З метою забезпечення конституційного права громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці постановляю:
1. Установити, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та видів діяльності, запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням є одним із важливих напрямів реалізації соціальної політики держави, яка має здійснюватися з дотриманням таких вимог:
пріоритетності життя і здоров'я працівників у процесі виробничої діяльності підприємств, установ, організацій;
повної відповідальності роботодавців за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національної, галузевих, регіональних програм з цього питання;
посилення соціального захисту працівників, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
розширення застосування економічних методів управління охороною праці;
активізації здійснення заходів щодо підготовки кадрів з питань охорони праці.
2. Кабінету Міністрів України:
розробити та затвердити до 1 вересня 2001 року Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки та Програму розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001 - 2005 роки;
передбачати щорічно під час підготовки проектів закону про Державний бюджет України видатки на фінансування зазначених програм;
вжити заходів щодо поліпшення медико-санітарного обслуговування працівників;
вирішити питання про підвищення мотивації праці державних інспекторів з нагляду за охороною праці, їх навчання та підвищення кваліфікації.
3. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям у тримісячний строк:
розглянути питання щодо поступового виведення з експлуатації та ремонту виробничих будівель і споруд, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, інших засобів виробництва, які не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;
посилити державний контроль за дотриманням роботодавцями законодавства про охорону праці та створенням безпечних і нешкідливих умов праці;
здійснити заходи щодо поліпшення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед працівників про стан охорони праці, засоби попередження виробничого травматизму та професійних захворювань;
забезпечувати систематичний розгляд на засіданнях Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення групових та смертельних нещасних випадків на виробництві.
4. Міністерству палива та енергетики України, іншим центральним органам виконавчої влади вжити заходів щодо поліпшення стану охорони праці на підприємствах вугільної промисловості, інших об'єктах підвищеної небезпеки енергетики, впровадити ефективну систему запобігання вибухам метану на шахтах, передбачивши передусім комплексну дегазацію вугільних пластів.
5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям забезпечити взаємодію з Національної службою посередництва і примирення для оперативного розв'язання проблем з охорони праці, що виникають між сторонами соціально-трудових відносин.
1. Установити, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та видів діяльності, запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням є одним із важливих напрямів реалізації соціальної політики держави, яка має здійснюватися з дотриманням таких вимог:
пріоритетності життя і здоров'я працівників у процесі виробничої діяльності підприємств, установ, організацій;
повної відповідальності роботодавців за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національної, галузевих, регіональних програм з цього питання;
посилення соціального захисту працівників, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
розширення застосування економічних методів управління охороною праці;
активізації здійснення заходів щодо підготовки кадрів з питань охорони праці.
2. Кабінету Міністрів України:
розробити та затвердити до 1 вересня 2001 року Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки та Програму розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001 - 2005 роки;
передбачати щорічно під час підготовки проектів закону про Державний бюджет України видатки на фінансування зазначених програм;
вжити заходів щодо поліпшення медико-санітарного обслуговування працівників;
вирішити питання про підвищення мотивації праці державних інспекторів з нагляду за охороною праці, їх навчання та підвищення кваліфікації.
3. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям у тримісячний строк:
розглянути питання щодо поступового виведення з експлуатації та ремонту виробничих будівель і споруд, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, інших засобів виробництва, які не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;
посилити державний контроль за дотриманням роботодавцями законодавства про охорону праці та створенням безпечних і нешкідливих умов праці;
здійснити заходи щодо поліпшення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед працівників про стан охорони праці, засоби попередження виробничого травматизму та професійних захворювань;
забезпечувати систематичний розгляд на засіданнях Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення групових та смертельних нещасних випадків на виробництві.
4. Міністерству палива та енергетики України, іншим центральним органам виконавчої влади вжити заходів щодо поліпшення стану охорони праці на підприємствах вугільної промисловості, інших об'єктах підвищеної небезпеки енергетики, впровадити ефективну систему запобігання вибухам метану на шахтах, передбачивши передусім комплексну дегазацію вугільних пластів.
5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям забезпечити взаємодію з Національної службою посередництва і примирення для оперативного розв'язання проблем з охорони праці, що виникають між сторонами соціально-трудових відносин.