Слава Україні!
Шановні наші воїни! Шановні офіцери!
Вітаю всіх вас із завершенням навчання і дякую вам за відданість Україні, за вашу хоробрість бути тим поколінням наших офіцерів, яке захищає нашу державність – незалежність України, і яке гарантуватиме безпеку України в поствоєнному часі. Ми вже зараз маємо про це думати і дбати – про Україну після цієї війни. Про Україну, яка вистояла і зберегла себе. Про Україну, яка перемогла у битві за своє життя – перемогла силою зброї та силою дипломатії. Ми вже зараз маємо дбати про Україну миру й про безпеку нашої України через роки й десятиліття. Це те, що залежить від кожного й кожної, хто пов’язує своє життя з нашою державою та людьми, із нашою армією та безпекою. Зараз ви – молоді офіцери, і всім вам іще належить проявити себе, свої якості, свою силу. Вам іще належить вирости у досвіді та у званнях. Але я не сумніваюся, що серед вас є ті, хто обов’язково виросте із командирів у командувачів, хто зараз вдячний своїм наставникам, але й сам обов’язково стане наставником для інших, коли вже нові покоління українців прийдуть навчатися бути офіцерами. Я бажаю всім вам успіхів на цьому шляху, бажаю військової удачі на фронті – у бойових бригадах, де ви будете служити, та слави, яку ви зможете здобути для України, а отже, і для себе. Вже зараз наші Сили оборони України такі, що ми по праву пишаємося нашими воїнами та результатами в обороні України. Але водночас ми знаємо: потрібно більше сучасних практик і вмінь нашій армії, більше технологічності, більше людиноцентричності. І це буде. Буде обов’язково, зокрема завдяки вам. Щиро зичу вам стати такими командирами, яких незмінно поважатимуть солдати, і такими воїнами, якими будуть пишатися ваші родини та громади і вся наша держава. Дякую вашим татам і мамам, усім вашим рідним, вашим викладачам за таких українських офіцерів. Будьте сильними українцями, і тоді завжди незалежною буде наша Україна.
Слава Україні!