Відповідно до частини четвертої статті 211 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частини п'ятої статті 9 Закону України «Про Національну гвардію України» постановляю:
1. Затвердити Положення про проходження військової служби в Національній гвардії України іноземцями та особами без громадянства (додається).
2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 21 лютого 2024 року
84/2024
ПОЛОЖЕННЯ
про проходження військової служби в Національній гвардії України іноземцями та особами без громадянства
І. Загальні положення
1. Цим Положенням визначається порядок проходження іноземцями та особами без громадянства (далі – іноземці) військової служби в Національній гвардії України.
2. Іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, раніше не судимі та відповідають вимогам проходження військової служби, визначеним Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", можуть бути прийняті у добровільному порядку (за контрактом) на військову службу до Національної гвардії України (далі – військова служба).
Іноземці проходять:
військову службу за контрактом осіб рядового складу;
військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.
З іноземцями, які приймаються у добровільному порядку на військову службу, укладається контракт про проходження іноземцями чи особами без громадянства відповідного виду військової служби в Національній гвардії України (далі – контракт) за формою, що додається.
3. Переліки посад, які не можуть бути заміщені іноземцями та особами без громадянства, та військових частин Національної гвардії України, у яких не можуть проходити службу іноземці та особи без громадянства, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
4. Іноземці, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом, звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання або безпосередньо до військової частини Національної гвардії України, в якій мають бажання проходити військову службу за контрактом.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, до яких звернулися іноземці, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом у Національній гвардії України, направляють зазначених осіб до відповідних військових частин Національної гвардії України.
Іноземці, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом в Національній гвардії України, подають заяву з проханням щодо прийняття їх на військову службу за контрактом, а також надають згоду на обробку персональних даних та згоду на проведення перевірки поданих ними відомостей. Відповідні заяви і згоди подаються письмово в паперовій або в електронній формі (за наявності технічної можливості).
5. Стосовно іноземців, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом, проводиться перевірка відомостей щодо законності перетинання іноземцями державного кордону під час в'їзду в Україну, законності перебування їх на території України, наявності паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відомостей про відсутність судимості, достовірності інших відомостей, наданих ними.
Організація проведення перевірки відомостей покладається на командирів (начальників) військових частин Національної гвардії України шляхом надсилання запитів до Міністерства внутрішніх справ України, Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України, які в межах своїх повноважень проводять відповідну перевірку.
До запиту додається копія згоди іноземця на обробку персональних даних та проведення перевірки поданих ним відомостей, копія паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, а також засвідчений в установленому порядку переклад українською мовою таких документів.
У разі встановлення за результатами перевірки відомостей, які не відповідають установленим вимогам прийому на військову службу, іноземець не підлягає прийняттю на військову службу.
6. Іноземці, які приймаються на військову службу, проходять обов'язковий медичний огляд військово-лікарською комісією в закладі охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, професійно-психологічний відбір та здають визначені Міністерством внутрішніх справ України нормативи з фізичної підготовки.
7. Іноземці, які вперше приймаються на військову службу, беруть офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції, законів України та сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
8. Іноземці, які відповідно до закону проходять військову службу, є військовослужбовцями Національної гвардії України (далі – військовослужбовці).
Належність іноземця до військовослужбовців підтверджується військовим квитком рядового, сержантського і старшинського складу, зразок та порядок видачі якого установлюються Міністерством оборони України.
9. Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, граничний вік перебування на військовій службі визначаються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
10. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби, його загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
11. Загальний строк військової служби військовослужбовця включає час перебування його на військовій службі з урахуванням випадків, передбачених цим Положенням. Загальний строк військової служби встановлюється в календарному обчисленні, а у випадках, визначених законодавством України, – у пільговому обчисленні.
До загального строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцем такого покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, строк самовільного залишення військової частини або місця служби на строк понад 10 діб, який визначається згідно з наказом посадової особи про вибуття військовослужбовця до місць відбування арешту чи тримання в дисциплінарному батальйоні і про його прибуття, а також про строк самовільного залишення ним військової частини чи місця служби. Витяги із цих наказів залучаються до особових справ військовослужбовців та є підставою для внесення відповідних записів до їх облікових документів.
12. Проходження військової служби військовослужбовцем відображається в його особовій справі, яка ведеться в порядку та за формою, установленими Міністерством внутрішніх справ України.
До особової справи вносяться (долучаються) передбачені законом відомості про військовослужбовця та членів його сім'ї, близьких осіб, а також за його попередньою згодою – інші необхідні відомості.
Порядок обліку військовослужбовців, форми і призначення облікових документів, порядок їх складення і ведення визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
13. Встановлення, зміна або припинення правових відносин іноземців, які проходять військову службу, зокрема присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посаду, звільнення з посади, переміщення по службі, звільнення з військової служби, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, оформлюються письмовим наказом по особовому складу.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам (начальникам) органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ Національної гвардії України (далі – військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище.
Наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби понад установлені строки відповідно до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок підготовки та видання наказів із питань проходження військової служби встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
ІІ. Особливості прийняття на військову службу
14. На військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі – військова служба за контрактом) приймаються іноземці відповідно до статей 19 і 20 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з урахуванням особливостей, передбачених главою ІІІ1 зазначеного Закону.
15. Жінки із числа іноземців можуть бути прийняті на військову службу за контрактом за наявності вакантних військових посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями-жінками.
Перелік військових посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями-жінками, визначається Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок добору та прийняття іноземців на військову службу за контрактом
16. Відбір іноземців на військову службу проводиться військовими частинами.
Під час відбору іноземців на посади враховується їх попередній досвід проходження військової служби, спеціальність та освіта.
У разі відсутності такого досвіду після прийняття іноземців на військову службу вони направляються до навчальних частин (центрів) та військових частин Національної гвардії України для підготовки на спеціальних курсах та набуття відповідної необхідної військово-облікової спеціальності.
17. У військових частинах Національної гвардії України здійснюються такі заходи з відбору іноземців на військову службу за контрактом:
попереднє вивчення особистих якостей іноземців до прийняття на військову службу;
отримання письмової згоди іноземців на обробку персональних даних та на проведення перевірки поданих ними відомостей;
перевірка відомостей, поданих іноземцями;
направлення на медичне обстеження до закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України;
професійно-психологічний відбір;
перевірка рівня фізичної підготовки;
оформлення особових справ іноземців.
18. Попереднє вивчення особистих якостей іноземців, які виявили бажання вступити на військову службу, передбачає вивчення документів, що подають іноземці, та результатів індивідуальних бесід з ними.
Результати вивчення особистих якостей іноземців відображаються в аркуші вивчення особистих якостей кандидата.
19. Медичне обстеження іноземців проводять військово-лікарські комісії відповідного закладу охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України за місцезнаходженням військової частини Національної гвардії України.
З іноземцями, які визнані придатними за станом здоров'я до військової служби, організовуються і проводяться заходи з професійно-психологічного відбору та перевірки фізичної підготовки.
20. На іноземців, які успішно пройшли відбір на військову службу, оформлюється особова справа.
До особової справи кандидата додаються:
довідка військово-лікарської комісії про придатність до військової служби;
картка професійного відбору;
довідка про результати перевірки поданих іноземцем відомостей;
копія паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, а також засвідчений в установленому порядку переклад українською мовою сторінок таких документів;
інформація про склад сім'ї, близьких осіб іноземця;
результати професійно-психологічного тестування кандидата;
результати перевірки з фізичної підготовки;
відомості про трудову діяльність на території України (за наявності).
Після здійснення заходів з відбору у військових частинах стосовно іноземців проводиться оформлення контракту.
У разі встановлення відповідності іноземця вимогам проходження військової служби командир (начальник) військової частини укладає з ним контракт та призначає на відповідні військові посади, про що видається наказ по особовому складу.
Про прийняття на військову службу за контрактом і призначення іноземців на відповідні військові посади військова частина повідомляє відповідний орган військового управління.
У разі встановлення за результатами відбору невідповідності іноземців вимогам проходження військової служби, командир (начальник) військової частини відмовляє таким особам у прийнятті на військову службу, про що повідомляє їх у письмовій формі із зазначенням причин відмови.
21. Для прийнятих на військову службу іноземців встановлюється випробувальний строк два місяці, про що зазначається в контракті про проходження військової служби.
Військовослужбовець вважається таким, що не пройшов випробувальний строк, у разі встановлення його неспроможності опанувати посаду та виконувати службові обов'язки, а також у разі неодноразових порушень військової дисципліни (скоєння правопорушень).
Права посадових осіб на укладення контрактів
22. Право на укладення контракту надається:
1) посадовій особі, яка має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якої належить призначення на відповідні посади, – з іноземцями, що призначаються на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено військове звання рядового, сержантського і старшинського складу;
2) посадовій особі, якій надано право звільняти з військової служби, – з іноземцями, яким продовжено строк проходження військової служби понад граничний вік перебування на військовій службі.
Право на укладення нового контракту надається посадовим особам, зазначеним у підпункті 1 цього пункту.
Строки, на які укладаються контракти
23. Перший контракт укладається:
з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу, – строком на 3 роки;
з військовослужбовцями в разі їх призначення на посади сержантського і старшинського складу – строком від 3 до 5 років (залежно від згоди сторін).
24. Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:
військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, – на 3 роки;
військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського та старшинського складу, – на строк від 3 до 5 років.
Під час дії особливого періоду строк проходження військової служби військовослужбовців може бути продовжено за їх бажанням за новим контрактом на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування їх на військовій службі.
Про укладення з військовослужбовцем нового контракту посадові особи, зазначені в пункті 22 цього Положення, видають наказ по особовому складу.
25. Строк останнього контракту визначається часом, який залишився до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі, або строком, на який його залишено на військовій службі понад граничний вік.
26. Іноземці не можуть бути прийняті на військову службу за контрактом у разі:
наявності не погашеної або не знятої судимості за вчинення кримінального правопорушення (крім реабілітованих осіб) або якщо на них протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
ненадання ними під час прийняття на військову службу згоди на проведення перевірки відомостей або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або встановлення факту подання іноземцем чи особою без громадянства недостовірної інформації або підроблених документів – за результатами перевірки поданих іноземцем чи особою без громадянства відомостей;
коли час, що залишився їм до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, менший за строк дії першого контракту, крім випадків, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
незаконного перебування їх на території України.
Обчислення строку проходження військової служби за контрактом та набрання контрактом чинності
27. Строк проходження військової служби за контрактом обчислюється повними роками, крім випадку, коли контракт укладається з військовослужбовцем до досягнення ним граничного віку перебування на військовій службі, а також випадків, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
28. Строк контракту обчислюється з дня набрання ним чинності.
Контракт набирає чинності:
з військовослужбовцями, прийнятими на військову службу за контрактом, – із дня зарахування до списків особового складу військової частини;
з військовослужбовцями, у яких в особливий період закінчився строк дії контракту і дія якого продовжена, у разі продовження військової служби за новим контрактом після оголошення демобілізації – з дня укладення контракту.
29. Новий контракт набирає чинності з дня, наступного за днем закінчення строку дії попереднього контракту, крім контракту з військовослужбовцями, у яких дія такого контракту продовжена в особливий період.
30. Про дату набрання чинності контрактом у першому і другому його примірниках робиться відповідний запис, який засвідчується підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Порядок укладення контрактів
31. Контракт укладається у двох примірниках, підписується сторонами контракту. Підпис посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Один примірник контракту зберігається в особовій справі військовослужбовця, а другий – у військовослужбовця.
Контракт є підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування іноземця до списків особового складу Національної гвардії України та призначення його на відповідну посаду чи продовження військової служби.
32. Військовослужбовці укладають новий контракт в разі:
закінчення строку дії попереднього контракту;
зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;
продовження військової служби після досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
поновлення на військовій службі у зв'язку з незаконним звільненням, якщо строк попереднього контракту закінчився;
закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, якщо дія контракту продовжена понад установлені строки в особливий період.
33. Новий контракт укладається не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії чинного контракту.
34. Новий контракт з військовослужбовцями, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, укладається після прийняття рішення про залишення їх на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі посадовими особами, яким надано таке право. Строк залишення на військовій службі понад граничний вік може становити до 5 років.
Продовження строку контракту
35. Військовослужбовцям, які перебували в умовах, що з об'єктивних причин (перебування в полоні, заручником, інтернованим у нейтральній державі, якщо місце перебування невідоме, за інших обставин) унеможливлювали укладення нового контракту, строк попереднього контракту продовжується до прийняття судом рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими, або до закінчення перебування в зазначених умовах і повернення до військових частин, у яких вони проходили військову службу, а також на строк, необхідний для визначення придатності до військової служби за станом здоров'я та прийняття рішення про укладення нового контракту.
36. Дія контракту з військовослужбовцями під час звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту продовжується:
до закінчення щорічної основної відпустки, строк якої повністю або частково перевищує строк контракту;
на час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням.
Продовження дії контракту у зазначених випадках оформлюється наказом командира (начальника) військової частини по стройовій частині.
Припинення (розірвання) контракту
37. Контракт припиняється (розривається):
у день закінчення строку контракту;
у день набрання чинності новим контрактом – у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;
у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (у разі дострокового розірвання контракту, звільнення з військової служби);
у день, що настає після дня загибелі (смерті) військовослужбовця, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
у день, що настає після дня завершення випробувального строку в разі не проходження військовослужбовцем двомісячного випробувального строку.
38. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби з підстав, визначених частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з урахуванням положень частини третьої статті 212 цього Закону.
39. У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику контракту, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Військовослужбовець подає за бажанням свій примірник контракту до кадрового органу військової частини, де робиться відповідний запис із зазначенням підстави припинення контракту та дати виключення військовослужбовця зі списків особового складу. У разі неподання військовослужбовцем примірника контракту у примірнику, що зберігається в кадровому органі військової частини, робиться відповідний запис.
40. У разі переміщення по службі військовослужбовця з однієї військової частини до іншої для подальшого проходження військової служби дія контракту не припиняється. Окремі умови контракту за новим місцем служби можуть бути переглянуті та засвідчені підписами сторін контракту.
ІІІ. Військові звання
41. Військові звання присвоюються військовослужбовцям персонально, послідовно, з урахуванням посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
42. Іноземцям, які вперше приймаються на військову службу за контрактом (незалежно від військового (спеціального) звання, отриманого раніше в іншій державі), присвоюється військове звання солдата (матроса).
Для осіб сержантського і старшинського складу первинним є військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті).
43. Черговим військовим званням є військове звання, наступне за тим, яке має військовослужбовець.
44. Старшинство та послідовність військових звань визначаються відповідно до статті 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Права посадових осіб щодо присвоєння військових звань
45. Військове звання солдата (матроса) присвоюється іноземцям, які прийняті на військову службу, наказом посадової особи, яка має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якої належить призначення на відповідні посади.
Військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) присвоюється військовослужбовцям, які прийняті на військову службу осіб рядового складу та отримали підготовку відповідного рівня, одночасно з призначенням на посади сержантського і старшинського складу наказом посадової особи, до повноважень якої належить право призначення на посади.
46. Чергові військові звання військовослужбовцям присвоюються:
1) до головного сержанта (головного корабельного старшини) включно – командирами бригад (полків) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них та вищі;
2) до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно – начальниками територіальних управлінь Національної гвардії України і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них та вищі;
3) до головного майстер-сержанта (головного майстер-старшини) включно – командувачем Національної гвардії України.
Посадові особи мають право присвоювати чергові військові звання лише військовослужбовцям, які перебувають в їх прямому підпорядкуванні.
47. Чергове військове звання може бути присвоєно достроково в порядку заохочення один раз за весь строк військової служби не раніше закінчення половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні та за умови проходження військової служби на посаді, за якою військове звання відповідає черговому військовому званню або є вищим.
У період дії воєнного стану або відсічі збройної агресії проти України заохочення у виді дострокового присвоєння чергового військового звання може бути застосовано до військовослужбовців рядового сержантського та старшинського складу вдруге, але не раніше ніж через шість місяців з дня присвоєння попереднього військового звання.
Чергове військове звання може бути присвоєно посмертно військовослужбовцям, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, незалежно від займаних посад та строку вислуги у військовому званні.
Строки вислуги та перебування у військовому званні
48. Для осіб рядового складу, які проходять військову службу, строк вислуги у військовому званні рядового складу не встановлюється.
Для осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу, установлюються такі строки вислуги у військовому званні:
молодшого сержанта (старшини 2 статті) – 1 рік;
сержанта (старшини 1 статті) – 2 роки;
старшого сержанта, головного сержанта, штаб-сержанта, майстер-сержанта, старшого майстер-сержанта (головного старшини, головного корабельного старшини, штаб-старшини, майстер-старшини, старшого майстер-старшини) – 3 роки.
Строк вислуги у військовому званні головного майстер-сержанта (головного майстер-старшини) не встановлюється.
49. Строки вислуги у військовому званні обчислюються з дня його присвоєння, якщо інше не встановлено цим Положенням.
До строку вислуги у військовому званні зараховується час перебування військовослужбовця на військовій службі у відповідному військовому званні з урахуванням вимог цього пункту.
Строк відбування покарання військовослужбовцем, засудженим до покарання у виді службового обмеження, арешту, тримання в дисциплінарному батальйоні, не зараховується до строку вислуги у військовому званні.
До строку вислуги у військовому званні зараховується час перерви у військовій службі у зв'язку з незаконним притягненням військовослужбовця до кримінальної відповідальності або незаконним звільненням із військової служби.
50. Час перебування військовослужбовця у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, зараховується до строку вислуги у військовому званні.
Особи, яким присвоюється військове звання, та порядок його присвоєння
51. Чергові військові звання присвоюються військовослужбовцям, у яких закінчився строк вислуги в попередньому військовому званні та призначені на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання вище тих, що вони мають.
52. Накази про присвоєння чергових військових звань видаються за датою закінчення строку вислуги військовослужбовців у діючому військовому званні.
Відповідні записи в облікових документах військовослужбовців здійснюються на підставі отриманих витягів із наказів про присвоєння чергових військових звань.
53. Командири (начальники) військових частин оголошують військовослужбовцям про присвоєння чергових військових звань в урочистій обстановці із врученням погонів, що відповідають присвоєному військовому званню.
54. Військовослужбовцям, які мають армійські (корабельні) військові звання, у разі призначення на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено корабельні (армійські) військові звання, одночасно присвоюються відповідні військові звання.
Випадки, за яких військове звання не присвоюється
55. Чергове військове звання не присвоюється:
1) під час перебування військовослужбовця в розпорядженні відповідного командира (начальника), у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади;
2) якщо військовослужбовець має таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність;
3) якщо за вироком суду військовослужбовцю призначено покарання, не пов'язане з позбавленням чи обмеженням волі, арешт, тримання в дисциплінарному батальйоні або його звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Пониження у військовому званні та позбавлення військового звання
56. Військовослужбовці сержантського та старшинського складу (крім тих, яким присвоєно військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) можуть бути понижені у військовому званні на один ступінь у дисциплінарному порядку. Строк контракту в такому разі не переглядається.
57. Військовослужбовці, позбавлені військового звання за вироком суду, виключаються зі списків особового складу військових частин після набрання вироком суду законної сили з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання.
58. Особи, позбавлені військового звання за вироком суду, підлягають звільненню з військової служби відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Особи, позбавлені військового звання за вироком суду, поновлюються в попередньому військовому званні в разі скасування чи зміни вироку суду
(у частині позбавлення військового звання) з дня позбавлення їх військового звання.
У разі поновлення особи, позбавленої військового звання за вироком суду, у попередньому військовому званні видається наказ про поновлення у військовому званні посадовою особою, якій надано право присвоювати таке військове звання. У разі відсутності такої посадової особи (внаслідок розформування, ліквідації органу військового управління тощо) наказ видається вищою посадовою особою, яка має право видавати накази по особовому складу.
Особа, поновлена у військовому званні, користується правами і пільгами, установленими законодавством України, відповідно до поновленого військового звання.
IV. Призначення на посади та звільнення з посад
59. Призначення на посади військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, здійснюється посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення на посади військовослужбовців Національної гвардії України (далі – номенклатура посад), яка затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Види посад та вимоги під час призначення на посаду
60. Призначення військовослужбовців на посади здійснюється:
1) на вищі посади – у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
у разі проведення заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами;
для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи – за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному командувачем Національної гвардії України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
за сімейними обставинами – на особисте прохання;
з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей – на підставі висновку атестації, а в особливий період – на підставі висновку службової характеристики;
вагітних військовослужбовців-жінок (за їх клопотанням відповідно до медичного висновку) – на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років (за їх клопотанням), – у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах;
3) на нижчі посади:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей – на підставі висновку атестації, а в особливий період – на підставі висновку службової характеристики;
за віком або сімейними обставинами – на особисте прохання;
у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення – відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
вагітних військовослужбовців-жінок (за їх клопотанням відповідно до медичного висновку) – на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років (за їх клопотанням), – у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад.
Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань – більший посадовий оклад. У разі коли штатом (штатним розписом) передбачено два військових звання або диференційованих посадових оклади, до уваги береться вище військове звання або більший посадовий оклад.
Призначення військовослужбовців на інші посади також здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 70 цього Положення.
61. Військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю та набутим досвідом служби. У разі коли є потреба в призначенні військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка, підвищення кваліфікації).
Переміщення військовослужбовців по службі проводиться, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних командирів (начальників).
62. Військовослужбовці призначаються на військові посади, які передбачені штатами (штатними розписами) військових частин. Призначення військовослужбовців на посади і просування по службі здійснюються за результатами оцінювання (в умовах особливого періоду – за результатами складення службових характеристик), за умови перебування військовослужбовців у резерві кандидатів для просування по службі (далі – резерв). Порядок формування та використання резерву визначається командувачем Національної гвардії України.
63. Необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки військової служби з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначаються посадовими особами, які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
64. Переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані за станом здоров'я придатними або обмежено придатними до військової служби, але при цьому вони самі чи члени їх сімей мають потребу за станом здоров'я у зміні місця служби (проживання), здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
65. Призначення військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання нижчі тих, що вони мають, може здійснюватися у випадках, передбачених підпунктом 3 пункту 60 цього Положення, а також у разі переміщення військовослужбовців для подальшого проходження військової служби в місцевостях з установленими строками військової служби.
66. Переміщення військовослужбовців із вищих посад на нижчі здійснюється на підставах, передбачених абзацами другим – шостим підпункту 3 пункту 60 цього Положення, прямими командирами (начальниками) в межах наданих їм прав щодо призначення на посади.
67. Військовослужбовці, переміщені з вищих посад на нижчі, у подальшому просуваються по службі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 60 цього Положення, а понижені в посаді в дисциплінарному порядку – також після зняття дисциплінарного стягнення.
Військовослужбовець, який був призначений на нижчу посаду у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у подальшому призначається на посаду, що є рівнозначною або за умови перебування в резерві вищою за посаду, яку військовослужбовець заміщував до переміщення, без додержання принципу послідовності та без урахування строку перебування на посаді, на яку він був призначений у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
68. Забороняється призначення військовослужбовців на посади в порядку службового сумісництва.
Порядок призначення на посади
69. Призначення військовослужбовців на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено подвійне найменування, здійснюється наказами посадової особи, до номенклатури призначення якої належить вища посада.
70. На посади сержантського і старшинського складу призначаються військовослужбовці, які отримали у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах) та у військових частинах підготовку відповідного рівня за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності.
71. Вибуття військовослужбовця до нового місця військової служби здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення військовослужбовця на посаду за новим місцем військової служби.
Військовослужбовці, які вибувають до нового місця військової служби, виключаються зі списків особового складу військової частини після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною витягу з наказу відповідного командира (начальника) про призначення військовослужбовця на посаду за новим місцем військової служби. До зазначеного строку не включається час перебування військовослужбовця у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.
Переміщення військовослужбовців
72. Переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.
Переміщення військовослужбовців за наявності обґрунтованих підстав, з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих командирів (начальників), на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:
між військовими частинами, що входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, – наказом начальника відповідного територіального управління Національної гвардії України;
між оперативно-територіальними об'єднаннями, військовими частинами, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, – наказом командувача Національної гвардії України.
Призначення на посади, що належать до номенклатури посад нижчої посадової особи, здійснюється наказами тих командирів (начальників), до номенклатури посад яких належать посади, з яких переміщуються військовослужбовці.
73. Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 60 цього Положення, а також якщо з урахуванням учиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби в місцевості, до якої його переміщують, що підтверджується висновком (постановою) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, що підтверджується відповідними документами, у тому числі медичним висновком;
потреба в догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були призначені його опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, що підтверджується відповідними документами, у тому числі медичним висновком, та за наявності законних підстав для перебування таких осіб на території України.
74. Переміщення військовослужбовця за станом здоров'я або за станом здоров'я членів його сім'ї, які є іноземцями чи особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України, здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання:
дружини (чоловіка), які є іноземцями чи особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України;
його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей – учнів (студентів) закладів освіти за очною (денною, вечірньою) формою здобуття освіти, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей з інвалідністю або повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, які є іноземцями чи особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України;
непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які є іноземцями чи особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України;
братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні, які є іноземцями чи особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України.
Переміщення на нове місце військової служби військовослужбовця, викликане потребою догляду за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) чи особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були призначені опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця і є іноземцями чи особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України, здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 70 цього Положення, на підставі рапорту військовослужбовця та відповідних документів, які підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді (допомозі, нагляді) за ними.
75. У разі коли переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби передбачає зміну місця проживання його сім'ї, члени якої є іноземцями чи особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України, а дружина (чоловік) військовослужбовця також проходить військову службу, одночасно з прийняттям рішення про переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби, крім випадків переміщення на підставі висновку атестації чи в порядку реалізації накладеного дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вирішується (за їх згодою) питання щодо переміщення в цю саму місцевість його (її) дружини (чоловіка).
Переміщення на нове місце військової служби також не здійснюється, якщо військовослужбовці, які перебувають у шлюбі, не можуть бути одночасно призначені на військові посади в межах одного населеного пункту (гарнізону) та в разі відмови одного з них від звільнення з військової служби.
Планова заміна військовослужбовців
76. Плановій заміні підлягають військовослужбовці на території України в місцевостях з установленим строком військової служби.
Переміщення військовослужбовців у разі планової заміни в місцевості з установленим строком військової служби здійснюється відповідно до цього Положення. Перелік таких місцевостей визначається Кабінетом Міністрів України, а строк військової служби встановлюється відповідно до законодавства України.
Повторне направлення військовослужбовців без їх згоди в місцевості з установленим строком військової служби раніше ніж через 5 років не допускається.
Військовослужбовець, який проходить військову службу в місцевості з установленим строком військової служби, може бути залишений для подальшого проходження військової служби на строк до одного року. При цьому максимальний строк військової служби не може перевищувати встановленого законом строку військової служби в такій місцевості.
Перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів (начальників)
77. Зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначати на посади, для вирішення питання щодо подальшого їх службового використання допускається в разі:
1) розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених військовослужбовців;
2) якщо посада, на яку призначено військовослужбовця, належить до номенклатури посад нижчої посадової особи і не є вакантною;
3) пониження в посаді у зв'язку з виконанням накладеного дисциплінарного стягнення або призначення на нижчу посаду на підставі висновку атестації, якщо неможливо відразу призначити військовослужбовця на нижчу посаду;
4) визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією за станом здоров'я непридатним чи обмежено придатним до військової служби – до звільнення з військової служби;
5) якщо стосовно військовослужбовця застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовано таке покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні;
6) якщо військовослужбовець відсутній більше десяти днів, – до повернення військовослужбовця у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
7) якщо військовослужбовець перебуває на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи в полоні, як заручник або інтернована особа, – до його повернення;
8) перебування військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку – за медичними показниками), у разі розформування військової частини Національної гвардії України та за відсутності можливості перемістити такого військовослужбовця на вакантну посаду – до закінчення відпустки по догляду за дитиною.
Військовослужбовець звільняється з посади та зараховується в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Військовослужбовець, який зарахований в розпорядження відповідно до підпунктів 1 – 4 цього пункту, продовжує проходити військову службу згідно із цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої він перебуває.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування в розпорядженні відповідних командирів (начальників).
Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває в розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування в розпорядження посадової особи, яка має право призначати на посаду).
78. Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, крім випадків, передбачених підпунктом 5 пункту 77 цього Положення.
Порядок призначення військовослужбовців на посади під час проведення організаційно-штатних заходів
79. Під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, до кадрового органу згідно з номенклатурою посад не пізніше ніж за два місяці до встановлених строків проведення таких заходів подається список військовослужбовців, які вивільняються, із пропозиціями щодо їх подальшого службового використання.
У разі неможливості призначення військовослужбовців, які вивільняються, на рівнозначні посади вони:
призначаються на нижчі посади (не більш як на один ступінь чи за їх згодою більше ніж на один ступінь, якщо посадовий оклад при цьому не зменшується);
зараховуються в розпорядження відповідного командира (начальника) згідно з підпунктом 1 пункту 77 цього Положення;
звільняються з військової служби в установленому порядку (у разі відсутності згоди на призначення на нижчі посади більше ніж на один ступінь або відсутності згоди на переміщення на посади у випадках, визначених абзацами третім – п'ятим пункту 73 цього Положення).
Нижчими на один ступінь посадами, на які може бути призначений військовослужбовець у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вважаються посади, рівнозначні найближчій нижчій посаді в конкретному підрозділі, де проходив службу військовослужбовець до проведення організаційних заходів, а в разі відсутності в цьому підрозділі нижчих посад – нижчим посадам в інших підрозділах.
80. Під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення військових посад, переважне право на призначення надається військовослужбовцям із вищою кваліфікацією і вищою оцінкою службової діяльності.
За рівних показників в оцінці службової діяльності і кваліфікації перевага в призначенні надається військовослужбовцям:
які є одруженими та мають двох і більше утриманців, які на законних підставах перебувають на території України;
у сім'ях яких немає інших працюючих членів сім'ї, які є іноземцями чи особами без громадянства і на законних підставах перебувають на території України, або є громадянами України;
які мають тривалий досвід військової служби;
які є учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та особами, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
які є авторами винаходів і раціоналізаторських пропозицій;
які внаслідок проходження військової служби отримали каліцтво або захворювання.
Перевага в призначенні може надаватися також іншим військовослужбовцям, якщо це передбачено законодавством України.
Порядок тимчасового виконання обов'язків
81. У зв'язку зі службовою необхідністю на військовослужбовця, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, перебування на якій не потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, а саме:
1) вакантною – за його згодою;
2) невакантною – у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади військовослужбовця, який її займає.
Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою не має перевищувати 6 місяців, а за невакантною – 4 місяців.
На військовослужбовця, який займає штатну посаду, за його згодою може бути покладено виконання обов'язків за невакантною посадою на час перебування військовослужбовця, який її займає, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку.
На військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою може бути покладено на строк не більше 2 місяців.
82. Тимчасове виконання обов'язків покладається на військовослужбовців наказом командира (начальника) військової частини. Для тимчасового виконання обов'язків за вакантними і невакантними військовими посадами можуть призначатися:
1) особи рядового складу – на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання рядового складу;
2) особи сержантського і старшинського складу – на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання сержантського і старшинського складу.
Порядок усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень або відсторонення від посади
83. Усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира (начальника) до закінчення розгляду справи судом.
Відсторонення військовослужбовців від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 Кримінального процесуального кодексу України.
Військовослужбовці, які усунуті від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади (якщо до них не застосовано запобіжних заходів у виді домашнього арешту або тримання під вартою), продовжують проходити військову службу згідно із цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених командиром (начальником) військової частини.
Поновлення у правах військовослужбовців, усунутих від виконання службових обов'язків, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Військовослужбовці, відсторонені від виконання службових повноважень, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення поновлюються у виконанні службових повноважень, їм відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Військовослужбовці, які були відсторонені від посади, поновлюються в установленому порядку на посаді в разі скасування відповідної ухвали слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, винесення судом виправдувального вироку, закриття кримінального провадження.
Особливості проходження військової служби військовослужбовцями, яким призначено кримінальне покарання
84. Військовослужбовці, до яких застосовано таке покарання, як арешт, проходять військову службу з урахуванням обмежень, що застосовуються до них згідно з правилами утримання військовослужбовців на гауптвахті, передбаченими Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
85. Військовослужбовці, до яких застосовано такі покарання, як арешт або службове обмеження, не можуть бути переміщені до нового місця служби (крім випадку, передбаченого пунктом 73 цього Положення) або підвищені у військовому званні, призначені на вищу посаду.
Військовослужбовці, до яких застосовано таке покарання, як тримання в дисциплінарному батальйоні, звільняються з посади і зараховуються в розпорядження відповідного командира (начальника) згідно з підпунктом 5 пункту 77 цього Положення.
86. Військовослужбовці, які були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або винесення судом виправдувального вироку, закриття кримінального провадження направляються до військових частин, у списках особового складу яких вони перебували за останнім місцем проходження військової служби, для подальшого проходження служби, де їх поновлюють у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення) і на посадах або звільняють із військової служби в запас (відставку) з поновленням у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення).
До загального строку військової служби, строку вислуги у військовому званні та строку контракту зараховується час відбування військовослужбовцями покарання в місцях позбавлення або обмеження волі та перебування під вартою, час тримання в дисциплінарному батальйоні, якщо вони були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або ухвалення судом виправдувального вироку, закриття кримінального провадження.
До загального строку військової служби, строку вислуги у військовому званні та строку контракту не зараховується час відбування військовослужбовцем такого покарання, як арешт (крім випадків, передбачених статтею 55 Кримінально-виконавчого кодексу України), строк самовільного залишення військової частини або місця служби на строк понад 10 діб незалежно від причини залишення, а також час відбування військовослужбовцем покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
V. Відрядження
87. Військовослужбовці можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою:
навчання на курсах, проходження зборів;
участі в заходах, пов'язаних із підготовкою військ (сил);
участі в засіданнях судів або прибуття за викликом органів досудового розслідування;
забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;
супроводження (за потреби) окремих військовослужбовців, хворих або команд військовослужбовців та конвоювання заарештованих і засуджених;
отримання нагород;
участі в планових заходах (збори, семінари, засідання, наради тощо);
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
реабілітації за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), пов'язаних з виконанням ними обов'язків військової служби, та забезпечення супроводження таких військовослужбовців, а також для проходження психологічної, медико-психологічної реабілітації;
в інших випадках за викликом (розпорядженням) старших командирів (начальників).
Військовослужбовці направляються у відрядження за рішенням командирів (начальників) військових частин або старших командирів (начальників), про що видається наказ командира (начальника) військової частини по стройовій частині.
88. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.
Військовослужбовці після прибуття до пункту відрядження зобов'язані в установлений строк з'явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони відряджені, повідомити командуванню військової частини Національної гвардії України, у якій вони проходять військову службу, про прибуття до пункту відрядження, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання.
89. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного в посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.
У разі затримки в дорозі з незалежних від військовослужбовця причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки в командира (начальника) військової частини, до якої був відряджений, у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі їх відсутності – в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити про затримку командиру (начальнику) військової частини, у якій він проходить військову службу.
У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений військовослужбовець повинен негайно повідомити про це командиру (начальнику) військової частини, до якої був відряджений, військовому коменданту на транспорті або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі їх відсутності – посадовим особам Національної поліції України, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також командиру (начальнику) військової частини, у якій він проходить військову службу.
90. Військовослужбовець за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з пункту відрядження, повинен повідомити про це командиру (начальнику) військової частини, у якій він проходить військову службу, через командира (начальника) військової частини, до якої був відряджений, начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі їх відсутності – через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки.
Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки мають бути підтверджені відповідними документами.
91. Про затримку військовослужбовця понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, посадова особа, у розпорядження якої він прибув, командир (начальник) військової частини, до якої був відряджений військовослужбовець, або начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язані повідомити командиру (начальнику) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження, із зазначенням причин затримки.
У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни в період відрядження командир (начальник) військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки мають право припинити відрядження з відповідною позначкою про це в посвідченні про відрядження із зазначенням причини припинення відрядження, строку прибуття військовослужбовця до військової частини, повідомивши про це командиру (начальнику) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження.
92. У разі неповернення військовослужбовця з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження, негайно надсилає запит посадовій особі, у розпорядження якої був відряджений військовослужбовець, командиру (начальнику) військової частини, яка розташована за місцем відрядження, або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після одержання відповіді на запит про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув з нього, командир (начальник) військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження, організовує його розшук в установленому порядку.
VI. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації
93. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації військовослужбовців проводиться у відповідних навчальних частинах (центрах) та військових частинах Національної гвардії України, а також на договірних засадах у навчальних частинах Збройних Сил України чи правоохоронних органів спеціального призначення та закладах освіти системи Міністерства внутрішніх справ України шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки.
Порядок направлення військовослужбовців для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та проходження ними такої підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) визначається Міністерством внутрішніх справ України.
94. У разі оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану підготовка іноземців для призначення на посади сержантського і старшинського складу проводиться на спеціальних курсах у військових частинах, що утримуються на штатах воєнного часу.
95. Після закінчення підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації в навчальних частинах (центрах) військовослужбовці повертаються до військових частин, що їх направили на підготовку.
96. У разі невиконання програми підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації або відмови від подальшого навчання, а також у разі виявлення недисциплінованості військовослужбовці відраховуються з навчання та направляються до військових частин, з яких вони були направлені на навчання. До військових частин надсилаються також витяг із наказу про відрахування з навчання та документи, що були підставою для цього.
На підставі отриманих документів командири (начальники) військових частин, де проходять військову службу відраховані з навчання військовослужбовці, приймають рішення про призначення (залишення) їх на посади за раніше отриманими спеціальностями або припиняють (розривають) з ними контракт про проходження військової служби та звільняють їх з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
VII. Проведення атестування
97. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення щорічного (незалежного) оцінювання та періодичного атестування військовослужбовців.
Як додаткова інформація для прийняття кадрових рішень може складатися службова характеристика військовослужбовця.
98. Періодичне атестування здійснюється для визначення перспектив подальшого службового використання військовослужбовців на підставі аналізу їх службової діяльності за міжатестаційний період.
Щорічне оцінювання здійснюється для визначення відповідності військовослужбовців займаним посадам, створення резерву для просування по службі за результатами оцінки їх службової діяльності за рік та прийняття рішень щодо просування або переміщення військовослужбовців.
99. Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
VIII. Відпустки
100. Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка зі збереженням грошового та матеріального забезпечення.
Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.
101. Військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.
102. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) зі збереженням грошового та матеріального забезпечення.
103. Відпустки, зазначені у пунктах 100 – 102 цього Положення, надаються в порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
104. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі коли Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
IX. Залишення на військовій службі понад граничний вік
105. З метою збереження досвідчених кадрів або в разі неможливості укомплектування окремих посад фахівцями належного рівня кваліфікації на військовій службі понад граничний вік на їх прохання можуть бути залишені окремі військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді та визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби. Такі військовослужбовці можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік на строк, визначений частиною другою статті 22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Під час розгляду питання про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік ураховуються:
рівень індивідуальної підготовки;
досвід проходження військової служби у військових підрозділах;
бойовий досвід.
106. Військовослужбовці, які прийняли рішення продовжувати військову службу понад граничний вік, подають рапорт за підпорядкованістю з проханням продовжити військову службу понад граничний вік.
107. Питання про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік порушується посадовими особами, які мають право видавати накази по особовому складу, і вище.
За рішенням командира (начальника) військової частини питання стосовно військовослужбовця розглядається на засіданні атестаційної комісії військової частини.
108. За направленням командира (начальника) військової частини військовослужбовець повинен пройти медичне обстеження щодо придатності до військової служби. Військовослужбовці, які відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії визнані за станом здоров’я обмежено придатними чи непридатними до військової служби, на військовій службі понад граничний вік не залишаються.
109. Рішення про залишення осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі приймається посадовими особами, яким надано право їх звільнення з військової служби відповідно до пункту 112 цього Положення.
Посадовій особі, яка приймає рішення про залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік, подаються такі документи:
клопотання про залишення на військовій службі понад граничний вік;
подання;
рапорт військовослужбовця з проханням продовжити військову службу понад граничний вік;
довідка військово-лікарської комісії з висновком про придатність військовослужбовця до військової служби за контрактом;
два примірники контракту, підписані військовослужбовцем, про проходження військової служби понад граничний вік;
копії останньої атестації військовослужбовця.
Документи до відповідного кадрового органу надсилаються до 1 жовтня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.
Відповідний кадровий орган готує документи для прийняття рішення щодо залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік посадовими особами, визначеними в пункті 112 цього Положення.
Прийняття рішень та видання наказів по особовому складу про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік здійснюється до 1 грудня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі.
110. Накази про залишення військовослужбовців понад граничний вік перебування на військовій службі доводяться до них особисто командирами (начальниками) військових частин.
111. Особи, залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку, на який їм продовжено військову службу, на загальних підставах.
Військовослужбовці, про залишення яких понад граничний вік перебування на військовій службі рішення не прийнято, включаються до плану звільнення з військової служби на наступний рік, про що командири (начальники) військових частин особисто повідомляють їм у письмовій формі.
X. Звільнення з військової служби.
Права посадових осіб щодо звільнення з військової служби
112. Звільнення військовослужбовців із військової служби з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється:
1) у військових званнях до головного сержанта (головного корабельного старшини) включно за всіма підставами – командирами бригад (полків) і посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі;
2) у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами – начальниками територіальних управлінь Національної гвардії України і посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі;
3) у військових званнях до головного майстер-сержанта (головного майстер-старшини) включно за всіма підставами – командувачем Національної гвардії України.
Вимоги щодо звільнення з військової служби
113. Звільнення військовослужбовців з військової служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, зокрема у разі скорочення посади, яку займає військовослужбовець, ліквідації (розформування), реорганізації військової частини Національної гвардії України, допускається лише у разі неможливості використання таких військовослужбовців на військовій службі.
Неможливість використання військовослужбовців на військовій службі визначається відсутністю вакантних рівнозначних посад за основною або спорідненою військовими спеціальностями, на які вони можуть бути призначені, що підтверджується відповідними кадровими органами, у межах оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, а також військових частин, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з урахуванням пункту 3 цього Положення.
114. Звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється в разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Дисциплінарне стягнення у виді звільнення з військової служби через службову невідповідність накладається на військовослужбовців посадовими особами, визначеними статтями 12, 55, 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Виконання дисциплінарного стягнення у виді звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється у строки, визначені статтею 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Виконання проводиться шляхом видання наказів по особовому складу посадовими особами, визначеними пунктом 112 цього Положення, про звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність.
115. Звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється за підсумками атестування, а також у разі якщо протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби обов'язків (зобов'язань) військовослужбовець два або більше разів притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Національній гвардії України.
116. За наявності підстав, передбачених частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовець може бути звільнений із військової служби під час досудового розслідування або судового провадження, якщо до нього не застосовано заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді затримання особи або запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою, з одночасним повідомленням про звільнення відповідних органів досудового розслідування чи суду.
117. Військовослужбовці, які загинули (померли), а також особи, позбавлені військового звання, виключаються зі списків особового складу Національної гвардії України наказами по особовому складу командирів (начальників), яким надано право видавати накази по особовому складу, і вище незалежно від номенклатури посад.
118. Військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби в порядку, установленому законодавством України.
У разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав унаслідок незаконного звільнення. Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку, установленого для присвоєння чергового військового звання. У такому разі контракт, строк дії якого закінчився під час вимушеного прогулу, продовжується на строк вимушеного прогулу і строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту. Новий контракт із таким військовослужбовцем укладається в порядку, визначеному цим Положенням.
119. З військовослужбовцями, які проходять військову службу, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення. Бесіда з питань звільнення проводиться командиром (начальником) військової частини, у якій вони проходять військову службу, або його заступником.
Форма та порядок оформлення документа, у якому відображається зміст бесіди, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Оформлений за результатами бесіди документ зберігається в особовій справі військовослужбовця.
120. У разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби поновлення його на попередній або рівнозначній посаді здійснюється наказом посадової особи, яка має право звільняти цю категорію військовослужбовців із військової служби, їй рівнозначну або вищу.
У наказі посадової особи про поновлення військовослужбовця на посаді зазначається про виплату такому військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав унаслідок незаконного звільнення.
Порядок звільнення
121. Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби.
122. Перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, за потреби проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.
Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років робиться відповідний запис на цьому самому аркуші, що засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.
Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення військовослужбовця з військової служби. Спірні питання щодо зарахування вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються уповноваженим структурним підрозділом Головного управління Національної гвардії України.
Порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством внутрішніх справ України.
Розрахунок вислуги років військовослужбовців, які звільняються з військової служби за всіма підставами, передбаченими частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється військовою частиною, у якій проходить службу військовослужбовець.
Особова справа після звільнення військовослужбовця надається до Центрального архівного відділу Національної гвардії України для зберігання та обліку.
123. Перед вирішенням питання про звільнення з військової служби військовослужбовці направляються для встановлення придатності до військової служби за станом здоров'я на медичний огляд військово-лікарською комісією, висновки якої враховуються для визначення підстав щодо звільнення.
Військовослужбовці, які звільняються з військової служби на підставах, передбачених підпунктами "д", "е", "з" та "и" пункту 1, підпунктами "д", "е", "ж" та "з" пункту 2, підпунктом "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", не направляються на медичний огляд військово-лікарською комісією і не підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я.
На медичний огляд військово-лікарською комісією також не направляються військовослужбовці у разі, якщо вони письмово відмовилися від проходження медичного огляду.
124. У разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту видання наказу про звільнення та здавання посади військовослужбовцем повинні бути здійснені не пізніше дня закінчення строку контракту, якщо інше не передбачено законодавством України.
125. Наказ про застосування до військовослужбовця такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з військової служби через службову невідповідність, є підставою для видання наказу про його звільнення.
Порядок оформлення документів для видання наказу про звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність визначається Міністерством внутрішніх справ України.
126. Військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів і які не набули права на пенсію за вислугою років, командир (начальник) попереджує про звільнення в письмовій формі не пізніше ніж за два місяці до проведення таких заходів.
127. Військовослужбовці, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я.
Після отримання військовою частиною, у якій проходить військову службу військовослужбовець, висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність такого військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються (передаються) визначеній у пункті 112 цього Положення відповідній посадовій особі, яка видає наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби негайно.
Рішення про подальше проходження військової служби військовослужбовцями, яких визнано обмежено придатними до проходження військової служби в мирний час, приймає посадова особа, до чиєї номенклатури призначення належить посада, яку займає військовослужбовець, на підставі відповідних клопотань.
128. Військовослужбовці за наявності кількох підстав, передбачених підпунктами "а" – "в", "ґ", "ж", "к" і "п" пункту 1, підпунктами "а" – "в", "ґ", "й", "к" і "н" пункту 2 та підпунктами "а", "б", "г" і "ґ" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них.
У наказах командирів (начальників) для військовослужбовців, які звільняються з військової служби, можуть бути застосовані такі види заохочення, як оголошення подяки, нагородження грамотою, цінним подарунком, грошовою премією, занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини.
Військовослужбовцям, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років у разі звільнення за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, може бути надано право носіння військової форми одягу.
Накази про звільнення військовослужбовців із військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
129. Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини.
Під час звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, у якій відповідний командир (начальник) в обов'язковому порядку надає висновок. Ця характеристика додається до особової справи військовослужбовця.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
130. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо під час звільнення не допущені порушення законодавства України і не виникли нові обставини, пов'язані зі звільненням.
Особливості звільнення деяких категорій військовослужбовців
131. Військовослужбовці, яким за вироком суду призначено покарання, не пов'язане з позбавленням або обмеженням волі, та ті, яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, підлягають звільненню з військової служби.
Особи, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, у разі скасування вироку суду поновлюються на військовій службі.
Особи, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, у разі зміни вироку суду можуть бути поновлені на військовій службі за рішенням командира (начальника), якому надано право звільнення цієї особи з військової служби, прийнятим на підставі клопотання командира (начальника) військової частини Національної гвардії України, у якій особа проходила військову службу перед звільненням.
132. Виключення зі списків особового складу Національної гвардії України осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, визнаних судом безвісно відсутніми або оголошених померлими, здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 112 цього Положення, на підставі рішень суду про таке визнання чи оголошення.
ХІ. Особливості проходження військової служби в особливий період
133. Атестування військовослужбовців в особливий період не проводиться. У разі подання документів із питань призначення їх на посади, нагородження чи присвоєння чергових військових звань складаються службові характеристики.
134. Для доукомплектування Національної гвардії України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пункту 62 цього Положення.
135. Лікування, реабілітація та санаторно-курортне лікування військовослужбовців здійснюються в порядку, визначеному законодавством України, у закладах охорони здоров'я, у тому числі Міністерства внутрішніх справ України, та за кордоном.
Керівник Офісу Президента України А.ЄРМАК