Пані Президент Молдови!
Пане Президенте Європейської ради!
Дорогі колеги!
Сьогодні й щоразу, коли ми готуємо та ухвалюємо рішення заради нашої Європи, заради наших цінностей, ми маємо пам’ятати: кожен наш сумнів тут, у Європі, – це окоп, який обов’язково спробує зайняти Росія. Чи то сумніви у життєво необхідних безпекових кроках, чи то сумніви в нашій із вами єдності, чи то сумніви в нашій із вами здатності відповідати на виклики часу – кожен сумнів приносить більше небезпеки.
Тут, у Молдові, на щастя, не звучать сирени повітряної тривоги чи гуркіт російської артилерії. Але ще зовсім нещодавно господарі Росії були, на жаль, упевнені, що між злом, яке вони принесли Україні, та окупацією Молдови – лічені дні, максимум тиждень.
І зараз вони думають так само. Але ми діємо – ми всі, і це приносить більше безпеки.
Від 24 лютого минулого року межі безпеки у Європі – це буквально межі нашої з вами рішучості, нашої здатності діяти спільно заради інтересів наших народів та всієї Європи. Наскільки можемо відкинути сумніви, рівно настільки можемо відкинути й зло агресії.
Серед нас немає тих, хто не знає, яких рішень потребує зараз Європа.
Перше – повноцінний захист від російського терору. Як на землі, так і в небі.
Цієї ночі російські ракети забрали ще три життя в нашій столиці, у Києві. Десять людей зазнали поранень. Загинула одна дитина – на додачу до сотень, убитих російським терором раніше. Щонайменше 484 українські дитини вбиті Росією.
Вирішальних компонентів нині два. Це коаліція «Петріотів», яка покінчить із російським шантажем балістичними ракетами. А другий – це коаліція сучасних винищувачів, яка доведе, що в терору проти наших міст немає шансів. І я дякую тим, хто допомагає, тим, хто розуміє, що швидкість формування цих двох коаліцій – «Петріотів» та винищувачів – це буквально прискорення миру.
Друге – це повна сила нашої єдності. Ми ж бачимо, хто агресор. Бачимо, де саме відбувається агресія. Росія боїться НАТО – це правда – і пробує проковтнути лише тих, хто поза межами спільного простору безпеки. І Росія пробує залишити на території сусідів «заморожену» війну, якщо не вдалося проковтнути всю сусідню країну.
Наприклад, навіщо російський контингент досі у Придністров’ї? Кремлю це треба лише для того, щоб одного дня «розморозити» напад на Молдову. Чи довго Європа це терпітиме? Питанню вже 30 років. Варто дати на нього відповідь.
На нашому континенті не має бути місця жодній «замороженій» чи гарячій війні!
Нещодавно один китайський журналіст запитав мене: чому НАТО? Відповідь проста: коли гарантій безпеки немає, є гарантії лише війни. Ми не чули про можливість створення безпекового альянсу Китай плюс НАТО плюс Україна... Але нам потрібен мир, справедливий мир. Тому кожна європейська країна, яка межує із Росією і не хоче, щоб Росія її пошматувала, має бути повноправним учасником ЄС і НАТО. І є лише дві альтернативи цьому: або відкрита війна, або повзуча російська окупація.
Ми бачимо, що відбувається в Білорусі. Бачимо, що відбувається в Грузії. Бачимо, як ці народи затягуються – хоч і по-різному – але в однакове беззаконня. Але що бачать вони?
Якщо навіть українці, які кров’ю доводять свою прихильність свободі та цінностям об’єднаної Європи, досі не почули чіткої позитивної відповіді щодо вступу в ЄС і НАТО, то надії інших стають зовсім примарними. Уявіть це розчарування. Розчарування і наших воїнів, які б’ються за свободу, і тих народів, для яких наша боротьба в Україні – це їхня надія.
Цей рік – для рішень. І це третій пункт, на якому я хотів би наголосити.
Влітку у Вільнюсі на саміті НАТО потрібне чітке запрошення України до членства, а також гарантії безпеки на шляху до членства в НАТО. Восени потрібне чітке позитивне рішення щодо нашого вступу до ЄС. Готуємо й саміт миру, який спрямує світову більшість до реалізації нашої Формули миру. І це глобальна потреба. Час настав, і сумніви мають зникнути.
Позитивні рішення для України стануть позитивними рішеннями для всіх. Безпековою основою. Очевидно – для Молдови. Це дуже важливо. У перспективі – для Грузії. Не маю сумнівів, що з часом – і для Білорусі. А отже, і для європейського миру. Бо для агресії проти когось у Європі не залишиться жодного окопу сумнівів.
І я дякую всім вам, хто розуміє, що Європа має бути саме такою далекоглядною, щоб бути справді мирною.
Український підхід є очевидним і найбільш відкритим. Ми відкрито запропонували формулу миру, і її пункти очевидні. Ми відкрито говоримо про важливість НАТО і прямий зв'язок між зменшенням наших сумнівів і розширенням нашого простору реальної безпеки. Ми відкрито говоримо, що лише сильна протиповітряна оборона, а саме коаліція «Петріотів», а саме коаліція сучасних винищувачів, може перемогти російський терор. Це реальність, у якій ми живемо й боремося щодня. Це відкритість, на якій базується наша Європа, один із наших головних спільних принципів. Це факти, очевидні факти. Відкритість і чесність. Тепер нам потрібні рішення.
Щиро дякую за запрошення, Має! Щиро дякую за те, що прийняли нас! Дякую за увагу!
Хай живе Європа!
Salut Moldova!
Слава Україні!
