1. Внести до Указу Президента України від 25 червня 2002 року № 581/2002 «Про Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України» (зі змінами, внесеними Указами від 11 вересня 2006 року № 745/2006, від 3 березня 2011 року № 261/2011, від 10 квітня 2012 року № 253/2012 та від 22 лютого 2016 року № 60/2016) такі зміни:
1) назву, преамбулу та статтю 1 Указу викласти в такій редакції:
«Про Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України і заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України
__________________________________
З метою забезпечення належного та ефективного захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів за участю іноземного суб’єкта, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Україна, та заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, постановляю:
1. Затвердити Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України і заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України (додається)»;
2) Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, затверджений зазначеним Указом, викласти в новій редакції, що додається.
2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 25 червня 2002 року № 581/2002
(в редакції Указу Президента України
від 18 жовтня 2022 року № 722/2022)
ПОРЯДОК
здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України і заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України
1. Цей Порядок визначає механізм здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів за участю іноземного суб’єкта та України (далі — спір), розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України (далі — справа) і заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України (далі — заява).
Міністерство юстиції України та Міністерство закордонних справ України уповноважені відповідно до компетенції проводити консультації, переговори з міжнародними організаціями з питань, що стосуються вироблення міжнародних юридичних механізмів для розгляду справ/заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, розробляти та вносити в установленому порядку за результатами таких консультацій, переговорів відповідні пропозиції.
Дія цього Порядку не поширюється на відносини, що виникають у зв’язку із захистом прав та інтересів України під час:
урегулювання спорів, розгляду справ, учасниками яких є виключно суб’єкти міжнародного права, за винятком розгляду заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України;
урегулювання спорів, розгляду справ, пов’язаних із виконанням державних боргових зобов’язань України.
Забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду cправ, зазначених в абзаці п’ятому цього пункту, здійснюється Міністерством фінансів України разом із Міністерством юстиції України та Міністерством закордонних справ України.
Порядок забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у Європейському суді з прав людини визначається Кабінетом Міністрів України.
Дія цього Порядку поширюється на відносини, що виникають під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю інших державних органів України, ніж зазначені в абзаці шостому пункту 3 цього Порядку, їх посадових осіб та розгляду в закордонних юрисдикційних органах заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, поданих органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, у разі якщо відповідний державний орган, орган місцевого самоврядування порушив перед Міністерством юстиції України питання про необхідність здійснення захисту прав та інтересів відповідно до визначеного цим Порядком механізму.
2. Органом, відповідальним за здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду справ/заяв, є Міністерство юстиції України.
3. Терміни у цьому Порядку вживаються у такому значенні:
заінтересовані органи та організації — органи виконавчої влади, інші державні органи, підприємства, установи та організації України, яких стосуються питання, пов’язані із захистом прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду справи/заяви;
закордонний юрисдикційний орган — міжнародний судовий, міжнародний арбітражний орган, а також судовий, арбітражний орган іноземної держави. Для цілей цього Порядку закордонними юрисдикційними органами також вважаються будь-які міжнародні комісії, трибунали, спеціально утворені для розгляду заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, визначенням розміру відшкодування;
іноземний суб’єкт — іноземна юридична, фізична особа, а також іноземна держава в разі пред’явлення до неї в закордонному юрисдикційному органі позову України, пов’язаного із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України. Для цілей цього Порядку іноземними суб’єктами також вважаються громадяни України, юридичні особи України, особи без громадянства в разі пред’явлення ними в закордонному юрисдикційному органі позову до України, що має на меті або може призвести до виникнення зобов’язання держави стосовно таких осіб за результатами розгляду відповідного позову;
повідомлення про спір — офіційна претензія/звернення, надіслане іноземним суб’єктом або його уповноваженим представником, яке містить, зокрема, викладення фактів та обставин спору;
позов до України — позов (скарга, звернення) до України як держави, до Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, його посадової особи, пред’явлений іноземним суб’єктом у закордонному юрисдикційному органі;
позов України — позов (скарга, звернення, заява) до іноземного суб’єкта, пред’явлений Україною як державою, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, його посадовою особою в закордонному юрисдикційному органі. Для цілей цього Порядку позовом України також вважаються будь-які заяви, подані Україною як державою, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, його посадовою особою, органом місцевого самоврядування, його посадовою особою до закордонного юрисдикційного органу, пов’язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, визначенням розміру відшкодування;
урегулювання спору — досудове врегулювання спору чи врегулювання спору шляхом примирення під час розгляду в закордонному юрисдикційному органі справи.
4. У разі одержання повідомлення, інформації, документів щодо спору/справи Міністерство закордонних справ України повідомляє Міністерство юстиції України про спір/справу в п’ятиденний строк від дня одержання такого повідомлення, інформації, документів.
Якщо зазначене повідомлення, інформацію, документи одержано іншими заінтересованими органами та організаціями, ці органи та організації в п’ятиденний строк від дня одержання такого повідомлення, інформації, документів передають таке повідомлення, інформацію, документи Міністерству юстиції України та Міністерству закордонних справ України.
Міністерство закордонних справ України за зверненням Міністерства юстиції України надає в п’ятиденний строк від дня одержання звернення висновок про наявність імунітету України у справі, порушеній у закордонному юрисдикційному органі за позовом до України.
5. Після одержання повідомлення, інформації, документів щодо спору/справи Міністерство юстиції України для забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду справи:
1) повідомляє іноземного суб’єкта про те, що органом, відповідальним за захист прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду справи, є Міністерство юстиції України;
2) повідомляє Кабінет Міністрів України про спір/справу, а в разі одержання повідомлення, інформації, документів про спір, стосовно якого існує ризик пред’явлення або пред’явлено в закордонному юрисдикційному органі позов до Президента України, — також Президента України;
3) визначає заінтересовані органи та організації, участь яких є необхідною під час урегулювання спору, розгляду справи;
4) утворює у двадцятиденний строк від дня одержання повідомлення, інформації, документів про спір/справу міжвідомчу робочу групу для забезпечення узгодженості дій заінтересованих органів та організацій під час урегулювання спору, розгляду справи, здійснення підготовки пропозицій і рекомендацій з організаційно-правових, процедурних та інших питань, пов’язаних із забезпеченням захисту прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду справи (далі — міжвідомча робоча група).
Міжвідомчу робочу групу очолює Міністр юстиції України або один із його заступників. До її складу входять представники заінтересованих органів та організацій на рівні не нижче керівників/заступників керівників самостійних структурних підрозділів відповідних органів, організацій. Керівник міжвідомчої робочої групи може прийняти рішення про проведення засідання міжвідомчої робочої групи в режимі реального часу (онлайн) із використанням відповідних технічних засобів, зокрема через мережу Інтернет, або про участь окремих членів міжвідомчої робочої групи в її засіданні в такому режимі.
Рішення міжвідомчої робочої групи вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів групи. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував керівник міжвідомчої робочої групи. Рішення міжвідомчої робочої групи оформляється протоколом, який підписується керівником та членами міжвідомчої робочої групи;
5) здійснює згідно із законодавством України закупівлю за державні кошти робіт та послуг юридичних радників, примирювачів, фахівців, експертів, у тому числі іноземних, які мають необхідні знання для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду справи, а також на стадії проведення консультацій, переговорів із міжнародними організаціями, а також розроблення пропозицій з питань, що стосуються вироблення міжнародних юридичних механізмів для розгляду справ/заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, володіють відповідною іноземною мовою та за наявності вимог законодавства держави місця арбітражу/суду щодо атестації у відповідних державних установах, органах належним чином атестовані. Міністерство закордонних справ України за зверненням Міністерства юстиції України подає йому інформацію та рекомендації щодо залучення іноземних юридичних радників, примирювачів, фахівців, експертів;
6) вивчає факти, обставини спорів/справ. Заінтересовані органи та організації за зверненням Міністерства юстиції України подають у визначений ним строк необхідні матеріали, висновки та пояснення щодо спору/справи, забезпечують участь їхніх представників у робочих зустрічах з питань, пов’язаних із відповідним спором/справою;
7) залучає представників державних органів, підприємств, установ та організацій України (за погодженням з їх керівниками), залучає свідків;
8) інформує щокварталу Кабінет Міністрів України про стан урегулювання спору, розгляду справи, а також Президента України — у разі врегулювання спору, розгляду справи, учасником якої є Президент України.
6. Під час урегулювання спору Міністерство юстиції України, крім заходів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, з урахуванням пропозицій та рекомендацій міжвідомчої робочої групи:
1) вживає заходів, необхідних для досягнення домовленостей з іноземним суб’єктом про врегулювання спору на взаємовигідних і взаємоприйнятних умовах. Робота із досудового врегулювання спору вважається припиненою, якщо протягом шести місяців із дня направлення пропозицій про врегулювання спору іноземний суб’єкт не погодився із запропонованими умовами врегулювання спору або не запропонував врегулювати спір на інших умовах, та поновлюється в разі повторного звернення іноземного суб’єкта про досудове врегулювання спору. Про припинення/поновлення роботи із досудового врегулювання спору повідомляється Кабінет Міністрів України, а також заінтересовані органи та організації;
2) забезпечує підготовку та узгодження з іноземним суб’єктом проекту угоди про врегулювання спору (мирової угоди);
3) у разі узгодження з іноземним суб’єктом проекту угоди про врегулювання спору (мирової угоди) подає його Кабінетові Міністрів України;
4) здійснює на погоджених Кабінетом Міністрів України умовах заходи щодо врегулювання спору. Порядок забезпечення виконання зобов’язань України, пов’язаних із урегулюванням спору, і здійснення контролю за їх виконанням визначається Кабінетом Міністрів України;
5) у разі досягнення домовленостей з іноземним суб’єктом про врегулювання спору шляхом примирення під час розгляду справи звертається до закордонного юрисдикційного органу з проханням про припинення розгляду такої справи та в разі необхідності оформлення досягнутих домовленостей рішенням закордонного юрисдикційного органу.
7. У разі порушення в закордонному юрисдикційному органі справи за позовом до України Міністерство юстиції України, крім заходів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, з урахуванням пропозицій і рекомендацій міжвідомчої робочої групи:
1) забезпечує представництво України під час розгляду в закордонному юрисдикційному органі справи, порушеної за позовом до України, підготовку та подання до закордонного юрисдикційного органу необхідних процесуальних документів;
2) готує пропозиції щодо можливих заперечень стосовно компетенції закордонного юрисдикційного органу, в якому порушено справу за позовом до України;
3) готує за участю Міністерства закордонних справ України пропозиції щодо забезпечення імунітету України у справі за позовом до України.
8. За наявності спору, стосовно якого може бути пред’явлено в закордонному юрисдикційному органі позов України, Міністерство юстиції України, крім заходів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, з урахуванням пропозицій і рекомендацій міжвідомчої робочої групи:
1) готує з урахуванням юридичного висновку юридичного радника висновок про наявність правових підстав для пред’явлення в закордонному юрисдикційному органі позову України;
2) проводить аналіз можливих наслідків пред’явлення такого позову;
3) вживає в разі потреби заходів, необхідних для досягнення домовленостей про врегулювання спору на взаємовигідних і взаємоприйнятних умовах;
4) у разі недосягнення домовленостей про врегулювання спору подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо пред’явлення в закордонному юрисдикційному органі позову України;
5) пред’являє в закордонному юрисдикційному органі позов України, забезпечує представництво України під час розгляду справи, порушеної за таким позовом, забезпечує підготовку та подання до закордонного юрисдикційного органу необхідних процесуальних документів.
9. Міністерство закордонних справ України сприяє взаємодії між Міністерством юстиції України та закордонними дипломатичними установами України, міжнародними організаціями, органами та організаціями іноземних держав у процесі врегулювання спору, розгляду справи, вироблення міжнародного юридичного механізму для розгляду заяв.
10. Міністерство юстиції України здійснює передбачені цим Порядком заходи щодо забезпечення захисту прав та інтересів України під час виконання домовленостей, досягнутих за результатами врегулювання спору, а також під час оскарження, визнання та виконання рішення, ухваленого закордонним юрисдикційним органом за результатами розгляду справи.
У разі ухвалення закордонним юрисдикційним органом рішення проти України як держави, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади України, його посадової особи з порушенням норм та принципів міжнародного права, Міністерство юстиції України разом із Міністерством закордонних справ України готує спільний висновок про наявність відповідного порушення. На підставі спільного висновку Міністерство закордонних справ України вживає заходів дипломатичного характеру для припинення такого порушення.
У разі якщо порушення триває, Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства закордонних справ України, погодженим із Міністерством юстиції України та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади України, може бути застосовано відповідні заходи до іноземної держави та її майна згідно із законами України.
Керівник Офісу Президента України А.ЄРМАК