Шановний пане Генеральний секретарю!
Шановні учасники Генеральної асамблеї!
Вдячний за можливість звернутися до вас.
Головне, про що я хотів би сказати сьогодні, – це колективність.
Вісім місяців тому я вперше звернувся до вашої Організації, і я вдячний за всю підтримку, яку ви і як Організація, і як держави надали нашому народу, нашому праву жити вільно.
Переважна більшість із вас підтримує резолюції Генеральної Асамблеї ООН, які захищають міжнародний порядок, заснований на правилах. І ваша особиста позиція, пане Альмагро, слугує саме тому, щоб захищати ключові основи міжнародних відносин: рівність усіх націй і гарантії для кожного народу, що їхню долю не ламатимуть інші держави військовим чи політичним насильством.
Світ, у якому насильство не домінує, – це наша спільна мета, усіх лідерів і держав, які справді цінують людське життя. Світ, у якому Статут ООН справді поважається всіма – від найменших до найбільших держав. Світ, у якому не лише не виникає нових заморожених конфліктів, а й у якому більшість націй усвідомлює, що будь-яка війна – це загальний світовий виклик, це загроза світу, а не страждання тільки того, проти кого ця агресія.
Чи стали ми ближчими до такого світу за час після мого першого звернення до вас?
Впевнений, що так.
Хоч російська агресія досі триває, хоч Росія не зупиняється навіть перед катастрофічними злочинами екоциду… Певно, усі ви чули, що цього місяця російські окупанти підірвали дамбу та інші споруди Каховської гідроелектростанції та знищили одне з найбільших водосховищ Європи, свідомо затопивши величезну територію. Десятки міст і сіл були під водою.
Той, хто в Росії віддав наказ на знищення дамби й Каховського водосховища, розумів, що робить. Розумів, що залишить цілі регіони нашої країни без питної води. Розумів, що тисячі й тисячі гектарів родючих ґрунтів стануть пустелею… Не дай боже нікому у світі зіткнутися з таким злочином.
Але попри цей та всі інші російські теракти ми все ж штовхаємо агресора до поразки – і силою зброї, і силою дипломатії.
Пані та панове!
Торік я представив Українську формулу миру, і за час, що минув, ми залучили вже десятки націй до роботи над реалізацією Формули. Ми готуємо й Глобальний саміт миру, який визначить уже конкретно, яка держава з яким пунктом Формули миру допоможе. Їй немає альтернативи!
Росія принесла війну на територію нашої країни, російські ракети й артилерія спалюють наші міста й села, російські екоциди знищують природу нашої країни... Тож саме українці найкраще розуміють, що саме потрібно зробити, аби повернути мир.
Але, щоб таки повернути мир, ми потребуємо колективних зусиль. Та, звичайно, – зокрема вашої підтримки, вашого лідерства.
Я запрошую вас працювати разом із нами та всіма вільними націями світу над реалізацією Формули миру. Запрошую вас долучитися до підготовки Глобального саміту миру. Ми маємо стати глобальною громадою в повному сенсі цього слова, щоб мир для кожної нації був гарантований на повну силу. Одинакам не захистити мир, а війні не подолати колективного прагнення миру. Хай також ваша сила стане силою миру!
Дякую вам за увагу! Хай живе свобода!
Слава Україні!