Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" п о с та н о в л я ю:
1. Затвердити Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України (додається).
2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 25 жовтня 2019 року № 775/2019
ПОЛОЖЕННЯ
про проходження громадянами України служби у військовому
резерві Державної прикордонної служби України
І. Загальна частина
1. Це Положення визначає порядок добору, умови прийняття громадян України (далі – громадяни) на службу у військовому резерві Державної прикордонної служби України (далі – Держприкордонслужба) та проходження ними служби у військовому резерві.
2. Службу у військовому резерві Держприкордонслужби (далі – військовий резерв) проходять громадяни, придатні до військової служби за станом здоров'я, які не досягли граничного віку перебування у військовому резерві та здатні з урахуванням місця проживання (перебування), професійних і моральних якостей до проходження служби у військовому резерві.
3. Громадяни, які виконують військовий обов'язок шляхом проходження служби у військовому резерві, є резервістами.
4. Чисельність резервістів визначається Адміністрацією Держприкордонслужби з урахуванням бюджетних асигнувань, передбачених на утримання Держприкордонслужби.
5. Громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період військовослужбовці, які звільнені з військової служби в Адміністрації Держприкордонслужби, її розвідувальному органі, регіональних управліннях, загонах морської охорони, прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах, закладах освіти, науково-дослідній установі, органах забезпечення, підрозділах спеціального призначення Держприкордонслужби (далі – органи Держприкордонслужби) і відповідають вимогам, установленим пунктом 141 цього Положення, – в обов'язковому порядку.
6. Проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами обов'язків служби відповідно до завдань, покладених на органи Держприкордонслужби, в яких вони проходять службу у військовому резерві на відповідних посадах, згідно з вимогами законодавства та умовами контракту.
7. Граничним віком перебування у військовому резерві є граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі другого розряду.
8. Громадяни, прийняті на службу у військовому резерві, під час проходження перших зборів складають Військову присягу на вірність Українському народу, якщо вони не складали її раніше.
9. Початком проходження служби у військовому резерві вважається день видання наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби (далі – начальник органу Держприкордонслужби) про прийняття громадянина на службу у військовому резерві та його призначення на посаду.
Закінченням проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день закінчення строку дії контракту чи інший день, зазначений у пункті 44 цього Положення, але не раніше дня видання наказу начальника органу Держприкордонслужби про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.
10. Резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки служби у військовому резерві:
1) на території органу Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, або в іншому місці її проходження протягом службового (навчального) часу, включаючи заняття, перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2) на шляху прямування до місця виконання обов'язків служби у військовому резерві або зі служби, під час службових поїздок;
3) поза межами органу Держприкордонслужби, якщо перебування там передбачено обов'язками резервіста або наказом відповідного начальника органу Держприкордонслужби.
11. Проходження резервістом служби у військовому резерві відображається в його військово-облікових документах, форма та порядок ведення яких установлюються Генеральним штабом Збройних Сил України.
12. Інформація про строки проведення підготовки і зборів у наступному році доводиться до резервістів та їх роботодавців до 1 грудня поточного року начальником органу Держприкордонслужби, в якому ці резервісти проходять службу у військовому резерві, а в поточному році – під час підписання першого контракту або в разі зміни строків підготовки резервістів – не пізніше ніж за один місяць до початку зборів.
13. Перелік органів Держприкордонслужби, які в особливий період комплектуються резервістами, їх чисельність і посади, які в цей період підлягають заміщенню резервістами, установлюються Адміністрацією Держприкордонслужби.
14. Адміністрація Держприкордонслужби забезпечує виконання та контроль за додержанням вимог законодавства з питань проходження громадянами служби у військовому резерві.
Адміністрація Держприкордонслужби щороку до 1 листопада подає до Генерального штабу Збройних Сил України інформацію про чисельність резервістів, заплановану для комплектування органів Держприкордонслужби.
15. Органи Держприкордонслужби проводять роз'яснювальну роботу, добір, прийняття громадян на службу у військовому резерві, ведуть їх облік, організовують і здійснюють військову підготовку резервістів, створюють умови для проходження ними служби у військовому резерві.
ІІ. Прийняття на службу у військовому резерві
16. Добір громадян для проходження служби у військовому резерві проводиться органами Держприкордонслужби із числа:
1) військовослужбовців, які звільняються з військової служби в запас із органів Держприкордонслужби або з військових частин інших військових формувань, що дислокуються поблизу, і проживають (перебувають) поблизу цих органів Держприкордонслужби;
2) військовозобов'язаних, які проживають (перебувають) у населених пунктах, в яких або поряд з якими дислокуються органи Держприкордонслужби або їх підрозділи.
17. Громадянин може бути відібраний для проходження служби у військовому резерві за умови відповідності вимогам пункту 2 цього Положення і якщо до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві йому залишилося не менше п'яти років.
Не може бути відібраний для проходження служби у військовому резерві громадянин, який в установлених законом випадках не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
18. Громадянин, який виявив бажання проходити службу у військовому резерві, подає:
1) рапорт начальнику органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу, – для військовослужбовця, який звільняється з військової служби в запас;
2) заяву начальнику органу Держприкордонслужби, що проводить добір, – для військовозобов'язаного.
Громадянин, який виявив бажання проходити службу у військовому резерві, подав відповідний рапорт або заяву та відібраний для проходження служби у військовому резерві, є кандидатом для зарахування на службу у військовому резерві (далі – кандидат).
19. Особова справа кандидата оформляється в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України, та ведеться органом Держприкордонслужби, в якому кандидат виявив бажання проходити службу у військовому резерві.
20. Для встановлення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я кандидат за направленням органу Держприкордонслужби проходить обов'язковий медичний огляд в установленому законодавством порядку.
21. Оформлення документів для надання кандидату в разі потреби допуску до державної таємниці здійснюється відповідно до вимог законодавства.
22. За результатами розгляду матеріалів особової справи кандидата начальник органу Держприкордонслужби, в якому кандидат виявив бажання проходити службу, приймає рішення про прийняття його на службу у військовому резерві та укладення з ним відповідного контракту або про відмову у прийнятті на службу у військовому резерві. Про прийняте рішення начальник органу Держприкордонслужби письмово повідомляє кандидату.
23. У повідомленні про рішення начальника органу Держприкордонслужби про відмову у прийнятті громадянина на службу у військовому резерві зазначаються причини такої відмови. Особова справа кандидата, якому відмовлено у прийнятті на службу, зберігається в органі Держприкордонслужби протягом строку, встановленого Міністерством внутрішніх справ України.
24. Прийняття громадян для проходження служби у військовому резерві здійснюється Головою Державної прикордонної служби України та начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видавати накази по особовому складу згідно з повноваженнями, визначеними пунктом 35 цього Положення.
25. Із громадянином, щодо якого прийнято рішення про прийняття на службу у військовому резерві, укладається контракт про проходження служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України (далі – контракт) за формою, що додається.
26. Контракт – письмова угода, укладена відповідно до вимог, визначених цим Положенням, між громадянином і державою, від імені якої виступає орган Держприкордонслужби, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження служби у військовому резерві.
27. Контракт є підставою для видання наказу начальника органу Держприкордонслужби про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення його на посаду або про продовження служби у військовому резерві.
28. Перший контракт укладається:
із резервістами, які приймаються на посади рядового складу, – строком на три роки;
із резервістами, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу, – строком на п'ять років;
із резервістами, які приймаються на посади офіцерського складу, – строком на п'ять років.
29. Новий контракт укладається із резервістами, які бажають продовжити проходження служби у військовому резерві після закінчення строку попереднього контракту:
із резервістами, які проходять службу у військовому резерві на посадах рядового складу, – строком на три роки;
із резервістами, які проходять службу у військовому резерві на посадах сержантського і старшинського складу, – строком на п'ять років;
із резервістами, які проходять службу у військовому резерві на посадах офіцерського складу, – строком від п'яти до десяти років.
У разі присвоєння особам рядового складу первинного військового звання сержантського і старшинського складу або особам сержантського і старшинського складу первинного військового звання офіцерського складу з ними укладається новий контракт про проходження військової служби на посадах відповідно сержантського і старшинського чи офіцерського складу строком на п'ять років.
30. Строк дії останнього контракту про проходження служби у військовому резерві визначається строком, який залишився до досягнення резервістом граничного віку перебування у військовому резерві.
31. Строк, на який укладається контракт, обчислюється повними роками, крім випадку, коли контракт укладається з резервістом до досягнення ним граничного віку перебування у військовому резерві.
32. Строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності.
Перший контракт набирає чинності з дня видання наказу про прийняття громадянина на службу у військовому резерві.
33. Новий контракт про проходження служби у військовому резерві набирає чинності з дня, що настає за днем закінчення строку дії попереднього контракту.
34. Про дату набрання чинності контрактом у першому і другому його примірниках робиться відповідний запис, який засвідчується підписом начальника органу Держприкордонслужби, в якому резервіст проходить службу у військовому резерві, та скріплюється гербовою печаткою цього органу Держприкордонслужби.
Після укладення контракту кадровим підрозділом органу Держприкордонслужби робиться відповідний запис в особовій справі резервіста.
35. Право на укладення контракту про проходження служби у військовому резерві та внесення змін до нього надається:
1) начальнику органу Держприкордонслужби, який має право видавати накази по особовому складу, – з усіма громадянами, які приймаються на службу у військовому резерві в цьому органі на посади осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу, а також на посади офіцерського складу, за якими штатом передбачені військові звання до капітана (капітан-лейтенанта) включно;
2) начальнику регіонального управління, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, ректору вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби – з особами, зазначеними в підпункті 1 цього пункту, а також з усіма громадянами, які приймаються на службу у військовому резерві в цьому регіональному управлінні чи підпорядкованих йому органах, у розвідувальному органі, вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби на посади осіб офіцерського складу, за якими штатом передбачені військові звання до підполковника (капітана 2 рангу) включно;
3) Голові Державної прикордонної служби України – з особами, зазначеними в підпунктах 1 і 2 цього пункту, а також з усіма громадянами, які приймаються на службу у військовому резерві на посади осіб офіцерського складу, за якими штатом передбачені військові звання до полковника (капітана 1 рангу) включно.
36. Контракт укладається у двох примірниках, підписується громадянином і начальником органу Держприкордонслужби, до повноважень якого належить призначення резервістів на відповідні посади. Підпис начальника органу Держприкордонслужби скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Один примірник контракту зберігається в особовій справі резервіста, другий – у резервіста.
37. Резервісти, які бажають продовжити службу у військовому резерві, укладають новий контракт у разі:
закінчення строку чинного контракту про проходження служби у військовому резерві;
присвоєння особам рядового складу первинного військового звання сержантського і старшинського складу;
присвоєння особам сержантського і старшинського складу первинного військового звання офіцерського складу.
38. У разі переміщення резервіста з одного органу Держприкордонслужби до іншого контракт не розривається. Окремі умови контракту за новим місцем проходження служби у військовому резерві можуть бути переглянуті і відображені на окремому аркуші, що засвідчується підписами начальника органу Держприкордонслужби і резервіста та є невід'ємною частиною контракту.
39. Новий контракт про проходження служби у військовому резерві повинен бути укладений уповноваженими на те посадовими особами:
1) з резервістами, в яких закінчується строк чинного контракту, – не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку контракту;
2) з резервістами, які проходили службу у військовому званні рядового складу і яким присвоєно військове звання сержантського і старшинського складу, – у день видання наказу про присвоєння військового звання сержантського і старшинського складу;
3) з резервістами, які проходили службу у військовому званні сержантського і старшинського складу і яким присвоєно військове звання офіцерського складу, – у день видання наказу про присвоєння військового звання офіцерського складу.
40. Для укладення нового контракту резервіст, у якого закінчується строк чинного контракту, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту подає в порядку підпорядкування рапорт посадовій особі, зазначеній у пункті 35 цього Положення.
Начальник органу Держприкордонслужби, уповноважений укласти новий контракт з резервістом, який виявив таке бажання, приймає рішення про укладення нового контракту або про відмову в його укладенні не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку чинного контракту.
Про укладення нового контракту начальник органу Держприкордонслужби, зазначений у пункті 35 цього Положення, видає наказ.
41. Резервісти, які своєчасно не виявили бажання укласти новий контракт, звільняються зі служби у військовому резерві в установленому порядку.
42. Орган Держприкордонслужби в разі прийняття громадянина на службу у військовому резерві та призначення його на посаду або продовження строку служби у військовому резерві повідомляє про це військовому комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, шляхом надсилання до цього військового комісаріату витягу з відповідного наказу. Про прийняття громадянина на службу у військовому резерві начальник органу Держприкордонслужби повідомляє також керівнику підприємства, установи або організації, де працює резервіст, шляхом надсилання письмового повідомлення.
43. Контракт припиняється (розривається), а резервіст звільняється зі служби у військовому резерві з підстав, передбачених цим Положенням.
44. Днем припинення (розірвання) контракту є:
1) день закінчення строку контракту;
2) день, зазначений у наказі начальника органу Держприкордонслужби про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві в разі дострокового припинення (розірвання) контракту;
3) день, що настає за днем смерті (загибелі) резервіста або визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
4) день, що настає за днем видання уповноваженою посадовою особою наказу про присвоєння резервісту первинного військового звання сержантського і старшинського чи офіцерського складу.
45. Про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування резервіст письмово попереджається начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу, у строк, установлений законодавством.
Дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи резервіста та його звільнення зі служби у військовому резерві здійснюється за наявності підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 125 цього Положення, після завершення двотижневого строку з дня подання ним відповідного рапорту.
46. У разі припинення дії (розірвання) контракту у примірнику, що зберігається в особовій справі резервіста, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення дії (розірвання) контракту, який завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби, в якому резервіст проходив службу, та скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Резервіст за бажанням подає до кадрового підрозділу органу Держприкордонслужби свій примірник контракту, в якому робиться відповідний запис із зазначенням підстав, за якими контракт припинено (розірвано).
ІІІ. Виклик резервістів для виконання обов'язків
служби у військовому резерві
47. Виклик резервістів для виконання обов'язків служби у військовому резерві здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби відповідно до програми підготовки резервістів на відповідний рік, яка затверджується Головою Державної прикордонної служби України за погодженням із Генеральним штабом Збройних Сил України.
У програмі підготовки резервістів на відповідний рік з урахуванням бюджетних асигнувань, передбачених на утримання Держприкордонслужби, визначаються чисельність резервістів, які викликаються для проходження підготовки, зборів, строки проходження підготовки, зборів.
48. Оповіщення резервістів про виклик до органу Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, для виконання обов'язків служби у військовому резерві організовується начальниками цих органів. Начальниками органів Держприкордонслужби організовується інформування роботодавців, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування про мету та можливі строки залучення резервістів до виконання обов'язків служби у військовому резерві або призову на військову службу під час оголошення мобілізації.
49. Про виникнення обставин, які унеможливлюють оповіщення резервіста, прибуття його до органу Держприкордонслужби для виконання обов'язків служби у військовому резерві, а також у разі зміни сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), отримання освіти, зміни місця роботи і посади резервісти особисто повідомляють органу Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу:
у мирний час – у семиденний строк;
в особливий період – в одноденний строк.
50. Протягом трьох днів після виклику резервістів для виконання обов'язків служби у військовому резерві начальники органів Держприкордонслужби надсилають списки резервістів із зазначенням військово-облікових спеціальностей та посад, на які вони призначені, до військових комісаріатів, в яких резервісти перебувають на військовому обліку.
51. Виконання обов'язків служби у військовому резерві здійснюється, як правило, в органах Держприкордонслужби, в яких резервісти проходять службу у військовому резерві.
52. У разі виконання обов'язків служби у військовому резерві в місцях постійної дислокації органів Держприкордонслужби резервісти розміщуються в казармах, як правило, в окремих їх приміщеннях, а на полігонах (у таборах) – у місцях та у спосіб розташування підрозділів, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
За рішенням начальника органу Держприкордонслужби резервісту під час виконання обов'язків служби у військовому резерві може бути дозволено у вільний час перебувати за місцем його проживання (перебування).
53. Резервіст може бути звільнений від виконання обов'язків служби у військовому резерві у зв'язку із:
смертю близького родича (батьки, дружина, чоловік, дитина, рідні брат, сестра, дід, баба) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася менше ніж за сім діб до дати початку зборів;
хворобою або необхідністю догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною чи батьками своїми або дружини (чоловіка), які проживають разом із резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;
перебуванням під слідством, а також застосуванням до резервіста адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке унеможливлює його прибуття;
потраплянням під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час виклику на збори і стала перешкодою для своєчасного прибуття;
складанням державної підсумкової атестації у закладі вищої освіти;
іншими обставинами – за рішенням начальника відповідного органу Держприкордонслужби.
Звільнення резервіста від виконання обов'язків служби у військовому резерві здійснюється начальником органу Держприкордонслужби на підставі рапорту резервіста або заяви члена його сім'ї, до якої додаються відповідні документи.
Резервіст під час виконання обов'язків служби у військовому резерві має право на відпустку за сімейними обставинами та з інших причин згідно із законодавством.
ІV. Військові звання
54. Резервісти, які проходять службу у військовому резерві в органах Держприкордонслужби, поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад, офіцерський склад.
55. До військових звань резервістів додається слово "резерву".
До військових звань резервістів офіцерського складу медичної чи юридичної служб, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова "медичної служби резерву" або "юстиції резерву".
56. Військове звання може бути первинним або черговим.
Для осіб рядового складу, які проходять службу у військовому резерві, первинним є військове звання солдата (матроса) резерву.
Для осіб сержантського і старшинського складу, які проходять службу у військовому резерві, первинним є військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) резерву.
Для осіб офіцерського складу, які проходять службу у військовому резерві, первинним є військове звання молодшого лейтенанта резерву.
Черговим військовим званням є військове звання, наступне за тим, що має резервіст.
Старшинство та послідовність військових звань визначаються відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
57. Первинне військове звання рядового складу присвоюється громадянам, які прийняті на службу у військовому резерві та не мають військового звання, або резервістам, яких було позбавлено військового звання сержантського і старшинського складу чи офіцерського складу наказом посадової особи, яка має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якої належить призначення на відповідні посади.
Присвоєння первинного військового звання рядового складу здійснюється одночасно з укладенням контракту про проходження служби у військовому резерві та призначенням резервіста на посаду або невідкладно після отримання вироку суду або наказу посадової особи про позбавлення резервіста військового звання.
Первинне військове звання сержантського і старшинського складу присвоюється резервістам рядового складу, які відповідають вимогам абзацу третього частини першої статті 20 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" або в установленому порядку пройшли навчання за програмою підготовки сержантів і старшин, начальниками органів Держприкордонслужби, яким надано право видавати накази по особовому складу.
Первинне військове звання офіцерського складу присвоюється резервістам Головою Державної прикордонної служби України.
58. Чергові військові звання резервістам присвоюються:
1) до капітана (капітан-лейтенанта) включно – начальниками органів Держприкордонслужби, яким надано право видавати накази по особовому складу;
2) до підполковника (капітана 2 рангу) включно – начальниками регіональних управлінь, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, ректором вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби;
3) до полковника (капітана 1 рангу) включно, а також присвоєння чергового військового звання достроково – Головою Державної прикордонної служби України.
59. Посадові особи, зазначені в пункті 58 цього Положення, мають право присвоювати чергові військові звання лише резервістам, які перебувають у їх прямому підпорядкуванні.
60. Військове звання старшого солдата (старшого матроса) в порядку заохочення присвоюється начальниками органів Держприкордонслужби або посадовими особами, які мають рівні з ними права чи вищі.
61. Для резервістів рядового складу, сержантського і старшинського складу встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:
солдата (матроса) резерву – два роки;
молодшого сержанта (старшини 2 статті) резерву – один рік;
сержанта (старшини 1 статті) резерву – два роки;
старшого сержанта (головного старшини) резерву – два роки;
старшини (головного корабельного старшини) резерву – два роки;
прапорщика (мічмана) резерву – п'ять років.
62. Для резервістів молодшого та старшого офіцерського складу встановлюються такі строки вислуги у військовому званні (крім офіцерів льотного складу авіації):
молодшого лейтенанта резерву, лейтенанта резерву – два роки;
старшого лейтенанта резерву, капітана (капітан-лейтенанта) резерву – три роки;
майора (капітана 3 рангу) резерву – чотири роки;
підполковника (капітана 2 рангу) резерву – п'ять років.
63. Для резервістів – офіцерів льотного складу авіації встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:
молодшого лейтенанта резерву – один рік;
лейтенанта резерву, старшого лейтенанта резерву – два роки;
капітана резерву, майора резерву – три роки;
підполковника резерву – чотири роки.
64. Строк вислуги у військовому званні старшого солдата (старшого матроса) резерву, старшого прапорщика (старшого мічмана) резерву, полковника (капітана 1 рангу) резерву не встановлюється.
65. Строк вислуги резервіста у військовому званні обчислюється з дня присвоєння йому відповідного звання.
До строку вислуги резервіста у військовому званні зараховується:
час його перебування у цьому званні на військовій службі, службі у військовому резерві;
час його перебування у званні офіцерського складу в запасі;
час перерви в службі у військовому резерві у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності або незаконним звільненням зі служби у військовому резерві.
До строку вислуги резервіста у військовому званні не зараховується час його перебування в пониженому військовому званні у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення.
66. Громадяни приймаються на службу у військовому резерві в раніше присвоєних їм військових званнях.
67. Громадянам, які приймаються на службу у військовому резерві на посади рядового складу і не мають військових звань, присвоюється військове звання солдата (матроса) резерву.
68. Військові звання присвоюються резервістам персонально та послідовно з урахуванням граничного військового звання за посадою, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
69. Первинне військове звання сержантського і старшинського складу присвоюється резервістам рядового складу, які мають вищу або професійно-технічну освіту або в установленому порядку пройшли навчання за програмою підготовки сержантів і старшин, з урахуванням потреби у відповідній категорії резервістів.
70. Первинне офіцерське військове звання молодшого лейтенанта резерву присвоюється резервістам сержантського і старшинського складу, які під час проходження служби у військовому резерві отримали вищу освіту за ступенем бакалавра за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю, за результатами атестації, а в разі, коли отримана ними спеціальність не є спорідненою, – пройшли курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, з урахуванням потреби в офіцерах такої спеціальності.
71. Чергові військові звання присвоюються резервістам, у яких закінчився строк вислуги в попередньому військовому званні та які перебувають на посадах, за якими штатом передбачені граничні військові звання, вищі за ті, що вони мають.
72. Військовослужбовцям, які мають військове звання солдата (матроса) резерву і перебувають на посадах, за якими передбачено граничне військове звання солдат (матрос) резерву, відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порядку заохочення може бути присвоєно військове звання старшого солдата (старшого матроса) резерву.
73. У разі видання наказу про присвоєння чергового військового звання в особовій справі резервіста зазначаються дата і номер цього наказу, а якщо день присвоєння військового звання і дата наказу не збігаються, – також день присвоєння військового звання.
74. Резервісту, який має армійське військове звання, у разі призначення на посаду, за якою штатом передбачено корабельне військове звання, одночасно присвоюється відповідне корабельне військове звання. У такому самому порядку присвоюється армійське військове звання резервісту, який має корабельне військове звання.
75. Присвоєння чергового військового звання (у тому числі достроково), поновлення у військовому званні до полковника резерву включно здійснюється на підставі подання:
1) на резервістів рядового складу, сержантського і старшинського складу – начальника підрозділу органу Держприкордонслужби, в якому резервісти проходять службу;
2) на резервістів офіцерського складу, які проходять службу у військовому резерві:
безпосередньо в Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, розвідувальному органі Адміністрації Держприкордонслужби, вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби – начальника відповідного структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби, регіонального управління, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби;
в інших органах, підрозділах Держприкордонслужби – начальника відповідного органу, підрозділу Держприкордонслужби, в якому цей військовослужбовець проходить службу у військовому резерві.
Подання про присвоєння чергового військового звання направляється в порядку підпорядкування не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку вислуги резервіста в попередньому військовому званні.
76. Подання про присвоєння чергового військового звання резервістам, в яких закінчився строк вислуги в попередньому військовому званні та які призначені на вищі посади, направляється протягом десяти днів після призначення резервістів на ці посади.
Зволікання з присвоєнням чергового військового звання не допускається.
77. Начальник органу Держприкордонслужби у триденний строк надсилає до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, витяг із наказу про присвоєння (позбавлення) резервісту військового звання.
78. Про присвоєння чергових військових звань резервістам оголошують начальники органів Держприкордонслужби, а в період між зборами – військові комісари за місцем перебування резервістів на військовому обліку.
79. Чергове військове звання резервісту не присвоюється в разі:
1) усунення резервіста від виконання обов'язків служби, відсторонення від виконання повноважень на посаді, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади;
2) накладення на резервіста наказом такого дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність;
3) призначення за вироком суду покарання, не пов'язаного з позбавленням чи обмеженням волі, або звільнення від відбування покарання з випробуванням на весь час дії вироку суду.
80. Резервісти (крім тих, яким присвоєно первинне військове звання) під час виконання обов'язків служби у військовому резерві можуть бути в дисциплінарному порядку понижені у військовому званні на один ступінь. У такому випадку резервістам присвоюються військові звання, нижчі на один ступінь за військові звання, які вони мали.
До поновлення резервіста в попередньому військовому званні повторне пониження у військовому званні не допускається.
81. Резервісти можуть бути позбавлені військового звання за вироком суду у зв'язку із засудженням за вчинення злочину, а також в дисциплінарному порядку під час виконання обов'язків служби у військовому резерві.
Про позбавлення резервіста військового звання в дисциплінарному порядку посадова особа, якій надано таке право Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, видає відповідний наказ.
82. Резервістам, які позбавлені військового звання за вироком суду, перед звільненням зі служби у військовому резерві присвоюється наказом начальника органу Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, військове звання солдата (матроса) резерву.
83. Резервісти, понижені у військовому званні в дисциплінарному порядку, можуть бути поновлені в попередньому військовому званні в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
84. Громадянин, позбавлений військового звання, поновлюється в попередньому військовому званні з дня позбавлення його військового звання в разі:
1) скасування або зміни вироку суду в частині позбавлення військового звання;
2) визнання в установленому порядку незаконним позбавлення резервіста військового звання в дисциплінарному порядку.
85. Громадянин, позбавлений військового звання, може бути поновлений у попередньому військовому званні за рішенням посадових осіб, які мають право присвоювати відповідні військові звання, у разі звільнення від кримінального покарання у виді позбавлення військового звання на підставі закону про амністію чи акта про помилування.
86. Громадянин, поновлений у військовому званні, користується правами і пільгами, встановленими законодавством, відповідно до поновленого військового звання.
V. Призначення на посади, звільнення з
посад, зарахування у розпорядження
87. Резервісти призначаються на посади в органах Держприкордонслужби та звільняються з цих посад прямими начальниками, яким надано право видавати накази по особовому складу відповідно до номенклатури посад.
Посада, на яку в установленому порядку було призначено резервіста, до його звільнення з неї не може комплектуватися військовослужбовцями чи іншими резервістами.
88. Призначення резервістів на посади, звільнення з посад та зарахування їх у розпорядження здійснюється:
1) резервістів рядового складу, сержантського і старшинського складу:
на посади в органах Держприкордонслужби – наказом начальника органу Держприкордонслужби;
на посади у структурних підрозділах регіонального управління та в разі переміщення резервіста з одного органу Держприкордонслужби до іншого, якщо ці органи підпорядковані регіональному управлінню, – наказом начальника регіонального управління;
в інших випадках – наказом Голови Державної прикордонної служби України або першого заступника Голови Державної прикордонної служби України;
2) резервістів офіцерського складу:
на посади в органах Держприкордонслужби, за якими штатом передбачено граничне військове звання до капітана (капітан-лейтенанта) резерву включно, – наказом начальника органу Держприкордонслужби;
на посади у структурних підрозділах регіонального управління та підпорядкованих йому органах Держприкордонслужби, вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби, за якими штатом передбачено граничне військове звання до підполковника (капітана 2 рангу) резерву включно, – наказом відповідно начальника регіонального управління, ректора вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби;
в інших випадках – наказом Голови Державної прикордонної служби України.
89. Резервіста може бути звільнено з посади та/або зараховано в розпорядження його прямим начальником, який згідно з цим Положенням уповноважений видавати накази по особовому складу та є старшим за службовим становищем, ніж начальник органу Держприкордонслужби, яким цього резервіста було призначено на посаду.
90. Призначення резервістів на посади здійснюється:
1) у разі прийняття на службу у військовому резерві;
2) на вищі посади – у порядку просування по службі;
3) на рівнозначні посади:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (далі – організаційно-штатні заходи) – за рішенням відповідного начальника;
для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в різних структурних підрозділах органу Держприкордонслужби – за рішенням відповідного начальника;
для більш доцільного використання за напрямом підготовки або спеціальністю – за рішенням відповідного начальника або на особисте прохання резервіста;
за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії – за рішенням відповідного начальника або на особисте прохання резервіста;
за сімейними обставинами – на особисте прохання резервіста;
у разі скасування резервісту допуску до державної таємниці – на посаду, не пов'язану з державною таємницею, – за рішенням відповідного начальника;
з метою усунення обставин, пов'язаних з прямим підпорядкуванням резервіста близькій йому особі або прямого підпорядкування йому близької особи у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції", – за рішенням відповідного начальника;
4) на нижчі посади:
у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду – за згодою резервіста;
за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії – за згодою чи на особисте прохання резервіста;
на особисте прохання резервіста;
в дисциплінарному порядку – за рішенням відповідного начальника;
у разі скасування резервісту допуску до державної таємниці – на посаду, не пов'язану з державною таємницею, – за згодою резервіста, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
з метою усунення обставин, пов'язаних з прямим підпорядкуванням резервіста близькій йому особі або прямого підпорядкування йому близької особи у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції", за відсутності рівнозначних посад – за рішенням відповідного начальника.
91. Посада вважається вищою, якщо штатом за цією посадою передбачено вище граничне військове звання, а в разі рівних граничних військових звань – більший посадовий оклад; нижчою, якщо штатом за цією посадою передбачено нижче граничне військове звання, а в разі рівних граничних військових звань – менший посадовий оклад; рівнозначною, якщо штатом за цією посадою передбачено рівне граничне військове звання та рівні посадові оклади.
У разі коли штатом за посадою передбачено диференційований посадовий оклад, до уваги береться вищий посадовий оклад.
92. Резервісти призначаються на посади з урахуванням фаху, який вони здобули у закладах освіти, ступеня освіти, вимог до цих посад, визначених посадовими інструкціями, та досвіду служби за фахом.
Якщо є потреба призначити резервіста на посаду, призначення на яку можливе лише після проходження ним додаткової підготовки в межах наявної в нього професійної (фахової) підготовки за відповідним напрямом підготовки чи основною або спорідненою спеціальністю, і резервіст не заперечує проти цього, його призначенню на таку посаду повинна передувати відповідна підготовка (перепідготовка).
У визначених законом випадках резервіст повинен пройти спеціальну перевірку відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також у разі потреби в установленому законодавством порядку процедуру оформлення допуску до державної таємниці.
У разі неподання або подання недостовірних відомостей резервіст не може бути призначений на відповідну посаду, а призначений на посаду підлягає звільненню з посади, якщо інше не передбачено законом.
93. Начальник органу Держприкордонслужби у триденний строк надсилає витяг із наказу про призначення резервіста на посаду до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.
94. Призначення резервістів на нижчі посади здійснюється на підставах, передбачених:
абзацами другим – четвертим і шостим – сьомим підпункту 4 пункту 90 цього Положення, – прямими начальниками в межах наданих їм прав щодо призначення на посади;
абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 90 цього Положення, якщо до резервістів було застосовано такі дисциплінарні стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, що не досягло своєї виховної мети, або пониження на посаді, – начальниками, яким надано таке право відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
95. Резервісти, понижені на посаді в дисциплінарному порядку, в подальшому просуваються по службі після зняття дисциплінарного стягнення.
96. Призначення резервістів на посади начальників режимно-секретних органів та їх заступників здійснюється відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
97. Посади керівників підрозділів в Адміністрації Держприкордонслужби та регіональних управліннях не підлягають комплектуванню резервістами.
98. Не допускається призначення резервістів на посади, проходження служби у військовому резерві на яких пов'язано з прямим підпорядкуванням резервістів близьким їм особам або прямим підпорядкуванням їм близьких осіб у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги абзацу першого цього пункту, відповідні резервісти, близькі їм особи вживають заходів до усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні резервісти та/або близькі їм особи підлягають переведенню в місячний строк в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування, а в разі неможливості переведення резервіста, який перебуває в підпорядкуванні, – звільненню зі служби у військовому резерві.
99. Призначення резервістів на посади, найменування яких відповідно до штату включає найменування двох посад, здійснюється наказами посадової особи, до номенклатури якої належить призначення за вищою посадою.
100. На посади, за якими штатом передбачені військові звання сержантського і старшинського складу, призначаються резервісти, які мають військове звання сержантського і старшинського складу або вищу освіту чи в установленому порядку пройшли навчання за програмою підготовки сержантів і старшин.
101. Резервісти, які мають військове звання прапорщик (мічман) резерву, старший прапорщик (старший мічман) резерву, з урахуванням їх ділових і моральних якостей можуть призначатися на посади, що підлягають заміщенню особами молодшого офіцерського складу, у разі коли вони проходять службу у військовому резерві на посадах, за якими передбачені військові звання прапорщиків (мічманів) резерву та старших прапорщиків (старших мічманів) резерву, не менше двох років, мають досвід роботи за фахом та вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності, та їм не підпорядковані офіцери, і звільняються з цих посад наказами прямих начальників, яким надано право призначення на ці посади осіб офіцерського складу.
У разі потреби призначення на зазначені посади осіб офіцерського складу прапорщики (мічмани) резерву та старші прапорщики (старші мічмани) резерву, які займають посади, що підлягають заміщенню особами молодшого офіцерського складу, призначаються на посади, рівнозначні тим, які вони займали до призначення на посади молодшого офіцерського складу, а в разі відсутності таких – за їх згодою на інші посади.
102. Резервіст, якому в установленому порядку скасовано допуск до державної таємниці, призначається на посаду, яка не передбачає допуску до державної таємниці. У разі неможливості призначення на таку посаду резервіст підлягає звільненню зі служби у військовому резерві.
103. Вибуття резервіста до нового місця служби здійснюється після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу або письмового повідомлення про його призначення на посаду чи зарахування в розпорядження начальника відповідного органу Держприкордонслужби‚ в тому числі доведеного технічними засобами передачі інформації. Виключення резервіста зі списків особового складу органу Держприкордонслужби здійснюється після здавання ним посади, але не пізніше ніж через один місяць від дня одержання органом витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення резервіста по службі.
104. Резервісти призначаються на вищі, рівнозначні або нижчі посади в органі Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, або за їх згодою в іншому органі Держприкордонслужби у випадках, передбачених пунктом 90 цього Положення.
Переміщення на рівнозначні посади та переміщення на нижчі посади у випадках, передбачених абзацами п'ятим та сьомим підпункту 4 пункту 90 цього Положення, в межах органу Держприкордонслужби здійснюється без згоди резервіста.
105. Зарахування резервістів у розпорядження начальників, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого проходження такими резервістами служби у військовому резерві допускається в разі:
1) ліквідації (розформування), реорганізації органу Держприкордонслужби чи його підрозділу або скорочення штатних посад, які комплектуються резервістами, якщо до закінчення встановленого строку проведення зазначених заходів не вирішено питання щодо подальшого проходження служби резервістами, які вивільняються, – до двох місяців;
2) якщо старший за службовим становищем начальник органу Держприкордонслужби здійснює переміщення резервіста, призначення якого на посаду належить до повноважень молодшого за службовим становищем начальника органу Держприкордонслужби, а також у разі переміщення резервіста на посаду до розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби – до двох місяців;
3) пониження резервіста на посаді в дисциплінарному порядку, якщо його неможливо відразу призначити на нижчу посаду, – до двох місяців;
4) якщо понад десять днів відсутні відомості про місцезнаходження резервіста, залученого до виконання обов'язків служби у військовому резерві, – до повернення резервіста до органу Держприкордонслужби або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
5) скасування резервісту допуску до державної таємниці – на період вирішення питання щодо подальшого проходження ним служби у військовому резерві, але не більше двох місяців.
Резервісти звільняються з посад і зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами начальників органів Держприкордонслужби, які мають право призначення на ці посади згідно з номенклатурою посад.
106. У разі здійснення організаційно-штатних заходів, внаслідок яких передбачається скорочення посад, які підлягають комплектуванню резервістами, до кадрового підрозділу органу Держприкордонслужби згідно з номенклатурою посад не пізніше ніж за два місяці до закінчення встановлених строків здійснення зазначених заходів подається список резервістів, які вивільняються, з пропозиціями щодо подальшого проходження служби у військовому резерві.
107. У разі здійснення в органі Держприкордонслужби організаційно-штатних заходів, внаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, у тому числі тих, що підлягають комплектуванню резервістами, на наявні посади в цьому органі спочатку призначаються військовослужбовці, а потім резервісти, які вивільнилися внаслідок здійснення таких заходів.
108. Якщо під час здійснення організаційно-штатних заходів в органі Держприкордонслужби одночасно зі скороченням посад вводяться нові посади, що відповідають напряму підготовки чи основній або спорідненій спеціальності військовослужбовців та резервістів, які вивільняються, військовослужбовці мають переважне перед резервістами право на призначення на зазначені посади.
У разі відсутності в органі Держприкордонслужби вакантних посад, які відповідають фаху, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями резервіста, посада якого внаслідок здійснення організаційно-штатних заходів скорочується, такий резервіст за його згодою призначається на посаду в іншому органі Держприкордонслужби з дотриманням порядку, визначеного цим Положенням.
Пропозиції щодо призначення на посаду доводяться до резервіста начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу у військовому резерві, чи одним з його заступників за попереднім узгодженням з посадовою особою, якій відповідно до номенклатури посад надано повноваження щодо призначення резервіста на цю посаду.
У разі неможливості призначення резервістів, які вивільняються внаслідок здійснення організаційно-штатних заходів, на рівнозначні посади (у тому числі в іншому органі Держприкордонслужби) або відсутності їх згоди на призначення на нижчі посади чи рівнозначні посади в іншому органі Держприкордонслужби такі резервісти підлягають звільненню зі служби у військовому резерві в установленому порядку.
109. У зв'язку зі службовою необхідністю на резервіста, який займає штатну посаду, під час виконання обов'язків служби у військовому резерві може бути в разі його згоди покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, зокрема:
1) вакантною посадою;
2) у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення від виконання службових обов'язків чи відсторонення від посади військовослужбовця або резервіста, який її займає.
Безперервний строк тимчасового виконання резервістом обов'язків за посадою не повинен перевищувати двох місяців.
110. Тимчасове виконання обов'язків за посадою може покладатися на резервістів:
1) рядового складу – за посадами, за якими штатом передбачені військові звання рядового складу;
2) сержантського і старшинського складу – за посадами, за якими штатом передбачені військові звання сержантського і старшинського або молодшого офіцерського складу, якщо їм не підпорядковані офіцери;
3) молодшого офіцерського складу – за посадами, за якими штатом передбачені граничні військові звання молодшого офіцерського складу або старшого офіцерського складу;
4) старшого офіцерського складу – за посадами, за якими штатом передбачені військові звання старшого офіцерського складу.
111. Тимчасове виконання обов'язків покладається за посадою на резервістів наказом начальника органу Держприкордонслужби, у підпорядкуванні якого перебуває резервіст, або наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
VІ. Службові відрядження
112. Резервісти під час виконання обов'язків служби у військовому резерві можуть бути направлені у службові відрядження самостійно або у складі підрозділу (команди) з метою:
навчання на курсах, проходження зборів, у тому числі навчальних;
участі у заходах, пов'язаних з охороною державного кордону;
здійснення розвідувальних, контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів;
забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;
супроводження іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;
супроводження (у разі потреби) окремих військовослужбовців (резервістів), хворих або команд військовослужбовців (резервістів), супроводження затриманих;
участі в засіданнях судів або прибуття (в разі потреби) до органів досудового розслідування;
ліквідації надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;
проведення службових розслідувань;
виконання інших завдань за наказом (розпорядженням) старших за службовим становищем командирів (начальників), ніж начальник органу Держприкордонслужби, в якому резервіст проходить службу у військовому резерві.
Резервісти направляються у службові відрядження за рішенням їх прямих начальників – від начальника органу Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, і вище, про що видається наказ.
113. Резервістам, які направляються у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження.
Резервістам, які направляються на лікування, для проходження медичного обстеження та військово-лікарської комісії в закладах охорони здоров'я Держприкордонслужби, видається припис.
Резервісти після прибуття до місця відрядження зобов'язані в установлений строк з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони відряджені, повідомити безпосередньому начальнику про прибуття і виконувати поставлені завдання.
114. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього резервістам заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки у проміжних пунктах.
У разі затримки в дорозі з незалежних від резервіста причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження
або довідку про причину затримки в начальника органу Держприкордонслужби, військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, у разі їх відсутності –
у місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також про свою затримку повідомити безпосередньому начальнику.
У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна резервіст, що перебуває у відрядженні, повинен негайно повідомити про це військовому коменданту на транспорті або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовому комісару, а в разі їх
відсутності – посадовим особам територіального органу Національної поліції України, місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також начальнику органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу у військовому резерві.
115. Резервіст за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з місця відрядження до органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу у військовому резерві, повинен повідомити про це начальнику цього органу Держприкордонслужби із зазначенням причин затримки.
Поважними причинами затримки резервіста у відрядженні понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, є розпорядження старших за службовим становищем командирів (начальників), ніж командир (начальник), який направив у відрядження, про продовження строку відрядження, хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо або інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.
116. У разі неповернення резервіста з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки начальник органу Держприкордонслужби, за наказом якого резервіста направлено у відрядження, негайно організовує розшук резервіста в установленому порядку.
VІІ. Підготовка, перепідготовка і
підвищення кваліфікації резервістів
117. Для резервістів, прийнятих на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які не мають досвіду військової служби, підготовка у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти є обов'язковою.
Резервісти з числа осіб офіцерського складу, які не мають досвіду військової служби, проходять підготовку у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.
118. Резервісти, прийняті на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які мають досвід військової служби та прийняті на цю службу не за основною військово-обліковою спеціальністю, проходять перепідготовку у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, а резервісти з числа осіб офіцерського складу – у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.
119. Підготовка резервістів здійснюється у складі підрозділів органів Держприкордонслужби, в яких вони проходять службу у військовому резерві, за програмами підготовки, затвердженими Адміністрацією Держприкордонслужби.
120. Резервісти, які прослужили у військовому резерві не менше одного року, можуть підвищувати свою кваліфікацію у зв'язку зі службовою необхідністю.
121. Добір кандидатів для підвищення кваліфікації, у тому числі на їх особисте прохання, здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби.
122. Резервісти після закінчення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації складають іспити за відповідними навчальними програмами.
Резервістам, які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського і старшинського складу та склали іспити, присвоюється відповідне військове звання в порядку, встановленому цим Положенням.
VІІІ. Звільнення зі служби у військовому резерві
123. Звільнення зі служби у військовому резерві здійснюється:
1) у запас – якщо резервіст не досяг граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатний до військової служби;
2) у відставку – якщо резервіст досяг граничного віку перебування в запасі або визнаний військово-лікарською комісією непридатним за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
124. Контракт припиняється (розривається), а резервіст звільняється зі служби у військовому резерві:
1) у зв'язку із закінченням строку дії контракту;
2) за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби у військовому резерві;
3) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування у військовому резерві;
4) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів – у разі неможливості подальшого перебування на службі у військовому резерві;
5) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України для військовослужбовців;
6) через службову невідповідність;
7) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання, права займати певні посади;
8) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
9) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за ініціативою резервіста);
10) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту резервістом;
11) у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом;
12) у зв'язку з бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
13) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого резервіста притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким передбачено накладення на військовослужбовця стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
14) у разі неможливості переведення резервіста на іншу посаду у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі у значенні, наведеному в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції";
15) у разі неможливості встановлення місця перебування резервіста протягом двох місяців, якщо це не пов'язано з виконанням ним обов'язків служби у військовому резерві;
16) у разі припинення громадянства України;
17) у зв'язку із виїздом на строк понад три місяці за межі України;
18) у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
19) за угодою сторін.
125. Дострокове розірвання контракту ініціюється:
1) начальником органу Держприкордонслужби за наявності підстав, передбачених підпунктами 2 – 4, 6 – 8, 10 – 19 пункту 124 цього Положення;
2) резервістом за наявності підстав, передбачених підпунктами 2, 3, 5, 9, 11, 12, 16 – 19 пункту 124 цього Положення.
126. Право на розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві та звільнення зі служби у військовому резерві з підстав, передбачених пунктом 124 цього Положення, надається:
1) начальнику органу Держприкордонслужби, який має право видавати накази по особовому складу, – з усіма резервістами у військових званнях до капітана (капітан-лейтенанта) резерву включно, які проходять службу у військовому резерві в цьому органі;
2) начальнику регіонального управління, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, ректору вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби – з резервістами, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, а також з усіма резервістами у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) резерву включно, які проходять службу у військовому резерві у структурних підрозділах регіонального управління та підпорядкованих йому органах, у розвідувальному органі, вищому військовому навчальному закладі відповідно;
3) Голові Державної прикордонної служби України – з резервістами, зазначеними у підпунктах 1 і 2 цього пункту, а також з усіма резервістами у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) резерву включно.
Звільнення резервістів здійснюється лише тими посадовими особами, в яких вони перебувають у прямому підпорядкуванні згідно з номенклатурою посад.
127. Звільнення резервіста зі служби у військовому резерві здійснюється наказом начальника, визначеного пунктом 126 цього Положення.
Начальник органу у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг із цього наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.
128. Резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає у порядку підпорядкованості рапорт та документи, що підтверджують підстави звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та військовий комісаріат, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.
У разі звільнення резервіста зі служби у військовому резерві з ініціативи командування за розпорядженням начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходить службу резервіст, кадровий підрозділ органу забезпечує підготовку подання про його звільнення.
Форма та порядок подання про звільнення зі служби у військовому резерві та перелік документів, які додаються до нього у випадках, передбачених абзацами першим і другим цього пункту, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
129. Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.
130. Перед вирішенням питання про звільнення зі служби у військовому резерві резервіст направляється для встановлення придатності до проходження служби у військовому резерві за станом здоров'я на медичний огляд військово-лікарською комісією, висновки якої враховуються для визначення підстав звільнення.
Резервіст, якого звільняють зі служби у військовому резерві з підстав, передбачених підпунктами 6 – 8, 10, 13, 15 – 17 пункту 124 цього Положення, на медичний огляд військово-лікарською комісією не направляється.
На медичний огляд військово-лікарською комісією також не направляються резервісти, які звільняються з військової служби та письмово відмовилися від проходження медичного огляду.
131. Днем звільнення резервіста зі служби у військовому резерві є день, визначений у підпунктах 1 – 3 пункту 44 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення зі служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку займав резервіст, та/або рапорту безпосереднього начальника.
132. Наказ про застосування до резервіста таких дисциплінарних стягнень, як звільнення зі служби у військовому резерві через службову невідповідність, позбавлення військового звання, є підставою для видання наказу про його звільнення.
133. Резервіста, який підлягає звільненню зі служби у військовому резерві у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів, начальник органу Держприкордонслужби не пізніше ніж за два місяці до проведення організаційно-штатних заходів письмово попереджає про звільнення.
134. Резервісти, які визнані військово-лікарською комісією непридатними або обмежено придатними до служби у військовому резерві, підлягають звільненню зі служби у військовому резерві за станом здоров'я у місячний строк після отримання органом Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, відповідного висновку.
Під час дії особливого періоду зі служби у військовому резерві за станом здоров'я звільняються резервісти:
з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до служби у військовому резерві в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу у військовому резерві;
під час воєнного стану – визнані за станом здоров'я непридатними до служби у військовому резерві з виключенням з військового обліку.
135. За наявності кількох підстав для звільнення, передбачених підпунктами 1 – 5, 9, 11, 19 пункту 124 цього Положення, резервіст може обрати одну з них за бажанням.
136. Резервіст, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення зі служби у військовому резерві у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання.
137. У разі незаконного звільнення зі служби у військовому резерві поновлення його на попередній або за його згодою іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді здійснюється наказом начальника органу Держприкордонслужби, який звільнив резервіста зі служби у військовому резерві.
Період незаконного звільнення зараховується резервісту до строку вислуги у військовому званні.
138. Звільнення зі служби у військовому резерві резервіста, визнаного судом безвісно відсутнім чи оголошеного померлим, здійснюється наказом начальника, визначеного пунктом 126 цього Положення, на підставі відповідного рішення суду.
139. Резервіст, позбавлений військового звання:
за вироком суду, – звільняється зі служби у військовому резерві після набрання вироком суду законної сили з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання;
в дисциплінарному порядку, – звільняється зі служби у військовому резерві не пізніше трьох днів після надходження до органу Держприкордонслужби наказу про позбавлення військового звання або не пізніше трьох днів з дня підписання такого наказу.
Наказ про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві видається на підставі рапорту та/або затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку він займав.
ІХ. Призов резервістів на військову службу
під час мобілізації, на особливий період
140. Призов резервістів на військову службу під час мобілізації здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби, в яких резервісти проходять службу у військовому резерві, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
X. Особливості зарахування громадян на службу
у військовому резерві в особливий період
141. В особливий період на службу у військовому оперативному резерві першої черги в обов'язковому порядку зараховуються громадяни, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають установленим вимогам проходження служби у військовому резерві.
142. Громадяни, зазначені у пункті 141 цього Положення, зараховуються на службу у військовому оперативному резерві першої черги наказом начальника органу Держприкордонслужби, уповноваженого приймати рішення про звільнення з військової служби відповідних категорій військовослужбовців, одночасно з виданням наказу про їх звільнення. У наказі про звільнення такого військовослужбовця з військової служби в обов'язковому порядку зазначається орган Держприкордонслужби, в якому він проходитиме службу у військовому оперативному резерві першої черги.
Про зарахування на службу у військовому оперативному резерві першої черги начальник органу Держприкордонслужби письмово повідомляє військовослужбовцю під особистий підпис у день звільнення.
143. Орган Держприкордонслужби в разі зарахування громадянина на службу у військовому оперативному резерві першої черги повідомляє про це військовому комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, шляхом надсилання до цього військового комісаріату витягу з відповідного наказу. Крім того, на прохання резервіста про його зарахування на службу у військовому оперативному резерві першої черги начальник органу Держприкордонслужби повідомляє керівнику підприємства, установи або організації, де працює резервіст, шляхом надсилання йому письмового повідомлення.
144. Громадяни, зараховані на службу у військовому оперативному резерві першої черги, проходять службу у військовому резерві в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження служби у військовому резерві.
145. З громадянами, зарахованими на службу у військовому оперативному резерві першої черги, контракт про проходження служби у військовому резерві не укладається.
146. Призов цієї категорії резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 140 цього Положення.
147. Зараховані на службу у військовому оперативному резерві першої черги громадяни звільняються з цієї служби після завершення особливого періоду наказом начальника, визначеного пунктом 126 цього Положення.
148. Начальник органу Держприкордонслужби у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг із цього наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.
149. Після завершення особливого періоду громадяни, які були зараховані на службу у військовому оперативному резерві першої черги, мають право в добровільному порядку укласти контракт про проходження служби у військовому резерві на умовах, визначених цим Положенням.
XІ. Матеріальне та інші види забезпечення
150. Розміри грошового забезпечення та заохочення резервістів і порядок їх виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
151. Під час проходження служби у військовому резерві резервісти забезпечуються військовою формою одягу за встановленими нормами. Для резервістів установлюються передбачені для військовослужбовців Держприкордонслужби знаки розрізнення та знаки, що свідчать про їх належність до резервістів. На резервістів поширюються правила носіння військової форми одягу.
152. Продовольче забезпечення резервістів в органах Держприкордонслужби під час виконання обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
153. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних із проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України для Держприкордонслужби.
XІІ. Відповідальність резервістів
154. Під час виконання обов'язків служби у військовому резерві резервісти несуть відповідальність, передбачену законом.
Керівник Офісу Президента України А.БОГДАН
ДОДАТОК
до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України, затвердженого Указом Президента України
від 25 жовтня 2019 року № 775/2019
(Малий Державний Герб України)
ДЕРЖАВНА ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ
КОНТРАКТ
про проходження громадянином України служби у військовому
резерві Державної прикордонної служби України
Держава, від імені якої виступає __________________________________
(найменування органу
__________________________________________________________________
Державної прикордонної служби України)
__________________________________________________________________
в особі ____________________________________________________________
(найменування посади, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи)
___________________________________________________, з однієї сторони,
та громадянин _____________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові,
__________________________________________________________________
число, місяць і рік народження, військове звання, військово-облікова спеціальність,
__________________________________________________________________,
особистий номер (якщо є), ідентифікаційний номер)
з іншої сторони, відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” та Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України уклали цей контракт про таке:
1. Громадянин _________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові)
ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок проходження служби у військовому резерві, і добровільно бере на себе зобов'язання:
проходити службу у військовому резерві Державної прикордонної служби України протягом строку дії цього контракту на умовах, визначених законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок проходження служби у військовому резерві, а також цим контрактом;
належно виконувати обов'язки служби у військовому резерві згідно із займаною посадою, програму підготовки резервістів, а також завдання, покладені на орган Державної прикордонної служби України, в якому він проходить службу;
систематично вдосконалювати теоретичні знання та практичні навички, необхідні для виконання обов'язків служби, у тому числі під час проходження підготовки та зборів;
особисто повідомляти начальнику органу Державної прикордонної служби України, в якому він проходить службу, про виникнення обставин, які унеможливлюють його оповіщення, прибуття до органу Державної прикордонної служби України для виконання обов'язків служби у військовому резерві, а також у разі зміни сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
мати при собі під час виконання обов'язків служби у військовому резерві військовий квиток;
своєчасно прибувати до місця виконання обов'язків служби у військовому резерві за викликом начальника органу Державної прикордонної служби України як в мирний час, так і під час оголошення мобілізації, в особливий період.
2. Держава, від імені якої виступає ________________________________
(найменування органу
__________________________________________________________________
Державної прикордонної служби України)
__________________________________________________________________,
зобов'язується забезпечувати громадянинові ___________________________
(прізвище, ім'я та по батькові)
__________________________________________________________________:
додержання його прав, включаючи надання гарантій правового і соціального захисту, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають статус резервістів і порядок проходження служби у військовому резерві;
призначення його на посади відповідно до професійних і моральних якостей, військового звання;
створення умов для систематичного вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок;
завчасне ознайомлення з планом заходів із підготовки на рік;
виплату в установленому законодавством порядку грошового забезпечення та одноразового грошового заохочення.
3. Контракт, укладений на __________ років, набирає чинності
з ___ __________ 20__ року та припиняє дію з ___ __________ 20__ року або (словами) (словами)
достроково з підстав та в порядку, визначених Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України.
4. Сторони зобов'язуються повідомити одна одній про намір укласти контракт на новий строк або про його неукладення не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії цього контракту.
5. Контракт укладено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в особовій справі громадянина, а другий видано громадянинові.
6. Інші умови контракту _________________________________________
__________________________________________________________________
_______________________________________________________________
|
_______________________________ |
____________________________ |
|
_______________________________ |
____________________________ |
МП
7. Зміни до контракту вносяться за письмовою згодою сторін і є його невід'ємною частиною.
8. Відповідальність сторін.
У разі невиконання чи неналежного виконання умов контракту сторони несуть відповідальність згідно із законом.
9. Підписи та адреси сторін:
|
_______________________________ |
____________________________ |
|
_______________________________ |
____________________________ |
МП
|
___ ______________ 20__ року |
___ ______________ 20__ року |
10. Контракт припинено (розірвано) ___ ____________ 20__ року у зв'язку з _____________________________________________________________________
(підстави припинення (розірвання) контракту)
_____________________________________________________________________________.
(найменування посади, військове звання, особистий підпис, прізвище та ініціали посадової особи)
МП