Президент:

Офіс:

Президент:

Офіс:

Президент України

Андрій Єрмак провів шосту зустріч із представниками іноземних дипломатичних установ щодо реалізації Формули миру

18 серпня 2023 року - 17:56

Андрій Єрмак провів шосту зустріч із представниками іноземних дипломатичних установ щодо реалізації Формули миру

На виконання доручення Президента Володимира Зеленського керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак провів шосту зустріч із представниками іноземних дипломатичних установ, акредитованих у нашій країні, щодо побудови системи реалізації Формули миру.

Зустріч, що відбулася на території ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України, стосувалася пункту Формули миру «Екологічна безпека».

У заході наживо та у форматі відеоконференції взяли участь представники 63 дипломатичних місій.

Андрій Єрмак подякував представникам дипломатичних установ Албанії, Кіпру, Малайзії, Молдови, Мальти, Словенії, Таїланду, В’єтнаму, які долучилися до обговорення пунктів Формули миру вперше.

«Я щиро переконаний у тому, що спільними зусиллями ми швидше здолаємо шлях до справедливого та стійкого миру. Пропонована нами Формула є рамковою структурою, яка забезпечує це просування. Вона охоплює низку проектів, які ваші країни допомагають нам реалізовувати, за що ми безмежно вдячні», – сказав керівник Офісу Президента.

Він висловив подяку представникам дипломатичних місій за діалог щодо створення робочих груп з імплементації окремих пунктів Формули миру, що є вкрай позитивним сигналом.

«Ми розраховуємо на плідну співпрацю та сподіваємося, що вже незабаром нам вдасться напрацювати план дій щодо імплементації кожного пункту Формули миру. Ваша участь у цьому процесі надзвичайно цінна», – зазначив Андрій Єрмак.

У контексті питань екологічної безпеки керівник Офісу Президента наголосив, що Росія воює не лише з Українською державою, а й з довкіллям. За його словами, уже зафіксовано майже 2,5 тис. випадків завдання шкоди довкіллю, і Офіс Генерального прокурора проводить розслідування за майже 200 фактами екологічних воєнних злочинів.

«Умисел, який стоїть за цими злочинами, а також їх масштаб указують на систематичну політику знищення. Шкоди, часто непоправної, завдано ґрунтам, повітрю, лісам, водним ресурсам. Подекуди зруйновано цілі екосистеми. Близько 250 тисяч квадратних кілометрів території України забруднено мінами й снарядами. Це зіставно з територією Великої Британії», – сказав він.

Андрій Єрмак зазначив, що 20% природоохоронних територій нашої країни перебувають під окупацією або в зоні бойових дій. Крім того, через російську агресію постраждала майже третина українських лісів.

«Близько 3 мільйонів гектарів перекопані або спалені. Це близько трьох четвертих території Швейцарії. Від тисяч пожеж і мільйонів вибухів у повітря потрапляють десятки тисяч тонн отруйних речовин. Вуглекислого газу в атмосферу викинуто близько 33 мільйонів тонн», – сказав він.

Керівник Офісу Президента наголосив, що природа може безжально покарати все людство за нездатність зупинити агресора, який нехтує її законами.

«У всіх нас є дещо спільне. Це наша планета. Вона єднає нас попри будь-які світоглядні розбіжності, колір шкіри чи політичний устрій. Тож злочини проти природи, які сьогодні скоює Росія в Україні, – це злочини проти всієї планети. Проти всіх держав і народів. І від екоциду страждають не лише мільйони живих істот в Україні, а й мільйони людей в усьому світі», – додав Андрій Єрмак.

Очільник Офісу Глави держави відзначив особливу важливість створення дієвого механізму для подолання екологічних наслідків російського вторгнення. За словами Андрія Єрмака, у цьому питанні варто працювати за трьома ключовими напрямами: оцінка шкоди довкіллю, зокрема довгострокових наслідків, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності за шкоду довкіллю; екологічне відновлення й перехід до «зеленої» економіки.

«Ці підходи мають на меті не лише пом’якшити поточну екологічну кризу, а й закласти основу для сталого та екологічно свідомого майбутнього», – переконаний він.

Керівник Офісу Президента окремо торкнувся питання розмінування територій нашої країни. Він зазначив, що з метою координації зусиль і розробки політики щодо розмінування уряд створив Центр гуманітарного розмінування.

«Це допоможе налагодити спільну роботу державних і приватних структур відповідно до найкращих стандартів, прийнятих усіма зацікавленими сторонами, максимально ефективно використовувати підтримку партнерів, а також визначити реальні питання та шляхи їх реалізації», – додав Андрій Єрмак.

Він зазначив, що наглядова рада Центру гуманітарного розмінування об’єднує міжнародних лідерів та українських фахівців із цього питання. За словами Андрія Єрмака, наглядова рада працює за прозорими правилами, особливо щодо використання підтримки, яку Україна одержує від іноземних партнерів.

«Як і решта аспектів Формули миру, захист довкілля потребує спільного бачення та спільних зусиль», – сказав керівник Офісу Президента.

Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко поінформували учасників зустрічі про поточну ситуацію у сфері екологічної безпеки в Україні.

Співголова Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни, екс-міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем наголосила на важливості приділення значної уваги питанню впливу війни в Україні на довкілля. Вона зазначила, що реалізація цього пункту Української формули миру є критично важливою не лише для України, а й для всіх у світі. 

Маргот Вальстрем акцентувала на необхідності документування злочинів проти екології.

Екс-міністр також наголосила, що, зважаючи на те, що Україна є одним із найбільших експортерів зернових на світовий ринок, агресія проти нашої держави створює ризики для світової продовольчої безпеки.

Крім того, за її словами, постають критичні виклики для сталого розвитку й запобігання змінам клімату.

«Ми знаємо, що недостатньо просто приділяти увагу впливу війни на екологію кожної країни світу. Немає загальновизнаних стандартів, щоб виміряти збитки, завдані екології тією чи іншою війною, конфліктом. Ми маємо визначити ці збитки, працювати, щоб запобігти їх збільшенню, а також уніфікувати ці напрацювання, щоб вони могли бути застосовані у разі інших конфліктів», – сказала Маргот Вальстрем.