Медична реформа в Україні має бути продовжена, але з урахуванням викликів, які створює пандемія коронавірусу, та з обов’язковими стимулами для медичних працівників. Про це заявила заступник керівника Офісу Президента Юлія Соколовська.
«Україна має єдиний шлях – продовжувати медичну реформу, оскільки тільки так можна забезпечити справді якісне надання медичних послуг», – зазначила вона.
За словами Юлії Соколовської, сенс медреформи полягає в тому, щоб у центрі всієї медичної системи були інтереси пацієнта. Натомість в Україні впродовж тривалого часу провокувалося штучне протиставлення інтересів пацієнта й лікаря.
«Це протистояння потрібно залишити в минулому. Неможливо задовольнити інтереси пацієнта, не поважаючи інтереси лікаря та медичного персоналу, і навпаки. Система має функціонувати збалансовано», – наголосила вона.
Заступник керівника Офісу Президента України зауважила, що впровадження другого етапу медичної реформи в Україні збіглося з епідемією коронавірусної інфекції, що не дало змоги повністю реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом», а також певною мірою показало необхідність перегляду кількості медичного персоналу, особливо допоміжного.
Також вона зауважила, що проявилася низка інших неврахованих проблем, зокрема неготовність органів місцевого самоврядування бути ефективними власниками закладів охорони здоров’я, не була вибудувана система контролю за якістю надання медичних послуг з боку держави, відсутні заходи впливу на лікарні за невиконання умов договору з НСЗУ та дієві оперативні механізми поновлення порушених прав пацієнтів, не сформовані клієнтоорієнтовані практики, спрямовані на забезпечення поваги до гідності та приватності пацієнта.
«Під час реформи недостатньо уваги було приділено питанням громадського здоров’я, протиепідемічним заходам та системі запобігання й боротьби з інфекційними захворюваннями. Всі ці чинники потрібно виправляти і вдосконалювати разом з необхідністю реагувати на пандемію», – зазначила Юлія Соколовська.
Тому, за її словами, колосальні ресурси були спрямовані на перебудову медичної системи та значне збільшення її потужностей. Станом на початок пандемії в Україні було близько 12 тис. ліжок для хворих на COVID-19, з них лише 3,5 тис. – з підведеним киснем. На сьогодні облаштовано 66 тис. ліжок, понад 53 тис. з яких – з киснем.
«Тримати такий потенціал напоготові доведеться ще деякий час. Це дещо скорегувало погляд на те, якою має бути медична система України в результаті реформи, але зберегло сам курс на осучаснення управління охороною здоров'я, на інтеграцію до загальносвітових практик доказовості, визнаних протоколів лікування, стандарту фінансування», – зазначила заступник керівника Офісу Президента.
У зв’язку з цим була сформульована як мета для держави необхідність вийти за три роки на показник бюджетних видатків на медицину не менш ніж 5% ВВП. Юлія Соколовська зауважила, що зробити одразу стрибок з 3% до 5% дуже складно, серед іншого, через коронакризу, але вже у 2021 році в державному бюджеті передбачено понад 4% ВВП на медицину.
Заступник керівника Офісу Президента наголосила, що важливим аспектом реформи має бути також створення стимулів для того, щоб українські лікарі та медичний персонал не залишали країну заради роботи за кордоном.
«Для цього потрібні комплексні рішення, які врахують і об'єктивні можливості системи, і об'єктивну потребу України в тих чи інших медичних об'єктах, у доступності медичної допомоги», – пояснила вона.
«Ми ще не знаємо, які нові загрози можуть виникнути та коли нарешті зможемо повернутись до звичного життя, але що точно зрозуміло – у нашої держави не може бути якогось свого, альтернативного цивілізації шляху розвитку медицини без реформи. Цей процес потребує часу, уважного аналізу кожного кроку, виправлення помилок, якщо вони допущені. Однак ми точно продовжуємо цей рух», – резюмувала Юлія Соколовська.