Бюро Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з демократичних інститутів і прав людини оприлюднило «Звіт про порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом у сфері прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані з примусовим переміщенням та/або депортацією українських дітей до Російської Федерації». Це перший окремий спеціальний міжнародний звіт щодо проблеми незаконного переміщення Росією українських дітей.
Доповідь підготувала незалежна місія експертів механізму з людського виміру ОБСЄ, який був втретє застосований за ініціативи України та ще 45 держав – членів цієї організації.
Очікується, що обґрунтовані висновки звіту щодо значної кількості порушень і зловживань міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом у сфері прав людини, воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які стосуються примусового переміщення та/або депортації українських дітей до РФ, сприятимуть міжнародним зусиллям і розробці механізмів із забезпечення справедливості та притягнення до відповідальності замовників і виконавців цих жахливих злочинів.
У звіті зазначено, що з 24 лютого 2022 року й раніше велика кількість українських дітей була переміщена на тимчасово окуповані території України та на територію РФ. Це може кваліфікуватися як злочин проти людяності – «депортація або примусове переміщення населення».
Також автори документа наголошують, що евакуація та тривале переміщення українських дітей без згоди є порушенням міжнародного гуманітарного права, а в деяких випадках – серйозним порушенням IV Женевської конвенції та воєнним злочином.
Злочинами, що порушують цю конвенцію, названо й такі дії Росії, як зміна громадянства українських дітей, усиновлення дітей без супроводу батьків і подібні заходи з асиміляції.
Також зазначено, що примусово переміщені чи депортовані українські діти опиняються в суцільно російському середовищі, зокрема за мовою, звичаями та релігією, і зазнають впливу проросійської інформаційної кампанії, яка часто зводиться до цілеспрямованого перевиховання й залучення до військової освіти.
Констатовано, що РФ створює різноманітні перепони для сімей, які прагнуть повернути своїх дітей, а також перешкоджає встановленню переліку дітей і їхнього місцезнаходження, що є порушенням Женевських конвенцій.
Крім того, мали місце численні й повторювані порушення найкращих інтересів і прав дітей, передбачених Конвенцією ООН про права дитини. Зокрема, права на ідентичність, сім’ю та возз’єднання із сім’єю, освіту, доступ до інформації, відпочинок, дозвілля, свободу думки, совісті та релігії, права на свободу й недоторканність тощо.
«Сукупні наслідки цих численних порушень спричиняють дуже серйозне занепокоєння щодо того, що було порушено право переміщених українських дітей не піддаватися катуванням і жорстокому поводженню й іншим нелюдським або таким, що принижують гідність, видам поводження чи покарання», – наголошено у звіті.
Місія сформулювала низку рекомендацій, адресованих насамперед Російській Федерації як правопорушнику, а також Україні й іншим державам і міжнародним організаціям у контексті забезпечення захисту українських дітей, депортованих до Росії.
В офіційному коментарі до звіту українська сторона наголосила, що примусове переміщення або депортація українських дітей до російської національної групи може становити геноцид згідно зі статтею ІІ Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року. Росія відмовилася співпрацювати з місією московського механізму в людському вимірі ОБСЄ.
Із повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням.