Консультативна рада з питань забезпечення прав і свобод захисників України займатиметься встановленням справедливості, особливо щодо захисників-добровольців, які через прогалини в законодавстві нині фактично мають нести відповідальність за свій патріотизм. Про це розповіла голова ради Альона Вербицька під час презентації новоствореного консультативно-дорадчого органу в Офісі Президента України.
За її словами, у 2014 році, коли Росія почала війну проти України, тисячі громадян, зокрема у складі добровольчих формувань, пішли захищати свою державу. Деякі з них потрапили під кримінальні провадження, оскільки наше законодавство не було пристосоване до нових викликів.
«Саме з цим проханням звернулися і правозахисники, й депутати Верховної Ради до Президента України. І Володимир Зеленський як Верховний Головнокомандувач, як гарант Конституції прийняв рішення і надав нам можливість працювати на цьому майданчику, підписавши відповідний указ», – зазначила Альона Вербицька.
Заступник міністра у справах ветеранів України Олексій Ілляшенко додав, що, починаючи з 2014 року, статус учасників бойових дій отримали понад 400 тис. осіб. Ветеранами війни є військовослужбовці та правоохоронці, які захищали територіальну цілісність України на Донбасі та продовжують нести службу. Це створює додаткову потребу в посиленні координації між відомствами для дієвого захисту їхніх прав.
Питання, які розглядатиме рада, умовно поділятимуться на чотири блоки: кримінальні провадження, що перебувають на стадії досудового розслідування; провадження, що перебувають на стадії підготовчого провадження та судового розгляду; справи, у яких ухвалено обвинувальний вирок, і факти порушення прав захисників нашої країни поза межами кримінальних проваджень. Після опрацювання запитів секретаріатом Консультативної ради їх розподілятимуть між робочими групами, експертами, які їх аналізуватимуть і вноситимуть свої пропозиції.
Голова ради зазначила, що цей орган не ініціюватиме розгляд тих чи інших справ. Але до нього можуть спрямовувати звернення як постраждалі захисники, так і їхні рідні та адвокати або представники. Пріоритет надаватиметься справам, у яких ітиметься про життя та здоров’я людини.
Альона Вербицька також розповіла, що, крім оперативної діяльності, Консультативна рада має на меті здійснювати й стратегічні кроки. Йдеться про законодавчі напрацювання на основі конкретних кейсів щодо порушення прав захисників України, щоб унеможливити виникнення подібних порушень у майбутньому.
Народний депутат Максим Дирдін зауважив, що рада стане майданчиком для підготовки матеріалів для парламенту, які будуть основою законотворчої діяльності у сфері захисту прав і свобод ветеранів, зокрема щодо захисників, які через певні обставини стали фігурантами кримінальних проваджень.
«Було сказано про такий важливий законопроект – про амністію. Це той правовий механізм, який дасть можливість державі зробити крок для гуманізації, щоб дати шанс на виправлення людям, які вже мають вироки», – зазначив нардеп.
Виконавчий директор громадської спілки «Українська Гельсінська спілка з прав людини» Олександр Павліченко повідомив, що в місцях позбавлення волі або на поселенні перебуває понад 1320 осіб, які брали участь у бойових діях. Він додав, що з метою досягнення вищої справедливості Консультативна рада розглядатиме кожну справу окремо. Серед іншого, рада напрацьовуватиме матеріали, які потім передаватимуть на розгляд Комісії при Президентові України у питаннях помилування. На їхній основі комісія ухвалюватиме рішення, що будуть закріплені указом Глави держави.
«Це може бути заміна покарання, зміна терміну відбування покарання, заміна позбавлення волі на більш м’яке покарання, на умовно-дострокове або на інший вид покарання. Також це альтернативні види запобіжного заходу, зокрема для тих, хто перебуває на етапі досудового розслідування», – зазначив Олександр Павліченко.
Адвокат Ігор Фомін зі свого боку додав, що сам факт моніторингу радою можливих порушень прав захисників України вже дасть змогу їхнім адвокатам працювати більш ефективно.
«Коли контролюється додержання процесуальних прав особи як на стадії досудового розслідування, так і в суді, ці права порушуються значно менше. Крім того, в державі є достатньо органів, які зобов’язані реагувати на сигнали щодо порушення прав людини», – наголосив він.
Голова Консультативної ради Альона Вербицька також зазначила, що цей орган працюватиме зі справами про встановлення справедливості щодо загиблих захисників. Зокрема, вона звернула увагу на питання небойових втрат, коли військовослужбовці загинули за невизначених обставин.
Також планується, що Консультативна рада працюватиме в освітній та науковій сферах, зокрема доповнюватиме навчальні програми чи допомагатиме в підготовці методології роботи в тих чи інших ситуаціях.
«Консультативна рада буде працювати з науковими та освітніми проектами, адвокатами, правоохоронцями, курсантами, які готуються до випуску з навчальних закладів, щоб ми могли не тільки реагувати на факти скоєних правопорушень або порушення прав, але й розуміти, яким чином їх профілактувати», – зауважив Олексій Ілляшенко.