життям травм.
Солдат Микита Колісник (НГУ). В січні 2023 року в Бахмуті під час ворожого наступу на опорний пункт гвардійців прицільним вогнем знищив близько 20 окупантів. Пізніше ліквідував іще 11 загарбників, підбив один БТР і ще один знищив. Згодом під час бою поруч із позицією Микити Колісника вибухнула ворожа граната, унаслідок чого він зазнав несумісного з життям поранення.
Молодший лейтенант Андрій Сядристий (НГУ). На Запорізькому напрямку в липні 2023 року за його наказом бойовий розрахунок зупинив просування ворога та знищив БТР і дві БМП. Тоді молодший лейтенант особисто ліквідував шістьох окупантів. Поблизу Роботиного Андрій Сядристий першим відкрив вогонь по переважальних силах ворога та знищив чотирьох окупантів і легкоброньовану машину типу «Тигр».
Майор Андрій Гуцал (ДПСУ). Торік 25 лютого під час штурму керував під ворожим вогнем евакуацією поранених, допомагаючи оборонцям відбити атаку. Зазнавши поранення, відмовився залишити позицію та повернувся, щоб завершити евакуацію. Під час відходу потрапив під обстріл і був важко поранений. Коли БМП прямувала до стабпункту, у неї влучила ракета, унаслідок чого всі, хто був усередині, загинули.
Лейтенант Ігор Польовий (ДПСУ). У травні 2024 року його розвідувальна група зайняла одну з передових позицій у Вовчанську й зупинила просування окупантів. Це дало змогу здійснити оперативне оточення угруповання на одному із заводів. У червні особисто у ворожому окопі знищив двох окупантів і ще двох поранив, одного взяв у полон і сам утримував позицію. Ігор Польовий загинув 23 жовтня, виконуючи бойове завдання в Курській області.
Старший лейтенант Іван Улезько (СБУ). В районі Бахмута у складі снайперських пар особисто знищив чотирьох окупантів і ще трьох поранив. На Харківщині як снайпер і пілот БпЛА брав участь у веденні аеророзвідки та бойовій роботі екіпажів дронів-камікадзе по піхоті: ліквідував 9 окупантів і 11 поранив. Торік у листопаді під час знешкодження ворожої ДРГ його тактична група потрапила в засідку. Іван Улезько забезпечив відхід підлеглих, але сам загинув унаслідок поранення.
Президент вручив воїнам «Золоту Зірку» Героя України. Найвищої державної нагороди удостоєні:
Молодший сержант Богдан Масько. Під час боїв на Херсонщині чотири рази зазнав бойових травм, але продовжував виконувати завдання. На Донеччині проводив аеророзвідку та корегував артилерійський і мінометний вогонь. Під час одного з боїв надав допомогу пораненому побратиму та допоміг транспортувати його до точки евакуації. У 2024–2025 роках за допомогою дронів знищив майже 50 окупантів.
Солдат Віталій Шуба. Захищає Україну на Запоріжжі та Донеччині. У складі штурмової групи, а згодом на її чолі брав участь у відбитті та обороні опорних пунктів. Неодноразово корегував вогонь артилерії. Упродовж семи днів сам знищив десятьох окупантів і три одиниці БМП, коли через повний вогневий контроль ворога було неможливо провести заміну. Загалом завдяки його діям було знищено 90 загарбників, 12 БМП і танк Т-72.
Солдат Владислав Степанчук (ДПСУ). У липні 2023 року вступив на навчання до Національної академії ДПСУ ім. Богдана Хмельницького, а вже у квітні 2024-го за власним бажанням долучився до новоствореного відділення вогневої підтримки. Того ж місяця під час обстрілу 18-річний солдат урятував 105-мм гармату. На Курщині разом зі своїм розрахунком вивів на запасні вогневі позиції воїнів суміжних підрозділів, які втратили зв’язок. Загалом урятував 21 захисника, двоє з яких були поранені.
Володимир Зеленський також вручив воїнам «Хрести бойових заслуг». Відзнаку отримали:
Молодший лейтенант Валентин Роман. Виконував бойові завдання у Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Луганській областях. Керував штурмами та заходами з оборони позицій і укріплення ділянки фронту. Торік у жовтні під час чергування сам утримував спостережний пункт і відбив ворожий накат. Валентин Роман і групи під його керівництвом знищили понад 170 окупантів, а також БМП, МТ-ЛБ, танки.
Капітан Владислав Бондаренко. Зібрав штурмовий загін і відбив дві втрачені позиції. Надалі в умовах кругової оборони зазнав важкого поранення, але продовжив керувати боєм. Після двох діб зв’язок із групою зник. Капітана, який був без свідомості, вдалося знайти та евакуювати до найближчої позиції, але воїнів помітили окупанти. Щоб не допустити прориву, Владислав Бондаренко викликав вогонь на себе. На п’ятий день його зрештою вдалося доправити у стабпункт.
Підполковник Андрій Горян. Керував підрозділами аеромобільного батальйону та плануванням штурмових дій у Курській області. Забезпечив вчасний вихід підрозділу на визначені рубежі, надавав вказівки штурмовим підрозділам для відбиття нових позицій, керував боєм і правильно координував завдання для штурмових груп.
Молодший сержант Олександр Власов. У серпні 2024 року на Курщині виводив групи з-під обстрілу та координував евакуацію поранених. Завдяки цьому вдалося врятувати життя 17 воїнів. У жовтні в складних умовах оперативно відреагував на зміну бойової обстановки, спланував і здійснив зачистку ворога, знищивши 16 окупантів.
Старший солдат Юрій Гриценя. Завдяки йому було відновлено повний контроль над селом Пльохово на Курщині. Керував підрозділом, особисто знищив трьох російських військових і врятував життя пʼятьом пораненим побратимам. У селі Погребки знищив дев’ятьох противників і вилучив радіостанції, що дало змогу повернути втрачені позиції та зупинити просування ворога. У грудні Юрій Гриценя втратив руку внаслідок поранення.
Полковник Максим Лановий. Заступник начальника Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного. Торік у вересні в районі Вугледара, Костянтинівки та Гострого проводив одночасні наступальні дії в смугах відповідальності трьох бригад. Загалом під його командуванням підрозділи бригади знищили 30 гармат, 33 міномети, 4 САУ, 17 танків, 106 ББМ, ліквідували 428 окупантів та майже тисячу поранили.
Капітан Ігор Судомій. Поблизу Гостомеля не допустив захоплення українських позицій ворожою ДРГ, знищивши трьох окупантів і ще чотирьох поранивши. На Луганщині його штурмова група атакувала ворожі позиції та знищила 10 загарбників і дві ворожі БМП. На Харківщині його підрозділ зайняв два опорних пункти та знищив два танки, вісім БТРів, три МТ-ЛБ, шість одиниць автотранспорту та майже взвод окупантів.