Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак узяв участь у тематичній конференції, присвяченій восьмому пункту Формули миру «Екологічна безпека». На заході у Гельсінкі онлайн та офлайн були присутні представники 60 країн та організацій. Конференцію організувала Фінляндія як співголова робочої групи щодо цього пункту. Українську сторону також представили Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук, Генеральний прокурор Андрій Костін і радник керівника Офісу Президента Олександр Бевз.
Андрій Єрмак наголосив, що російська агресія завдала непоправної шкоди довкіллю України: заміновано ґрунти, забруднено ґрунтові води, знищено третину українських лісів, постраждали заповідники та дамба електростанції.
«Через війну Україна зараз одна з найбільш замінованих країн світу. Сукупна площа уражених мінами територій вдвічі більша за Австрію. Це шкодить мирним жителям і загрожує глобальній продовольчій безпеці, оскільки Україна – ключовий виробник продуктів харчування», – наголосив керівник Офісу Президента.
Він закликав учасників конференції працювати разом, щоб подолати виклики й напрацювати механізми відповідальності за завдану довкіллю шкоду.
«Ми повинні зробити захист природи ключовою частиною політики безпеки. Нам треба розробити ефективні плани реагування на екологічні ризики. Захист екосистем має бути одним із ключових компонентів у досягненні справедливого, стійкого та всеосяжного миру», – підсумував Андрій Єрмак.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що війна Росії проти України спричинила масове руйнування навколишнього середовища. Це призвело до безпрецедентного забруднення, руйнування екосистеми та втрати біорізноманіття.
«Екологічні злочини, які вчинила Росія, завдають довготривалої шкоди нашій країні. Відновлення триватиме десятиліття, якщо не більше. Поточна шкода екосистемі України оцінюється в 65 мільярдів доларів», – наголосив очільник уряду.
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо запевнив, що його країна непохитно підтримує Україну, зокрема бере участь у різних робочих групах і коаліціях. Також він засудив те, що Росія як постійний член Ради Безпеки ООН порушує свої зобов’язання щодо підтримки міжнародного миру та безпеки.
«Агресивна війна Росії мала трагічні наслідки далеко за межами України та Європи, особливо для глобальної продовольчої та енергетичної безпеки. Це завдало руйнівної шкоди навколишньому середовищу. Ми знаємо це завдяки звіту Робочої групи високого рівня про екологічні наслідки війни», – сказав він.
Петтері Орпо підтримав зусилля для спільної розробки механізмів і подякував учасникам конференції за те, що вони зібралися заради безпеки та свободи України.
Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук наголосила, що екологічна безпека впливає на кожен аспект нашого життя та економіки.
«Ми бачимо цю екологічну безпеку в межах Формули миру як шлях до об’єднання зусиль для зеленого переходу та зеленого відновлення. Нам потрібно разом почати формувати зелені принципи того, як відновити українську економіку, українську інфраструктуру», – сказала вона.
Генеральний прокурор Андрій Костін зазначив, що Україна порушила 222 кримінальні справи за фактом завдання шкоди природному середовищу, які поєднують тисячі екологічних воєнних злочинів, зокрема 14 випадків злочину екоциду, який вчинила Росія.
«Вкрай необхідно, щоб ми повністю визнали злочини проти навколишнього середовища та притягнули Росію – як державу, так і російських загарбників – до відповідальності за знищення та забруднення нашої спільної спадщини, землі, води й повітря», – сказав він.
За словами Андрія Костіна, пріоритетними справами для Офісу Генерального прокурора у сфері екології залишаються розслідування руйнування дамби Каховської ГЕС і ризиків для Запорізької АЕС.
Міністр клімату та навколишнього середовища Фінляндії Кай Мюккянен наголосив, що відшкодування збитків, які Росія заподіяла українській екології, має стати питанням глобальної справедливості.
«Ми працюємо над міжнародним визнанням воєнних злочинів у сфері екології, щоб Росія відповідала за відновлення екологічної системи. Ми також повинні працювати над цим зараз разом», – сказав Кай Мюккянен.
Окремо перед учасниками виступив із відеозверненням Премʼєр-міністр Болгарії, звернулися до присутніх представники урядів Німеччини та Болгарії – країн, які разом із Фінляндією є співголовами робочої групи з екологічної безпеки, – а також урядовці з кількох десятків країн різних регіонів світу.
На конференції також виступили співголова Міжнародної групи з екологічних наслідків війни Маргот Вальстрем і член цієї групи Гайді Гаутала. Вони наголосили на необхідності впровадження Екологічного договору для України, який був фіналізований у лютому 2024 року. Група продовжуватиме свою роботу з метою допомоги українському уряду у впровадженні ключових рекомендацій Екологічного договору.
Ця конференція стала шостою з тих, які проводять у продовження першого Саміту миру. Результатом кожного такого заходу є Спільне комюніке. Після конференцій на основі всіх десяти пунктів Формули миру будуть сформовані пропозиції до другого Саміту миру.
Текст Спільного комюніке, яке схвалили учасники цієї конференції, наведений нижче за посиланням.